Проведено психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів Державної служби охорони (ДСО) та розроблено науково-обгрунтовані пропозиції щодо професійного відбору та формування і розвитку професійно-значущих якостей як умов підвищення ефективності оперативно-службової діяльності. Наведено перелік умов та чинників, що забезпечують ефективне вирішення оперативно-службових завдань міліціонерами охорони. Розроблено професіограми та психограми основних посадових категорій ДСО. Наведено методичні рекомендації щодо проведення занять з професійно-психологічної підготовки та відпрацювання раціональних технологій вирішення оперативно-службових завдань.

Досліджено історичний розвиток, зміст інституту закриття кримінальної справи (ЗКС), систему процесуальних підстав для ЗКС. Проаналізовано процесуальні особливості встановлення фактичних обставин, що підтверджують наявність підстав для ЗКС, та прийняття судом рішення про їх застосування, досліджено правове регулювання порядку ЗКС в судових інстанціях. Наведено рекомендації з вдосконалення чинного кримінально-процесуального та кримінального законодавства, зокрема щодо вдосконалення системи підстав та порядку ЗКС у суді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)03

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Загальнотеоретично досліджено доктрини, вироблені Європейським судом з прав людини, та їх роль у тлумаченні права у межах європейської та національної юрисдикцій. Розглянуто основні проблеми тлумачення права, які дозволили виявити особливості інституту прав людини як об'єкта правової інтерпретації. Визначено загальні принципи та правила тлумачення міжнародних договорів з прав людини, а також особливості тлумачення Європейської конвенції. Послідовно розкрито зміст вироблених Судом доктрин, до яких належать доктрини динамічного (еволюційного) тлумачення Європейської конвенції, "свободи розсуду" держави, "автономних понять" та "четвертої інстанції". Наголошено, що ці доктрини є взаємозалежними та взаємодоповнюють одна одну, а їх системне застосування забезпечує ефективність механізму правозахисту. Для цього вони мають враховуватись не тільки для правозастосовного тлумачення, а й в процесі нормотворчості під час ухвалення актів законодавства, розробки національних стратегій та планів дій у сфері прав людини.

Розглянуто теоретичні та практичні питання адміністративно-правового забезпечення інформаційного правопорядку (ІП) в Україні. Здійснено аналіз і надано загальну соціально-правову характеристику забезпеченню ІП засобами адміністративного права, зокрема адміністративного запобігання й адміністративного припинення. Проаналізовано доктринальне визначення поняття "інформаційний правопорядок". Досліджено концептуальні підходи до тлумачення правової конструкції "адміністративно-правове забезпечення інформаційного правопорядку". Сформульовано пропозиції, спрямовані на поліпшення наявних і розроблення нових нормативних положень у сфері протидії порушенням ІП з урахуванням міжнародних вимог і стандартів в інформаційній сфері.