Розглянуто питання кримінального законодавства, тісно пов'язаних з проблемами криміналізації та декриміналізації діянь, що викликають необхідність правильного врахування співвідношення формальних, а також оціночних моментів у нормі, яка змінюється або знов приймається, з метою уникнення накопиченості та інших недоліків. Встановлено, що протилежний процес декриміналізації не повинен залишатись абсолютним, а здебільшого має визначатися у поглинанні або злитті однієї декриміналізуючої норми з іншими.

Розглянуто особливості декриміналізації діянь як кримінально-правового регулювання тенденції до диференціації кримінальної репресії. Встановлено, що декриміналізація повинна здійснюватись за трьома формами: шляхом виключення кримінальної відповідальності та караності діяння, яке супроводжується визнанням такої поведінки правомірною; переводом його у розряд адміністративного, дисциплінарного або цивільно-правового делікту, а також шляхом об'єднання (злиття) норм декількох статей (які стали непрацездатними) з нормою працюючої статті, але яка не до кінця враховує можливі варіанти (способи, форми тощо) скоєння даного виду злочинів, покликаних нести кримінально-правову охорону громадських інтересів.

Встановлено, що класифікація злочинів - це поділ усіх злочинів на певні групи відповідно до характеру та ступеня громадської безпеки. З'ясовано, що застосований термін (класифікація злочинів) передбачає розподіл їх за ступенем тяжкості скоєння діяння. Проведено відмежування кваліфікованих складів злочинів від класифікованих тощо.

Доведено, що у теорії та практиці не існує понять злочинів, скоєних проти загальної та спеціальної безпеки. Встановлено, що правильне з'ясування їх змісту може сприяти правильній оцінці діяння у класифікації злочинів, призначенні покарань тощо. Проаналізовано поняття "злочин проти загальної безпеки", що об'єднує у собі злочини, які порушують правила загальної та спеціальної безпеки та становлять загальну небезпеку. Політичну стабільність розглянуто виключно як міру тривалого (сталого) розвитку за рахунок громадської активності, що генерується внутрішніми силами суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)124.013

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Р88156 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Приведен научно-практический комментарий положений Уголовного законодательства Украины по состоянию на 1 января 2005 г. с учётом последних постановлений Пленума Верховного Суда Украины. Освещены особенности уголовной ответственности и наказания несовершеннолетних, преступлений против основ национальной безопасности Украины, жизни и здоровья, свободы, чести и достоинства личности, избирательных, трудовых и других личных прав и свобод граждан, собственности, а также преступлений в сферах хозяйственной деятельности, оборота наркотических средств, психотропных веществ, их аналогов и прекурсоров, охраны государственной тайны, неприкосновенности государственных границ, обеспечения призыва и мобилизации, использования электронно-вычислительных машин (компьютеров), систем и компьютерных сетей, служебной деятельности, против окружающей среды, общественной безопасности, производства, движения и эксплуатации транспорта, общественного порядка и нравственности, авторитета органов государственной власти, местного самоуправления и объединений граждан, правосудия, мира, безопасности человечества и международного правопорядка.

На підставі системного аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень, а також нормативно-правових актів викладено кримінально-правову та кримінологічну характеристику умисних вбивств за обтяжуючих обставин. Висвітлено шляхи протидії даному негативному антисоціальному явищу. Наведено рекомендації щодо вдосконалення норм Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за умисні вбивства за обтяжливих обставин.

На основании системного анализа отечественных и зарубежных исследований, а также нормативно-правовых актов изложена уголовно-правовая и криминалистическая характеристика преднамеренных убийств за отягчающих обстоятельств. Освещены пути противодействия данному негативному антисоциальному явлению. Приведены рекомендации по усовершенствованию норм Уголовного кодекса Украины, предусматривающих ответственность за преднамеренные убийства при отягчающих обстоятельствах.

