Розглянуто теоретичні положення інформаційних систем і технологій. Наведено шляхи використання в юридичній діяльності експертних систем, систем підтримки прийняття рішень, Інтернет-технологій. Висвітлено проблеми та викладено засоби захисту інформації, запропоновано системи автоматизації діловодства та ділових процесів, системи електронної комерції, інформаційні системи органів законодавчої та судової влади, прокуратури, Міністерства юстиції та Міністерства внутрішніх справ.

Рассмотрены теоретические положения информационных систем и технологий. Приведены пути применения в юридической деятельности экспертных систем, систем поддержки принятия решений, Интернет-технологий. Освещены проблемы и изложены средства защиты информации, предложены системы автоматизации делопроизводства и деловых процессов, системы электронной коммерции, информационные системы органов законодательной и судебной власти, прокуратуры, Министерства юстиции и Министерства внутренних дел.

Висвітлено предмет та методологію теорії держави і права, правовий статус особи та громадянина. Описано функції держави та наведено їх класифікацію. Значну увагу приділено правосвідомості та правовій культурі, правотворчості, системі права, правовим відносинам, поведінці, правопорушенням та юридичній відповідальності, законності, правопорядку і державній дисципліні, правовому регулюванню та його механізмам, юридичному процесу. Викладено основні сучасні концепції права та розглянуто правові системи сучасності.

Освещены предмет и методология теории государства и права, правовой статус личности и граждананина. Описаны функции государства и приведена их классификация. Значительное внимание уделено правосознанию и правовой культуре, правотворчеству, системе права, правовым отношениям, поведению, правонарушениям и юридической ответственности, законности, правопорядку и государственной дисциплине, правовому регулированию и его механизмам, юридическому процессу. Изложены основные современные концепции права и рассмотрены правовые системы современности.

Викладено основи криптографічного захисту інформації за допомогою системи PGP, управління документами на основі програмно-технологічного комплексу "DIS:class", використання правових інформаційно-пошукових систем, пошуку правових документів у Глобальній мережі правової інформації (GLIN) та в системі "Закони та підзаконні акти України в Інтернет", а також пошуку інформації в реєстрах Міністерства юстиції України.

Изложены основы криптографической защиты информации с помощью системы PGP, управления документами на основе программно-технологического комплекса "DIS:class", использования правовых информационно-поисковых систем, поиска правовых документов в Глобальной сети правовой информации (GLIN) и в системе "Законы и подзаконные акты Украины в Интернет", а также поиска информации в регистрах Министерства юстиции Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: У50-13 + У9(4УКР)0-13 + Х839(4УКР)901.326

Рубрики:

Світова економіка в цілому

Економіка окремих країн і частин світу

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено особливості формування та функціонування інституту дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб системи МВС України, а також персональної відповідальності міністра внутрішніх справ України як державної політичної та вищої посадової особи системи МВС України. Проведено всебічний аналіз нормативно-правового регулювання, наукових теорій і практики впровадження дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб системи МВС, визначено її особливості. Розкрито принцип персональної відповідальності посадових осіб і політичної відповідальності міністра внутрішніх справ. Розглянуто питання атестування посадових осіб органів внутрішніх справ як стимулювальний чинник персональної відповідальності. Запропоновано новий підхід щодо категоріального та змістового розмежування понять "посадова особа", "службова особа" та "представник влади". Запропоновано визначення поняття "посадова особа" та "посадова особа системи МВС України". На підставі комплексного організаційно-правового критерію розроблено класифікацію посадових осіб системи МВС України. Досліджено систему дисциплінарних та адміністративних стягнень, процесуальний порядок їх застосування до посадових осіб системи МВС України, встановлено принципи та умови вчинення даними особами правопорушень та їх усунення в процесі формування правової держави. Наведено рекомендації щодо удосконалення адміністративного та дисциплінарного законодавства України та практики його застосування.

