Висвітлено концепцію розвитку державного управління, науково-методологічні засади його формування та розвитку, особливості інфраструктури, форми організації досліджень та пріоритети розвитку. Розглянуто питання розробки та впровадження механізмів створення наукової бази для розвитку практики діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Розкрито сучасні теоретичні та методологічні підходи до управління сучасним суспільним розвитком, тенденції розвитку державного управління. Висвітлено європейський досвід модернізації діяльності органів державної влади, наведено їх структурно-функціональні моделі. Висвітлено теоретико-методологічні засади інституційного розвитку громадянського суспільства та його основні тенденції. Розглянуто проблеми розвитку громадських організацій, світові та європейські демократичні традиції розбудови громадянського суспільства. Охарактеризовано сутність та тенденції розвитку демократичного врядування в Україні, громадянські ініціативи в процесі вироблення та реалізації публічної політики, вплив політичної системи на розвиток громадянського суспільства та органи державної влади. Проаналізовано історичний розвиток взаємодії органів публічної влади та суспільства в Україні, горизонтальну та вертикальну взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Проаналізовано особливості державно-управлінського впливу на формування і розвиток національної самосвідомості громадян як духовної основи державотворчих процесів в Україні. Розкрито сутність національної самосвідомості, а також методичного інструментарію дослідження зазначеного феномену в галузі науки "Державне управління" та висвітлено його роль у державотворенні. Обгрунтовано духовно-ціннісні засади державотворення, що складають зміст національної самосвідомості, розкрито шляхи і засоби впливу держави на визначення системи базових цінностей українського суспільства на сучасному етапі. Проаналізовано основні напрями державної гуманітарної політики України в контексті формування національної самосвідомості українського суспільства. Обгрунтовано пріоритетні цілі діяльності органів державної влади щодо формування і функціонування національної самосвідомості як духовної основи державотворчих процесів в Україні на сучасному етапі та розроблено практичні рекомендації стосовно вдосконалення державно-управлінського впливу на формування духовно-ціннісних засад державотворення. Надано концепцію формування національної самосвідомості українського суспільства як духовної основи державотворчих процесів, спрямовану на прискорення державотворення в Україні.

На підставі аналізу відомих сервісів аерокосмічної інформації зроблено висновок щодо ступеню доступності даних, що зберігаються на них, та обгрунтовано необхідність введення контролю розповсюдження аерокосмічних знімків з метою запобігання використання легкодоступних даних будь-якими терористичними або екстремістськими організаціями.

Проаналізовано особливості розвитку інформаційної зброї, яка застосовується в сучасних конфліктах. На підставі проведеного аналізу виділено та проаналізовано основні види інформаційної зброї, а також визначена суть цієї зброї в загальній концепції ведення силових інформаційних конфліктів.

Проаналізовано стан впровадження програм та вимог керівних документів країн НАТО стосовно космічної ситуаційної обізнаності. Показана доцільність інтеграції вітчизняної системи контролю космічного простору до європейських програм в напрямку космічної ситуаційної обізнаності.

Розкрито питання сутності, змісту, формування та реалізації міжсекторальних взаємодій як основи публічного управління. Досліджено специфіку використання інноваційних стратегій розвитку суспільства у сфері міжсекторальної взаємодії, визначено проблеми формування ефективних міжсекторальних відносин у системі публічного управління. Проаналізовано основні механізми взаємодії держави, бізнесу та громадянського суспільства.

Розкрито теоретико-методологічні та практичні питання сутності, змісту й особливостей інструментів і механізмів упровадження публічної політики в Україні. Досліджено пріоритетні напрями розвитку публічного управління в умовах суспільних трансформацій в Україні. Проаналізовано механізми й інструменти прийняття політико-управлінських рішень, визначено ключові механізми участі інститутів громадянського суспільства у виробленні та реалізації публічної політики. Досліджено специфіку авторитету державного службовця як важливого ресурсу публічної політики та публічного управління.

Досліджено державне управління конфліктами у взаємодії органів влади та громадськості. Обґрунтувано теоретичні засади механізмів державного управління конфліктами у взаємодії органів влади та громадськості в Україні на регіональному рівні та розроблено засоби їх удосконалення. Застосовано методи: систематизації, аналізу та синтезу, структурно-функціональний, порівняльного та системного аналізу, системно-аналітичний. Розроблено теоретичні засади функціонування механізмів державного управління конфліктами у взаємодії органів влади та громадськості в Україні шляхом застосування різних форм взаємодії органів влади та громадськості на регіональному рівні. Запропоновано дворівневу модель державного управління конфліктами у взаємодії органів влади та громадськості на регіональному рівні. Удосконалено багатовимірний регіонально орієнтований підхід до державного управління конфліктами у взаємодії органів влади та громадськості в Україні. Розкрито зміст і сутність механізмів державного управління конфліктами шляхом визначення специфіки взаємодії органів влади та громадськості в умовах конфлікту та виокремлення системи державних засобів щодо запобігання та подолання їх. Наведено характеристику основних проблем державного управління конфліктами в Україні. Розвинуто понятійний апарат галузі науки державного управління шляхом уточнення змісту поняття "механізм державного управління конфліктами у взаємодії органів влади та громадськості". Впроваджено в діяльність Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.