Освещены вопросы административной ответственности и правового регулирования административно-процессуальной деятельности. Представлены проблемы, касающиеся административно-правового принуждения, административной ответственности, состава административного проступка, системы административных взысканий. Рассмотрены правила рассмотрения дел об административных нарушениях, случаи пересмотра постановлений (решений) по делам, а также задачи и принципы административного судопроизводства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211.321

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Раскрыта сущность основных понятий правоохранительной деятельности, судебных власти и системы, правового статуса судей, органов юстиции, судейского самоуправления, прокуратуры и внутренних дел, нотариата в Украине, а также дознания и досудебного следствия, правосудия, адвокатуры, прокурорского надзора. Рассмотрен суд как орган судебной власти, охарактеризованы принципы осуществления правосудия в стране, в частности, предоставления правовой помощи при рассмотрении дел в судах, обязательности судебных решений, самостоятельности и независимости судей, национального языка судопроизводства. Изложены вопросы организации деятельности Конституционного Суда Украины.

На підставі напрацювань у галузі теорії держави та права, положень вчення про шкоду, заподіяну правопорушенням, які висвітлені в юридичній науці, а також норм чинного законодавства України розкрито суть поняття заподіяної злочином шкоди (ЗЗШ). З використанням теоретичних розробок науки кримінального права висвітлено місце шкоди у структурі злочину як явища реальної дійсності, встановлено співвідношення ЗЗШ і суспільно небезпечних наслідків. Визначено взаємозв'язок ЗЗШ і елементів складу злочину.

На основе наработок в отрасли теории государства и права, положений учения о вреде, причиненном в результате правонарушения, освещенных в юридической науке, а также норм действующего законодательства Украины раскрыта сущность понятия причиненного вреда вследствие совершенного преступления (ПВВСП). С учетом теоретических разработок науки уголовного права показано место вреда в структуре преступления как явления реальной действительности, установлены соотношения ПВВСП и общественно опасных последствий. Определена взаимосвязь ПВВСП и элементов состава преступления.

Розкрито внутрішню суть трудових відносин, охарактеризовано принципи, на яких грунтуються взаємини між власниками-працедавцями та працівниками, схематично показано втілення даних принципів у конкретні інститути трудового права. Проаналізовано особливості правового регулювання працевлаштування громадян, викладено спеціальні правила з охорони праці жінок і неповнолітніх.

Раскрыта внутренняя сущность трудовых отношений, охарактеризованы принципы, на которых основываются взаимоотношения между собственниками-работодателями и работниками, схематически показано внедрение данных принципов в конкретные институты трудового права. Проанализированы особенности правового регулирования трудоустройства граждан, изложены специальные правила по охране труда женщин и несовершеннолетних.

Освещены вопросы Общей и Особенной частей уголовного права Украины с учетом положений действующего уголовного законодательства. Рассмотрены понятие, состав, объект, субъект и стадии совершения преступления, обстоятельства, исключающие преступность деяния. Описаны меры уголовно-правового воздействия, цели наказания, а также обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание. Рассмотрены принудительные меры медицинского характера, особенности назначения и освобождения несовершеннолетних от наказания и его отбывания. Изложены вопросы, касающиеся преступлений против избирательных, трудовых и других личных прав и свобод человека и гражданина.

Освещены основные положения общей части уголовного права Украины с учетом изменений в законодательстве, постановлений Пленума Верховного Суда Украины и последних достижений уголовно-правовой науки. Раскрыты функции, задачи, система и принципы уголовного права Украины. Рассмотрен закон об уголовной ответственности, дана классификация преступлений. Описана структура состава преступления, проанализирована его объективная и субъективная стороны. Охарактеризованы виды объектов и субъектов преступлений, рассмотрены стадии его совершения и формы соучастия. Показано отличие множественности преступлений от единичного (единого) преступления. Рассмотрены обстоятельства, исключающие преступность деяния. Приведены сведения о мерах уголовно-правового воздействи, системе и видах наказания. Рассмотрены общие начала и принципы назначения наказания, а также обстоятельства, его смягчающие и отягчающие. Установлены основания для освобождениния от уголовной ответствености, наказания и его отбывания. Описан порядок снятия судимости, раскрыта правовая природа принудительных мер медицинского характера и принудительного лечения. Рассмотрены особенности уголовной ответсвености и наказания несовершеннолетних.

