Уперше системно досліджено проблеми теорії та практики розвитку державного управління вищою освітою протягом багатьох десятиліть. Проаналізовано процес становлення підсистеми державного управління вищою освітою у контексті розвитку наукової галузі "державне управління" - галузевого управління та управління освітою. Відображено провідні закономірності та тенденції, творчий досвід державного управління вищою освітою в Україні. Визначено форми та методи державного управління вищими навчальними закладами освіти на різних ступенях її розвитку. Наведено шляхи оновлення державного управління вищою освітою.

Исследована проблема информационной и физической сохранности и гарантированной защиты интеллектуальной и математической собственности. Приведены исторические данные по вопросу военной разведки в России до 1917 г. Освещены аспекты деловой разведки (цели, задачи, получение открытой и конфиденциальной информации; структура подразделения, деловой разведки, коммерческого предприятия; правовая основа деловой разведки). Обсуждены цели, способы и технические средства коммерческой разведки. Проведен обзор рынка аппаратуры для коммерческой разведки. Представлены методы экономического шпионажа, потенциальные каналы утечки информации. Предложены к рассмотрению вопросы коммерческой контрразведки (цели, методы, технические средства), а также использования прессы в целях контрразведки. Проанализированы способы выявления утечки информации через сотрудника. Рассмотрены практические аспекты обеспечения информационной безопасности, в частности, закладное прослушивающее устройство, средства специального радиоприема и мониторинга, специальные микрофоны, средства дистанционного видеоконтроля, активной защиты информации, закрытия технических каналов связи, поисковые средства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.2 + Ф088

Рубрики:

Захист національних меншин і корінних народів

Етнополітика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

На підставі результатів дослідження широкого кола джерел, значна частина яких була невідома або вперше введена до наукового обігу, проведено системний концептуально-цілісний аналіз еволюції розвитку державного управління вищою освітою в Україні як історико-соціального феномену в 1917 - 1959 рр. Наведено структуру й функції центральних органів державного управління вищою освітою, охарактеризовано стиль і методи керівництва міністрів освіти. Удосконалено підходи до визначення періодизації та етапів еволюції державного управління вищою освітою в Україні. Охарактеризовано закономірності та суперечності відповідно до кожного з виявлених періодів розвитку державного управління вищою освітою. Розглянуто зміст і форми управління, виявлено основні принципи, тенденції розвитку державного управління вищою освітою України.

Розглянуто питання недовершеності демократії перехідного періоду. Досліджено питання політичної участі державних і суспільних акторів. Проаналізовано взаємозалежність між політичною культурою та поведінкою. Розкрито особливості регулювання державою політичної участі суспільства. Викладено форми політичної участі. Охарактеризовано політичну взаємодію держави та суспільства. Досліджено проблему забезпечення духовних і культурних потреб суспільства. Висвітлено проблемні питання взаємодії влади й інституцій громадянського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)03

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено необхідність у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації державних службовців, виділено професіонально-кваліфікаційні характеристики та професійні навики державних службовців.

Досліджено основні напрямки реформи галузі освіти внаслідок дії механізму державного регулювання, проголошені Міністерством освіти і науки України на середньостроковий період. Проаналізовано основні тенденції, що склалися в освітньому секторі за останні роки, а саме щодо зміни кількості та складу учнів/студентів у дошкільних, загальноосвітніх, професійних (професійно-технічних) та вищих навчальних закладах, а також ситуацію щодо їх фінансування. Наявні тенденції відображують основні зміни внаслідок державного регулювання системи освіти, що уже виявляються в 2017 році та підкреслюють основні недоліки, на рішення яких мають бути спрямовані подальші кроки уряду.

Розглянуто методи визначення вагових функцій для різних метеорологічних факторів, запропоновано заміну точних вагових функцій наближеними і на основі цього проводиться обчислення балістичних середніх за середніми значеннями метеоелементів взятих із бюлетеня "Метеосередній". Запропоновано методику розрахунку "ваги" шарів з урахуванням балістики снарядів за допомогою СДР. Розглянуто принцип побудови вагових функцій для ствольної та реактивної артилерії. Запропоновано військові способи обчислення балістичних середніх, які можуть використовуватися у військах під час практичних розрахунків.

