Охарактеризовано принципи організації роботи з безпеки руху на автомобільному транспорті з урахуванням основних положень чинних законів, керівних документів, стандартів і нормативів. Розглянуто права та обов'язки учасників експертизи дорожньо-транспортних пригод (ДТП), наведено методики експертного аналізу механізму пригод. Проаналізовано особливості організації роботи щодо запобігання ДТП в автотранспортних підприємствах і організаціях.

Охарактеризованы принципы работы по безопасности движения на автомобильном транспорте с учетом основных положений действующих законов, руководящих документов, стандартов и нормативов. Рассмотрены права и обязанности участников эксперизы дорожно-транспортного происшествия (ДТП), приведены методики экспертного анализа механизма происшествий. Проанализированы особенности организации работы по предупреждению ДТП в автотранспортных предприятиях и организациях.

На основі теорії нечітких множин удосконалено метод розрахунку коефіцієнта зчеплення коліс автомобіля з доріжним покриттям з метою його використання під час розслідування механізмів дорожньо-транспортних пригод (ДТП) за участі автомобілів, обладнаних антиблокувальними системами. З'ясовано задачі, які необхідно розв'язувати під час аналізу механізму ДТП, що уможливило визначення недоліків в існуючій методиці проведення автотехнічної експертизи. На підставі аналізу результатів теоретичних і експериментальних досліджень удосконалено метод визначення дійсного значення коефіцієнта зчеплення коліс з дорожнім покриттям з урахуванням відомостей про тип і стан дорожнього покриття, тип, зношеність і тиск у шинах автомобля, завантаженість автомобіля і початкову швидкість гальмування, навіть за нечіткості початкових даних, занесених у протоколи ДТП.

Розглянуто питання застосування інтелектуальної технології ідентифікації коефіцієнта зчеплення під час проведення автотехнічних експертиз ДТП. Розроблено удосконалений метод визначення коефіцієнта зчеплення та показано переваги його використання в практиці автотехнічної експертизи ДТП. Визначено кількісний і якісний характер впливу типу та стану дорожнього покриття та шин, навантаження на колесо та швидкості руху автомобіля, обладнаного антиблокувальною системою, на зчіпні якості його коліс з опорною поверхнею у випадку екстреного гальмування.

Проведено аналіз і встановлено причини виникнення дорожньо-транспортних пригод (ДТП) у темну пору доби, обгрунтовано шляхи покращання їх автотехнічної експертизи. Розроблено нову методику визначення дальності видимості об'єктів на дорозі у темну пору доби під час освітлення автомобільними фарами на підставі інформації удосконаленого протоколу огляду місця ДТП без використання спеціального обладання та впроведення натурних експериментів. Наведено результати оцінювання ефективності впровдження нових методик визначення дальності видимості дорожніх об'єктів і вибору безпечних режимів руху транспортних засобів.

Проведен анализ и установлены причины возникновения дорожно-транспортных происшествий (ДТП) в темное время суток, обоснованы пути улучшения их автотехнической экспертизы. Разработана новая методика определения дальности видимость объектов на дороге в темное время суток при освещении автомобильными фарами на основе информации усовершенствованного протокола осмотра места ДТП без использования специального оборудования и проведения натурных экспериментов. Изложены результаты оценивания эффективности внедрения новых методик определения дальности видимости дорожных объектов и выбора безопасных режимов движения транспортных средств.

Запропоновано та розроблено модель визначення відстані між автомобілем і перешкодою в момент виникнення небезпечної обстановки для використання під час експертизи дорожньо-транспортних пригод.

Запропоновано розроблену методику та експертну програму для визначення дальності видимості об'єктів дорожньої обстановки в світлі автомобільних фар за умов неточності та невизначеності вихідних даних.

Викладено основні поняття автотехнічної експертизи. Розглянуто сили та моменти, які діють на транспортні засоби за прямолінійного руху з прискоренням. Увагу приділено вдосконаленню швидкості транспортних засобів перед гальмуванням, визначенню та фіксуванню слідів на місці пригоди. Розкрито значення моменту виникнення небезпеки руху під час аналізування механізма дорожньо-транспортних пригод. Розглянуто деякі питання методики виконання розрахунків автотехнічної експертизи.

Проведено порівняльний аналіз використання розробленої методики визначення відстані між автомобілем, обладнаним антиблокувальною системою, та перешкодою в момент виникнення небезпечної ситуації з чинною на прикладі розслідування механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Виконано аналіз математичних методів обурунтування рішень, які традиційно застосовуються для розв'язування задач автотехнічної експертизи дорожньо-транспортних пригод, на основі якого визначено шляхи удосконалення існуючих та побудови нових методів підвищення точності розрахунків та категоричності експертних висновків.

Зазначено, що процес прийняття рішень в автотехнічній експертизі дорожньо-транспортних пригод потрібно розглядати як стохастичний і нечіткий процес, який потребує застосування синтезу детермінованих, імовірнісних, регресійних та нейро-нечітких моделей для врахування факторів, що впливають на зменшення невизначеності при формуванні експертних висновків. Розроблено моделі й алгоритми підвищення об'єктивності експертних досліджень дорожньо-транспортних пригод. Проведено експериментальні дослідження параметрів руху транспортних засобів для підтвердження адекватності запропонованих наукових гіпотез і математичних моделей. Проілюстровано ефективність застосування нових методів, моделей та алгоритмів у структурі аналізу дорожньо-транспортних пригод. Для оцінювання ефективності використовуваних моделей в автотехнічній експертизі дорожньо-транспортних пригод запропоновано метод нормалізованої ентропії. Порівняно з детермінованим підходом урахування стохастичної невизначеності звужує діапазон можливих рішень на 26 - 28 %, додаткове врахування нечіткої невизначеності дозволяє покращити результати ще на 20 %.

Дослідження присвячено системному аналізу цивільно-правового регулювання застосування медико-біологічних експериментів на людях. Наведено генезис правового регулювання відносин, що виникають при застосуванні медико-біологічних експериментів на людях в Україні. Робота є одним із перших комплексних наукових досліджень правового регулювання застосування медико-біологічних експериментів на людях в Україні. Сформульовано уніфіковане визначення поняття "медико-біологічний експеримент" та виокремлено систему його характерних ознак, виокремлено юридично-значущі критерії класифікації медико-біологічних експериментів на людях.