Проаналізовано механізми функціонування судової системи у відкритому суспільстві та наголошено на ролі чесного судочинства для демократичного суспільного ладу. Доведено, що суд повинен залишатися незалежним від впливів законодавчої та виконавчої гілок влади. Висвітлено роль свободи слова, совісті та зібрання у забезпеченні належного судового захисту громадянина. Розглянуто головні західні теорії права XIX - XX ст., наведено приклади із практики конституційних судів Великобританії, США й Австралії.

Проанализированы механизмы функционирования судебной системы в открытом обществе, особое внимание уделено роли честного судопроизводства для развития демократии. Доказано, что суд должен оставаться независимым от влияний законодательной и исполнительной ветвей власти. Освещена роль свободы слова, совести и собраний в обеспечении необходимой судебной защиты гражданина. Рассмотрены главные западные теории права XIX - XX вв., приведены примеры из практики конституционных судов Великобритании, США и Австралии.

Зазначено щодо необхідності посиленої уваги науковців і практиків державного управління до ціннісної складової державної політики у сфері захисту прав дітей, що пояснюється тенденцією примноження соціальних ризиків дитинству за умов нестабільного розвитку сучасної України. Обгрунтовано підходи до визначення цінності державної політики щодо захисту прав дітей. Така політика є настільки цінною, наскільки здатна внаслідок своїх змістовних і формальних властивостей задовольнити потреби, бути інструментом реалізації та погодження інтересів у сферах охорони здоров'я та сприяння здоровому способу життя дітей; забезпечення якісної освіти та виховання дітей; покращання економічних умов їх життєдіяльності; підвищення результативності державної системи підтримки дітей, що перебувають в складних життєвих обставинах. З'ясовано можливості впливу на формування аксіологічних основ діяльності суб'єктів розробки та реалізації такої політики.

Проведено аналіз детермінованого впливу політичної культури на функціонування механізмів державного управління у сфері захисту прав дітей. Наголошено на тому, що недостатній рівень поінформованості громадськості про права дитини та механізми їх захисту створює ситуацію, у якій навіть активність громадян, спрямована на представлення та захист інтересів дітей, часто не досягає своєї мети. Підкреслено значення функції соціалізації, яка більшістю дослідників відводиться політичній культурі. Обгрунтовано важливість співробітництва для підвищення кваліфікації спеціалістів служб, на які покладено обов'язок здійснювати захист прав та інтересів дитини, залучення до роботи психологів, медіаторів, волонтерів, меценатів. З цією метою мають бути проведені спільні наукові конференції, семінари, симпозіуми, круглі столи, наради з питань охорони дитинства.

28 июня 2013 г. на рассмотрение Госдумы РФ вынесен законопроект о реформировании Российской академии наук (РАН). Приведены результаты науковедческого анализа тезисов выступления О. Ю. Голодец, заместителя председателя правительства Российской Федерации по социальным вопросам, направленных на доказательство неэффективности кадрового корпуса РАН: "среди 95 тысяч занятых в Российской академии наук научных работников, тех, кто занимается наукой, всего 45 тысяч"; "сегодня наша молодежь отрезана от системы Академии наук: среди сотрудников, занимающихся научными исследованиями, больше половины исследователей находится в пенсионном возрасте и старше"; "сегодня по данным нашей официальной статистики ежегодно около 2 тысяч молодых ученых покидают Российскую Федерацию для того, чтобы вести исследования в зарубежных институтах"; "Академия наук должна создать условия для развития науки, для реализации потенциала тех людей, которые хотят проявить себя на научном поприще". Показана некорректность использованных ею статистических данных и других аргументов в пользу принятого Госдумой РФ законопроекта о РАН. Сделан вывод, что промежуточные результаты реформы РАН носят неоднозначный и противоречивый характер, подвергаясь активной критике научной общественностью, в то время как власть продолжает игнорировать многочисленные замечания и предложения по реформированию академической науки.

Акцентовано увагу на тому, що в Україні відсутні міжсекторальний підхід і комплексна політика щодо дотримання прав і забезпечення якнайкращих умов з метою охорони здоров'я дітей у перші роки життя. Автори виходять з того, що фізичний і психічній стан у ранньому дитинстві є визначальними чинниками для здоров'я і низки соціальних питань протягом всього життя людини. Обгрунтовано практичні рекомендації щодо розробки комплексної політики охорони здоров'я дітей у перші роки життя і міжсекторального підходу до її реалізації на основі аналізу відповідних зарубіжних практик. Наголошено на важливості єдиних цінностей і концептуальних основ такої політики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(5ТУЕ)61-5 + Х2(5ТУЕ)6

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: ДС49996 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено поняття "глобалістичної свідомості" у вимірі методології науки публічного управління. Однією з принципових структурних відмінностей політичної культури від глобалістичної свідомості визначено наявність у структурі політичної культури специфічних моделей політичної поведінки. Глобалістична свідомість включає лише основні компоненти політичної культури, такі як політичні знання, цінності та переконання, але не включає чіткі форми політичної участі та політичної дії, які виділяються поряд із системоутворюючими компонентами в системі структурних елементів політична культура. На відміну від політичної культури, глобалістична свідомість може передбачати лише готовність до певного виду політичної поведінки, покроковий алгоритм дій, пов'язаних із трансформацією глобальних проблем, але не саму політичну поведінку та її моделі. Автори підкреслюють, що не можна не враховувати предметні відмінності між досліджуваними поняттями. Якщо предмет політичної культури охоплює лише політичне життя людства, політичні проблеми розвитку людства в їх співвідношенні з іншими сферами суспільного життя, то глобалістична свідомість охоплює не лише відображення політичних, а й екологічних, соціально-економічних, демографічних, медичних та багатьох інших глобальних проблем, їх комплексний, всебічний аналіз з точки зору різних галузей науки. У цьому контексті предмет глобалістичної свідомості значно ширший за предмет політичної культури, що забезпечує цілісне відображення всього різноманіття проблем глобального розвитку. Визначено, що політична культура охоплює низку цінностей, переконань щодо політичних питань на всіх рівнях, від індивідуальних, групових та соціальних до міжнародних, регіональних і глобальних проблем. Тоді як глобалістична свідомість зосереджується на відображенні лише проблем у глобальному масштабі, не охоплюючи всіх інших рівнів соціальних проблем. Тобто, залежно від рівня розглянутих проблем, об'єкт глобалістичної свідомості є вужчим за об'єкт політичної культури, що допомагає зосередитися на детальному вивченні глобальних проблем, не відволікаючись на інші проблеми нижчих рівнів.