Розглянуто проблеми теорії правового інформування та права на правову інформацію, визначено його категоріальний правовий апарат, висвітлено особливості діяльності друкованих засобів масової інформації у сфері правового інформування в Україні, проаналізовано нормативно-правовий режим діяльності преси у напрямку правового інформування. На підставі результатів теоретичного аналізу юридичної літератури, нормативних матеріалів, узагальнення практики та статистичної інформації розкрито питання засад правового інформування, його співвідношення з інститутами інформаційного права. Показано фактори, які впливають на здійснення правового інформування пресою в Україні, вимоги, які ставляться до даної діяльності. Здійснено класифікацію головних видів правового інформування за ознаками нормативності та видів правових форм діяльності держави.

Досліджено нормативні акти, які регулюють відповідні правовідносини на різних етапах розвитку вітчизняного суспільства. Визначено специфіку феномену мирних зібрань і права на зібрання у контексті загальної теорії прав людини. Розглянуто міжнародні стандарти у сфері реалізації даного права глобального та регіонального характеру. Проаналізовано специфіку правових механізмів права на мирні зібрання у законодавстві іноземних держав. Розкрито особливості нормативної бази, що міститься у поточному законодавстві України щодо проблеми мирних зібрань. Здійснено аналіз перспектив вдосконалення правового забезпечення реалізації відповідного права. Охарактеризовано основні положення закону про мирні зібрання та вказано на першочергові заходи щодо покращення ситуації з реалізацією права на мирні зібрання в Україні.

Розкрито сутність і зміст права на мирні зібрання (МЗ) в контексті сучасної правової доктрини. Проаналізовано міжнародні стандарти й іноземний досвід у сфері права на МЗ. Доведено необхідність комплексного аналізу вітчизняної системи нормативних актів за даних проблем. Показано недосконалість національних механізмів правового забезпечення реалізації права на МЗ та необхідність моделювання ефективних правових конструкцій у цій сфері. Наведено рекомендації щодо вдосконалення правового забезпечення реалізації конституційного забезпечення права на МЗ в Україні.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми структурних механізмів правового інформування населення в Україні. Проаналізовано особливості механізмів правового інформування як форми правового й інформаційного впливу, а також механізму організаційно-правової та фінансової діяльності. Розкрито специфіку механізмів правового інформування, надано їх визначення та классифікацію. Розглянуто соціальне значення діяльності преси у сфері правового інформування громадян. Обгрунтовано поняття, види та функції законодавчого врегулювання діяльності ЗМІ. Висвітлено актуальні питання розробки, ухвалення, фінансування та реалізації міжнародних і національних програм як правових форм забезпечення правового інформування населення.

Освещены теоретические и практические проблемы структурных механизмов правового информирования населения в Украине. Проанализированы особенности механизмов правового информирования как формы правового и информационного влияния, а также механизма организационно-правовой и финансовой деятельности. Раскрыта специфика механизмов правового информирования, даны их определения и классификация. Рассмотрено социальное значение деятельности прессы в сфере правового информирования граждан. Обоснованы понятие, виды и функции законодательного урегулирования деятельности СМИ. Освещены актуальные вопросы разработки, принятия, финансирования и реализации международных и национальных программ как правовых форм обеспечения правового информирования населения.

Поєднано як теоретичні засади феномену свідомого паралелізму ("мовчазної змови") на тлі світової економічної кризи, так і практичні здобутки Антимонопольного комітету України та господарських судів України в частині виявлення, доведення та припинення такого виду антиконкурентних узгоджених дій, як схожі дії на ринку товару у їх органічній взаємопов'язаності з аргументацією, яку застосовують суб'єкти господарювання у межах протидії процесу притягнення до відповідальності за вчинення таких дій.

Висвітлено поняття, предмет, методи та джерела науки державного будівництва та місцевого самоврядування, місце цієї галузі знання в системі державознавчих наук. Розглянуто питання організації діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, зокрема, порядок формування, структуру, функції, форми та методи роботи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, глави держави, а також органів місцевого самоврядування. Проаналізовано правовий статус та організацію роботи зазначених органів у цілому та їх структурних підрозділів, а також окремих посадових осіб. Увагу приділено організації роботи судової влади, прокуратури та інших правоохоронних органів України, акцентовано на порядку їх формування, системі та компетенції. Наведено детальну інформацію про державні органи АР Крим (Верховну Раду АР Крим, виконавчі органи, Представництво Президента України в АР Крим).