Розглянуто питання зміцнення згуртованості українського суспільства механізмами та практикою державної політики у таких сферах, як політико-ідеологічні засади суспільного ладу, досягнення системності в державному управлінні, забезпечення правової рівності громадян країни, соціальної справедливості, єдності соціокультурної сфери при забезпеченні культурного плюралізму. Увагу приділено політико-практичній моделі унітарності України, викликам соціальної диференціації в країні, правовій легалізації суспільних протестів.

Здійснено обгрунтування потреби вдосконалення управління персоналом як у публічній сфері, так і в інших організаціях різних форм власності, що спричинено високим рівнем безробіття і недостатнім обсягом кваліфікованого кадрового резерву. Наголошено на важливості питання для HR менеджменту в органах публічної влади зміни технології та стимулюванні в управлінні персоналом у сучасних умовах використання технологій штучного інтелекту. На основі доступної статистичної інформації проведено аналіз забезпеченості персоналом за категоріями в державній службі України, кількості населення, що припадає на одного держслужбовця, і досліджено тенденції зміни місця України у світових рейтингах. Акцентовано увагу на кадровому потенціалі як головному складнику ефективності управління HR менеджментом у публічній сфері на сучасному етапі розвитку України, який відіграє головну роль у визначенні та вирішенні головних поточних і стратегічних завдань і цілей щодо проблем і перспектив розвитку всього суспільства. Визначено ключові питання, що варто вирішити при створенні моделі державної служби європейського зразка, і систематизовано основні тенденції в розвитку HR менеджменту в публічній сфері з детальним аналізом характеру їх впливу на розробку стратегій розвитку й управління персоналом в органах публічної влади, ураховуючи єдність HR менеджменту в органах публічної влади, сферу впливу та функціонування, дієвість системи винагород і їх різновид, цінність досвіду й механізм забезпечення кар'єрного розвитку працівників, поєднання досвіду старшого покоління з енергійністю молодшого, соціальний вплив, управління ефективністю персоналу, роль сучасної діджиталізації в публічній сфері управління, розширення засобів організації комунікаційних зв'язків та аналіз на основі використання персональних даних. За результатами роботи встановлено, що стратегічне управління в цьому напрямі має базуватися на активній мотиваційній політиці, спрямованій на ефективну організацію командної роботи держаних службовців, яка буде здатна забезпечити формування дієвої системи управління персоналом з урахуванням знань, умінь, навичок, особистісних якостей державних службовців; зазначених тенденціях розвитку й участі в розробці освітніх програм підготовки майбутніх фахівців.

Національна доповідь є спробою в сучасних геополітичних умовах обґрунтувати концепцію національної стійкості (резильєнтності) як стійкості цивілізаційної суб'єктності країни. Визначено стратегію забезпечення збалансованості розвитку та успішної протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам, у тому числі гібридним. Досліджено питання взаємодії національної резильєнтності й національної безпеки держави. Звернено увагу на проблему інституційного забезпечення стратегії національної резильєнтності.

Досліджено інституційну, нормативно-правову та інформативно-комунікативну підсистеми політичної системи України з точки зору поєднання формального та реального конституціоналізму. Проаналізовано неполітичні інститути - організації громадянського суспільства, фінансово-промислові групи, медіа, які безпосередньо впливають на характер політичної системи та політичні практики. Увагу приділено структурно-функціональному виміру політичної системи України. Охарактеризовано функціональну спроможність українського парламенту. Висвітлено динаміку структури й сфер компетенції виконавчої влади в Україні. Розглянуто правлячий клас як продуцент змін у політичній системі. Висвітлено вплив фінансово-промислових груп на функціонування політичної системи України. Розглянуто роль громадянського суспільства у функціонуванні політичної системи України. Досліджено політичні аспекти функціонування судової гілки влади в Україні.