Проведено історико-правове дослідження виникнення та становлення інституту реформування правової системи України, досліджено його еволюційні зміни та встановлено причини їх виникнення. Визначено фактори, що сприяли формуванню специфічних рис української правової системи. Виявлено спільні та відмінні риси правових систем України та колишнього СРСР. Розкрито роль і місце процесу нормотворчості в реформуванні правової системи. Розглянуто особливості трансформаційного періоду від епохи тоталітаризму до утвердження демократії. Досліджено передумови формування демократичного політичного режиму в Україні. Зроблено висновок про взаємозалежність процесів демократизації та становлення національного законодавства. Доведено, що за умов суспільних перетворень законодавство є основою, інструментом їх здійснення, набуває пріоритетного значення у формуванні інститутів громадянського суспільства та правової держави й інтеграції України у європейське та світове співтовариство. Проаналізовано основні етапи, тенденції та закономірності становлення правової системи України, що регламентує нові демократичні принципи та інститути. Виявлено змінний характер сучасного національного законодавства, а також його нестабільність і суперечливість, що перешкоджає демократичним змінам у суспільстві. Особливу увагу приділено дослідженню актуальних проблем удосконалення нормотворчості, подолання колізій, систематизації та підвищення ефективності законодавства. Розглянуто питання імплементації норм міжнародного права та гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4УКР)-0 + Х002.5

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Норми права. Тлумачення і застосування норм права. Юридичний процес

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання виникнення, становлення та розвитку інституту конституційної скарги як засобу захисту конституційних прав і свобод громадян і їх об'єднань у світовій і вітчизняній юридичній літературі. Визначено правову природу інституту конституційної скарги. Сформульовано поняття конституційної скарги, розкрито її зміст, структуру, функції та механізм реалізації. Досліджено порядок подачі конституційної скарги та практику конституційного судочинства за скаргами громадян і їх об'єднань у зарубіжних країнах. Розкрито недоліки чинного законодавства України та практики його застосування щодо реалізації інституту конституційної скарги. Наведено рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, що регулює порядок перевірки конституційності законів та сучасних засобів (способів) судового захисту конституційних прав і свобод з урахуванням досвіду зарубіжних країн в цій сфері.

Розглянуто питання пріоритету нормативно-правових актів. У ході аналізу чинного законодавства та юридичної літератури визначено необхідність чіткої деталізації та конкретизації місця нормативного акту в ієрархічній системі актів, встановлення юридичної сили один щодо іншого. Акцентовано, що без цього є неможливим правильне та цільове застосування пріоритету того чи іншого нормативно-правового акту під час виникнення правової колізії.

Розглянуто проблемні аспекти у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на національному та міжнародному рівнях. Розкрито сутнісний зміст права на захист ВПО. Подано інформацію про елементи міжнародно-правового механізму захисту прав переміщених осіб, а також національний процедурний та інституційний рівень захисту прав ВПО. Досліджено місце конституційної юстиції в механізмі захисту прав ВПО у світлі запровадження конституційної скарги. Визначено роль міжнародних організацій у наданні допомоги переміщеним особам. Розкрито правовий механізм захисту окремих прав ВПО, зокрема розглянуто деякі аспекти захисту прав ВПО у сфері пенсійного забезпечення. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення існуючих в Україні правових механізмів захисту прав ВПО.

Увагу приділено розробці цілісної концепції правового режиму публічного майна (ПМ) об'єднаної територіальної громади (ОТГ). Досліджено правові засади публічної власності та ПМ. Обгрунтовано поняття "публічне майно об'єднаної територіальної громади", його сутність і призначення. Встановлено сутнісні характеристики ПМ ОТГ, які дозволили б відмежувати це майно від інших видів приватного та публічного майна. Розроблено пропозиції щодо покращення правового регулювання формування ПМ ОТГ на сучасному етапі задля забезпечення їх сталого розвитку. Встановлено взаємозв'язок і співвідношення функцій і повноважень ОТГ щодо управління та розпорядження ПМ із відповідними функціями та повноваженнями органів.

Розкрито теоретичні питання та практичні проблеми, що пов’язані з виникненням, існуванням та вирішенням колізій в муніципальному праві. Розкрито сутність та зміст поглядів на колізію в праві, юридичну колізію, протиріччя в праві, прогалину, конфлікт та соціальне протиріччя та визначено основні ознаки правової колізії, а також визначено її місце серед зазначених категорій у площині, визначено правову колізію як суб’єктивне та об’єктивне явище правової дійсності. Визначено, що колізіями в муніципальному праві є правові протиріччя, що виникають через суб’єктивні та об’єктивні причини під час реалізації територіальною громадою безпосередньо або через органи місцевого самоврядування права на вирішення питань місцевого значення, що проявляється під час прийняття такими органами та їх посадовими особами нормативно-правових актів. Обгрунтовано першочерговість превентивних методів та заходів у сфері колізій в муніципальному праві з констатацією факта ефективності попередження порівняно з розв’язанням та встановлено нерозривний зв’язок між відсутністю чіткого нормативного розмежування предметів відання між органами державної влади на місцях та органами місцевого самоврядування та причинами виникнення колізій в муніципальному праві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР) я73-1

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА869190 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :