Освещены сущность и значение стадии возбуждения уголовного дела, понятие повода и оснований для принятия процессуального решения о возбуждении уголовного дела либо об отказе в возбуждении уголовного дела. Рассмотрены проблемы теоретического и практического характера, вопросы совершенствования уголовно-процессуального законодательства в этом направлении. Особое внимание уделено вопросам, недостаточно освещенным в литературе. Использованы материалы конкретно-социологических исследований, полученных при интервьюировании и тематических опросах практических работников правоохранительных органов, а также 15-летний опыт следственной работы автора в органах внутренних дел.

Наведено кримінологічну характеристику злочинів проти життя та здоров'я особи, що вчиняються неповнолітніми. Особливу увагу приділено кримінологічній характеристиці особи неповнолітнього злочинця. Визначено причини й умови насильницької злочинності проти життя та здоров'я особи, що вчиняються даної категорією населення. Висвітлено соціальні, кримінологічно-правові та психологічні проблеми запобігання зазначеному злочину.

Приведена криминолистическая характеристика преступлений против жизни и здоровья лица, которые совершаются несовершеннолетними. Особое внимание уделено криминалогической характеристике личности несовершеннолетнего преступника. Определены причины и условия насильственной преступности данной категории населения против жизни и здоровья лица. Освещены социальные, криминологично-правовые и психологические проблемы предупреждения указанного преступления.

На підставі аналізу наукової літератури, а також правових актів українського та польського урядів досліджено питання законодавчого та нормативно-правового забезпечення транскордонного співробітництва (ТКС) між даними державами. Виявлено основні закономірності становлення та розвитку цього процесу за умов незалежної України та демократичної Польщі. Висвітлено динаміку розвитку правового регулювання українсько-польських міжрегіональних зв'язків і ТКС (прикордонного співробітництва) у торговельно-економічній, гуманітарній та інших сферах суспільного буття. Досліджено структуру та компетенцію органів, на які покладено функції управління процесом ТКС. Розкрито суть законодавчої та нормативно-правової бази єврорегіональної моделі транскордонного співробітництва у межах єврорегіонів "Буг", "Карпати".

  Скачати повний текст

Розглянуто кримінологічні проблеми вимагань майна, поєднаних з фізичним насильством до потерпілого. На грунтовному емпіричному матеріалі наведено їх кримінологічну характеристику (рівень, структуру, динаміку, латентність, географію, ціну). Проаналізовано ознаки та характеристику особи злочинця-вимагача та на підставі комплексного критерію розроблено його типологію. Розглянуто детермінацію вимагання майна як негативне соціальне явище, виділено групи детермінант (загальні, видові, специфічні). Наведено віктимологічну характеристику насильницьких вимагань майна та з'ясовано роль потерпілих у разі їх вчинення. Запропоновано комплекс заходів запобігання злочинам на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях.

Рассмотрены криминологические проблемы вымогательства имущества, совмещенные с физическим насилием к потерпевшему. На основании эмпирического материала приведена их криминологическая характеристика (уровень, структура, динамика, латентность, география, цена). Проанализированы признаки и свойства личности преступника-вымогателя и на основе комплексного критерия разработана его типология. Рассмотрена детерминация вымогательства имущества как негативного социального явления, выделены группы детерминант (общие, видовые, специфические). Приведена виктимологическая характеристика насильственных вымогательств имущества и выяснена роль потерпевших при их совершении. Предложен комплекс мероприятий предупреждения преступлений на общесоциальном и специально-криминологическом уровнях.

Розглянуто основні теоретичні положення та поняття національного права України. Охарактеризовано інститути та принципи загальної теорії держави та права, а також галузевого законодавства України. Увагу приділено методам правового регулювання окремих галузей права, зокрема, конституційного, цивільного, сімейного, трудового, адміністративного та кримінального. Розкрито основні джерела права України.

Викладено основи теорії держави та права, розкрито поняття, функції, механізм та апарат держави, наведено класифікацію держав за їх формою (формою державного правління, формою державного устрою, державним режимом). Подано трактування понять "система законодавства", "система права", "правовідносини", "правопорушення", "юридична відповідальність". Значну увагу приділено характеристиці окремих галузей права - конституційного, цивільного, сімейного, трудового та права соціального забезпечення, адміністративного та кримінального права України, розкрито їх основні поняття, подано стислу інформацію щодо відповідних кодексів України. Висвітлено структуру, функції та основні засади діяльності судових і правовохоронних органів нашої держави.

На основі вивчення спеціальної літератури, нормативно-правових актів, проведеного емпіричного дослідження сучасного державного та регіонального програмування та планування заходів запобігання злочинності вперше в Україні розглянуто теоретичні та прикладні питання програмно-цільового підходу у сфері запобігання та протидії злочинності. Обгрунтовано підхід до втілення кримінологічної політики в Україні шляхом створення виокремлених одне від одного державної програми та державного плану, а також відповідних їм регіональних планів протидії злочинності. Наведено теоретико-прикладні моделі державної програми, державного та типового регіонального плану. Аргументовано, що оцінка ефективності виконання регіональних планів запобігання злочинності має здійснюватися шляхом урахування кількісних (рівня злочинності, латентності та віктимізації населення у конкретній області України; кількості розглянутих ОВС заяв і повідомлень про вчинені злочини; кількості порушених, закритих кримінальних справ тощо) та якісних показників (зміни структури та характеру злочинності в області; швидкості реагування правоохоронних органів на заяви про вчинені злочини; обсягу кримінальних справ, спрямованих судами на додаткове розслідування; ефективності витрачання бюджетних коштів, що виділяються на комплексні плани запобігання злочинності, та ін.).