Досліджено кримінально-правові та кримінологічні проблеми класифікації, кваліфікації вбивств за обтяжуючих обставин. На підставі системного аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень, нормативно-правових актів висвітлено кримінально-правову та кримінологічну характеристики умисних убивств за обтяжуючих обставин, їх історичні витоки, соціально-політичні, психофізичні та економічні корені. Запропоновано шляхи протидії негативному антисоціальному явищу - умисному позбавленню життя іншої людини. Наведено пропозиції щодо вдосконалення норм Кримінального Кодексу, які передбачають відповідальність за скоєння умисних вбивств за обтяжуючих обставин. Особливу увагу приділено практичному застосуванню зазначених норм.

Вивчено питання удосконалення адміністративно-правового механізму відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням. Сформульовано поняття шкоди, яка завдається даним правопорушенням, визначено передумови та підстави її відшкодування, розкрито правову природу шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, та правову природу такого заходу примусу як стягнення шкоди в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Подано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, що регулює питання відшкодування шкоди у порядку провадження в справах щодо адміністративних правопорушень.

Проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем щодо визначення та розуміння шкоди, заподіяної злочином. Проаналізовано критерії криміналізації та декриміналізації діянь, суспільну небезпеку злочину та його наслідків. З'ясовано взаємозв'язок заподіяної шкоди з ознаками та елементами складу злочину. Розглянуто особливості класифікації злочинної діяльності та індивідуалізації покарання. На підставі одержаних даних запропоновано розглядати шкідливі наслідки злочину як самостійне поняття кримінального права, обгрунтовано його зміст та ознаки. Проаналізовано поняття "соціально шкідливе діяння" та "суспільно небезпечне діяння". Запропоновано нові підходи щодо визначення критеріїв криміналізації діянь й обгрунтовано відмінне від чинного законодавства поняття малозначності діяння. Розглянуто особливості термінологічного розмежування юридичних понять, пов'язаних зі "шкодою, заподіяною злочином". Наведено пропозиції щодо зміни деяких традиційних юридичних концепцій та підвищення ефективності кримінального законодавства.

Проаналізовано основні етапи становлення територіального устрою. Розкрито сучасний стан і перспективи розвитку системи адміністративно-територіальних одиниць. Досліджено особливості нормативного забезпечення й адміністративно-правовий статус населених пунктів. Запропоновано визначальні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання територіального устрою шляхом наукової розробки його механізму та забезпечення матеріально-фінансової самостійності адміністративно-територіальних одиниць.

Досліджено процес становлення та розвитку адміністративно-процедурних норм в країнах світу та землях сучасної України. Розкрито вплив загальнопроцесуальної теорії та науки адміністративного права на розвиток наукової думки щодо розуміння адміністративної процедури й її співвідношення з адміністративним процесом. Обгрунтовано доцільність на сучасному етапі розвитку адміністративно-процедурного права в Україні розглядати його як частину адміністративного права. У зв'язку з цим категоріальний апарат, що розробляється адміністративним процедурним правом, повинен розроблятися з урахуванням наукових категорій, що запропоновані теорією держави та права та наукою адміністративного права. Проаналізовано думки науковців щодо ознак і видів юридичного процесу, на підставі чого визначено ознаки адміністративного процесу. Доведено необхідність напрацювання єдиних критеріїв щодо визначення елементів структури адміністративної процедури, видів адміністративних проваджень і кількості стадій в адміністративному провадженні. Запропоновано використання в юридичній науці поняття "адміністративна процедурна форма", надано його визначення та охарактеризовано елементи, які входять до його змісту. Встановлено, що специфіка адміністративного процедурного права набуває свого прояву в адміністративно-процедурному правовому режимі, який визначається як особливий порядок правового регулювання, що виникає в результаті специфічного поєднання цілей, принципів, предмета, статусу суб'єктів, методу, правових гарантій адміністративно-процедурного правового регулювання та встановлення адміністративно-процедурного правового стану.

Розкрито поняття представницької функції професійних спілок, досліджено її правове закріплення, правові форми її проведення. До уваги беруться положення доктрини трудового права щодо представництва професійними спілками прав та інтересів працівників. На підставі проведеного дослідження запропоновано зміни до низки нормативно-правових актів, а також напрацьовано нові наукові положення.