Розглянуто проблему участі громадськості у здійсненні публічної влади. Вказується, що з погляду загальнотеоретичної юриспруденції її можна розглядати у подвійному значенні: по-перше, як політичне право особи, коли йдеться про суб'єктивний зміст для окремого члена суспільства; по-друге, як соціальний інститут функціонування демократичної публічної влади. Звернено увагу на перший прояв участі громадськості в аспекті гуманістичного виміру.

Розглянуто правові проблеми участі громадськості у здійсненні публічної влади. Особливу увагу приділено системі "добре врядування", як новітньої форми комунікації громадськості та влади. Визначено аспекти вдосконалення системи врядування. Доведено, що врядування нового типу забезпечує зміну природи владних відносин, встановлює доступність і відкритість влади, можливість її контрольованості, зменшує затрати ресурсів і коштів із державного бюджету, встановлює афективні відносини між владою і суспільством, демократизує публічну владу, робить державу інвестиційно привабливою, а значить і економічно справною.

Системно досліджено участь громадськості у здійсненні публічної влади, згруповано та конкретизовано форми участі за такими критеріями: видом публічної влади, учасниками, часом, виборчим періодом, наслідками, гуманітарною складовою, ступенем масовості, сферою, масштабом, стадією здійснення публічної влади, формою здійснення. Для оновлення загальнотеоретичного правознавства введено в систему юридичних категорій поняття права участі у здійсненні публічної влади як суб'єктивного права особи, що передбачає можливість впливу на органи державної влади та місцевого самоврядування з метою реалізації консенсусних суспільних рішень розвитку держави та територіальних громад; розмежовано право участі громадян в управлінні державними справами та права участі особи у здійсненні публічної влади. Cформовано дефініцію соціально-правової активності як якості людини, що стимулює до участі в державному і правовому житті суспільства та здійсненні публічної влади, детермінує залученість до процесів політичного життя, проявляється в будь-яких діях, через які особа намагається впливати на публічну владу. Запропоновано шляхи удосконалення функціонування публічної влади.