Висвітлено підходи до визначення поняття "транскордонне співробітництво", проаналізовано види та форми його реалізації за умов європейської інтеграції України.

Викладено теоретичні основи кримінологічної науки. Охарактеризовано витоки кримінологічної думки. Надано класифікацію детермінантів злочинності та їх загальній характеристиці в Україні. Показано роль фонових явищ у детермінації злочинності. Розглянуто зміст поняття "особистість злочинця" й основні підходи до його визначення. Подано інформацію про причини та умови окремого (одиничного) злочину. Приділено увагу віктимності та віктомній поведінці. Наведено сучасні кримінологічні уявлення про кримінологічні характеристики, методи та технології запобігання й протидії окремим частинам та видам злочинності.

Досліджено питання законодавчого та нормативно-правового забезпечення транскордонного співробітництва (ТКС). Виявлено основні закономірності становлення та розвитку цього процесу за умов незалежної України та демократичної Польщі. Простежено динаміку розвитку правового регулювання українсько-польських міжрегіональних зв'язків і транскордонного (прикордонного) співробітництва, досліджено структуру та компетенцію органів управління процесом ТКС. Розкрито сутність законодавчої та нормативно-правової бази єврорегіональної моделі ТКС в межах єврорегіонів "Буг", "Карпати".

Досліджено суть системи місцевого самоврядування у Швеції, яка побудована на системі реформ та компромісів, що на сьогодні послужили базисом для формування авторитетної у цілому світі так званої "шведської моделі" місцевого самоврядування, досвід якої може бути використаний Україною для розвитку та удосконалення інститутів місцевого самоврядування.

Висвітлено становлення та розвиток інституту права притулку та досліджено формування терміну "право притулку", охарактеризовано його зміст та значення. Здійснено аналіз міжнародних нормативно-правових актів, які регулюють відносини, пов'язані з наданням притулку. Одержано висновок, що право притулку є традиційним інститутом міжнародного права, що реалізується державою через надання особі, що зазнає переслідувань з боку іноземної держави чи групи, права на проживання на своїй території без залучення особи до кримінальної відповідальності. Єдиного міжнародно-правового акта щодо процедури надання притулку наразі немає, тому існує гостра потреба у розробці уніфікованих підходів до вирішення цієї актуальної проблеми.

Розглянуто нормативно-правове регулювання та зміни у законодавстві Великобританії у сфері надання притулку у ХХ ст. Охарактеризовано законодавче регулювання права притулку в Об'єднаному Королівстві протягом 2000 - 2016 рр. На основі аналізу та порівняння статистичних даних щодо кількості поданих заяв окреслено основні тенденції до поступового збільшення прохачів притулку у цій країні. Зроблено висновок проте, що зміни в англійському законодавстві, яке регулює право притулку, не дали бажаного результату, тому що кількість бажаючих залишитись на проживання в Об'єднаному Королівстві постійно зростає.

Увагу приділено дослідженню стратегії зменшення можливостей учинення злочинів, більшість напрямів якої є новими для правоохоронної сфери України. Розкрито теоретичні підвалини формування цього різновиду запобігання злочинності, вивчено нормативно-правову основу реалізації різних заходів указаної стратегії. Здійснено спробу аналізу різноманітних напрямів стратегії зменшення можливостей учинення злочинів, а саме: патрулювання, ситуаційного запобігання, просторової профілактики, програм сусідського спостереження, заходів у межах теорії розбитих вікон, архітектурної профілактики, використання сучасних технологій під час профілактики злочинності, картографування злочинності. Проведено оцінку перелічених складових цієї стратегії з огляду на їх ефективність під час запобігання злочинам і правопорушенням. Дослідження перелічених напрямів щодо мінімізації злочинності наведено на прикладі багатьох західних країн, таких як: США, Велика Британія, Канада, Австралія, країни - члени ЄС. Надано конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правотворчої та правозастосовної діяльності в Україні з урахуванням сучасного зарубіжного досвіду реалізації зазначеної стратегії.

Проаналізовано особливості формування та розвитку джерел права і самоврядних інститутів Луцька в складі різних держав, з'ясовано тяглість розвитку норм українського звичаєвого права етнічних українських земель, набутого за часів Київської Русі, Галицько-Волиньської держави та процес "інкорпорації", "вживлення" іноземних (німецьких, польських) елементів правового досвіду стосовно формування та функціонування державно-правових та самоврядних інститутів на Волині в кінці XIII - XVII ст.

Наведено поглиблений кримінологічний аналіз сучасної криміногенної ситуації в Україні, яку розглянуто як інформаційну модель для розробки стратегії зменшення можливостей вчинення злочинів. Виділено головні особливості стратегії зменшення вчинення злочинів, сформульовано її поняття та розглянуто основні напрями. Наведено результати емпіричного дослідження щодо стану впровадження стратегії зменшення вчинення можливостей вчинення злочинів у діяльність Національної поліції, окреслено перспективи використання сучасної зарубіжної практики застосування названої стратегії.

Розглянуто методи і процедури кримінологічних досліджень. Висвітлено особливості використання цифрових технологій у процесі дослідження злочинності. Охарактеризовано роль конкретної життєвої ситуації у вчиненні злочинів. Розглянуто причини та умови злочинів проти миру і безпеки людства. Проаналізовано причини та умови злочинів у сфері економіки. Увагу приділено запобіганню злочинам у сфері охорони інтелектуальної власності. Наведено кримінологічну характеристику домашнього насильства. Досліджено процес запобігання злочинам , учиненим неповнолітніми. Охарактеризовано причини та умови злочинів, учинених з необережності.