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.31 + Х809(4УКР)325

Рубрики:

Особисті, політичні, громадянські, економічні, соціальні і культурні права

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)740.11

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)411

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питаня правового регулювання, теоретичні та прикладні проблеми інституту відводу, самовідводу, процесуального порядку заявлення та вирішення відводу посадових осіб, які ведуть провадження в кримінальній справі. Сформульовано поняття "відвід", "самовідвід", визначено їх характерні ознаки. Проаналізовано підстави для самовідводу та відводу. Визначено межі права на заявлення відводу, оптимальну форму його реалізації та вирішення самовідводу, відводу судді, прокурора, слідчого. Розроблено пропозиції з удосконалення норм КПК України.

Здійснено наукове обгрунтування напрямів удосконалення організаційно-управлінського забезпечення (ОУЗ) реалізації інтеграційних процесів (ІП) у місцевому самоврядуванні та розроблено підходи та рекомендації щодо практичного використання одержаних наукових результатів. Проаналізовано різноманітні форми інтегрованої діяльності, виявлено її передумови, стимули, ефекти. Досліджено сучасний стан, зарубіжний та вітчизняний досвід реалізації ІП. Визначено напрями та розроблено пропозиції з удосконалення ОУЗ процесів міжмуніципального співробітництва та міжсекторного партнерства, апробовані через упровадження технологій формування об’єднань територіальних громад, створення субрегіону.

Досліджено теоретичні та практичні питання, що постають під час розгляду і вирішення справ про стягнення податкового боргу. Розглянуто механізм виникнення та погашення податкового боргу, функції суду у цих правовідносинах. Проаналізовано юрисдикцію справ про стягнення податкового боргу, проблемні питання юрисдикції таких вимог у справах про банкрутство та кримінальних справах. Розкрито особливості судової процедури стягнення податкового боргу та запропоновано шляхи її вдосконалення.

Визначено поняття та суть кримінально-процесуальних гарантій, здійснено їх науково-обгрунтовану класифікацію. З'ясовано функціональну спрямованість іституту відведення та самовідводу посадових осіб, які ведуть кримінальне провадження. Окреслено місце і значення інституту відводу та самовідводу посадових осіб, які ведуть кримінальне провадження, у структурі кримінально-процесуальних гарантій. Процесуальні значення інституту відводу та самовідводу полягає в тому, що він одночасно є гарантією прав особистості, адже створює можливість усунути на законних підставах таку посадову особу, яка проявляє необ'єктивність. Такий правогарантуючий ефект інституту відводу та самовідводу дозволяє також його визнати і гарантією правосуддя.

Досліджено науково-теоретичні та практичні питання, що постають під час розгляду та вирішення справ про стягнення податкового боргу. Розглянуто механізм виникнення та погашення податкового боргу, функції суду у цих правовідносинах. Проаналізовано юрисдикцію справ про стягнення податкового боргу, проблемні питання юрисдикції таких вимог у справах про банкрутство та кримінальних справах. Розкрито особливості судової процедури стягнення податкового боргу та запропоновано шляхи її вдосконалення.

Традиційним в нашому законодавстві є розмежування функції вирішення справи від інших процесуальних функцій і це порушення згідно п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку, ухвали. Недопущення змішування функцій учасників кримінально-процесуальної діяльності - важлива гарантія прав сторін в процесі і для цього існує інститут відводів. Це може бути пояснено і з точки зору психології, адже суміщення в одній особі функції правосуддя та будь-якої іншої функції чи ролі суперечить її законам. За необхідне передбачити такий спосіб забезпечення засади змагальності, який би заборонив виконувати одному учаснику кримінального процесу дві або більше функції у одному кримінальному провадженні. Самовідвід чи відвід судді слід застосовувати і до тих ситуацій, коли він виконував в даному провадженні інші процесуальні функції як до, так і після обрання (призначення) на посаду судді.