Освещены проблемы повышения эффективности защиты отечественных товаропроизводителей. Изложены общенаучные подходы к совершенствованию организационного и экономико-правового механизма их защиты, тарифные и нетарифные подходы. Приведена сравнительная оценка таможенных ставок Украины с действующими за рубежом. Описана многоуровневая система защиты отечественных товаропроизводителей. Проанализированы эффективность применения таможенно-тарифных методов и способы повышения эффективности экономической защиты на региональном уровне.

Проаналізовано поняття "грінмейлінг" (greenmail); розглянуто його основні ознаки, характерні особливості та специфіку кола правовідносин, що складаються під час такої діяльності.

Розглянуто проблеми формування законодавчої регламентації та реалізації адміністративно-правових засад управління у сфері автомобільних доріг, а також визначення основних напрямків його удосконалення. В адміністративно-правовій науці управління у сфері автомобільних доріг (державне та громадське) розглядається як соціальне, правове явище. Проведено новий підхід до розуміння та визначення змісту державного управління у сфері автомобільних доріг шляхом комплексного дослідження структурних змін у системі державного управління: суб'єктах і об'єкті управління, взаємовідносинах між ними. Сформульовано властивості, принципи, функції, форми державного управління у сфері автомобільних доріг за умови зміни змісту та характеру державного управління у сфері автомобільних доріг; сформульовано принципи права, на засадах яких засновано норми права, які регулюють державне управління у сфері автомобільних доріг. Досліджено типи управлінських рішень, які приймаються в процесі державного управління у сфері автомобільних доріг, відповідно до певної форми реалізації норм права: уповноважуючі, забороняючі, зобов'язуючі. Визначено засоби правового регулювання державного управління у даній сфері - позитивні зобов'язання, дозволи та заборони.

Проаналізовано питання захисту даних клінічних випробувань як об'єкта інтелектуальної власності у фармацевтичній галузі в Європейському Союзі, США й Україні. Охарактеризовано динаміку схвалення орфанних препаратів у США й Європейському Союзі. Доведено переваги введення національної формули ексклюзивності даних.

Зазначено, що міжнародне право (МП) є не тільки вагомим елементом правової культури особистості, але і цілком необхідною частиною загальнолюдської культури. Знання МП домомагає людині більш впевнено орієнтуватися в складних політичних процесах, що відбуваються на міжнародній арені, аналізувати позиції окремих держав з найбільш важливих проблем міждержавних відносин. Міжнародне публічне право як базова дисципліна має на меті підготовку майбутнього фахівця в галузі МП відповідно до його потреб та вимог на ринку праці. Викладено основні положення курсу "Міжнародне публічне право".

Розглянуто теоретичні та практичні питання, що стосуються договору андеррайтингу як специфічного правовідношення в системі цивільно-правових договорів. Досліджено правову природу даного договору, його специфічні ознаки, а також сформульовано його дефініцію. Визначено ознаки, за якими цивілістична конструкція договору андеррайтингу відрізняється від договору доручення, комісії, управління майном, купівлі-продажу, договору про спільну діяльність. Обгрунтовано, що договір андеррайтингу є самостійним видом договору з надання послуг. Розглянуто можливі способи та механізми укладення договору андеррайтингу, а також проаналізовано умови, які складають його зміст, визначено сторони договору.

Розглянуто сутність маргінальної особистості, періоди маргіналізації українства, деякі аспекти маргіналізації різних ланок апарату адміністративного управління на перехідній стадії формування української державності.

Рассмотрена сущность маргинальной личности, периоды маргинализации украинства, некоторые аспекты маргинализации различных звеньев аппарата административного управления на переходной стадии формирования украинской государственности.

The article shows the main principles of marginalization, the periods of Ukrainian marginalization, some aspects of marginalization in different branches of public administration at the transitory stage of Ukrainian state foundation.

Теоретично обгрунтовано та розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного регулювання в системі забезпечення духовної безпеки суспільства. Уточнено сутність понять "духовна безпека", "система забезпечення духовної безпеки суспільства", "механізми державного регулювання в системі забезпечення духовної безпеки суспільства". Розроблено модель процесу забезпечення духовної безпеки. Узагальнено та систематизовано зарубіжний досвід державного регулювання духовної безпеки в суспільстві та визначено можливості його застосування в Україні. Виявлено особливості державного регулювання в системі забезпечення духовної безпеки українського суспільства за сучасних умов. Здійснено оцінювання стану механізмів державного регулювання в системі забезпечення духовної безпеки українського суспільства та визначено основні напрями їх оптимізації.

Наведено погляди авторів щодо основних, сучасних, практичних особливостей побудови методології воєнно-економічного обгрунтування завдань та заходів програм і планів розвитку Збройних Сил України.

Розглянуто особливості діяльності суб'єктів владних повноважень у сфері авіаційної безпеки. Сформульовано розуміння такого суб'єкта. Висвітлено характеристику їх статусних ознак. Запропоновано три структурних рівні у їх системі. Розкрито зміст компетенції суб'єктів владних повноважень у сфері авіаційної безпеки.

Наведено погляди авторів щодо особливостей впровадження методу "планування на основі спроможностей" у систему оборонного планування в Збройних Силах України.

Наведено погляди представників органів державної та місцевої влади, наукової спільноти та практиків щодо проблем формування стратегічного потенціалу державного і територіального розвитку та пошуку шляхів їх вирішення. Висвітлено питання забезпечення сталості розвитку на засадах оцінювання "втраченого" валового внутрішнього продукту. Окреслено перспективи стратегічного планування сталого розвитку в європейських країнах. Презентовано досвід упровадження електронного документообігу в органах місцевого самоврядування в контексті реалізації державної політики електронного урядування. Розкрито особливості доказування у кримінальних провадженнях про насильницьке зникнення шляхом проведення слідчих (розшукових) дій. Визначено шляхи державного реагування на загрози національній безпеці України у сфері захисту й охорони державного кордону в умовах воєнного конфлікту всередині держави, підтримуваного ззовні. Описано переваги та ризики європейської інтеграції України. Подано інформацію щодо формування концептуальної десяткової моделі управління процесом створення повноцінної навчальної книги. Розглянуто методи оцінки ефективності та результативності органів державного управління. Увагу приділено етапам формування готовності майбутніх судноводіїв до професійної діяльності.

Розкрито зміст тактики протидії кримінальному радикалізму як системи заходів, спрямованих на запобігання злочинам радикального спрямування для досягнення стратегічної мети мінімізації злочинних проявів у суспільстві. Запропоновано відповідну класифікацію тактичних заходів, що враховує їх особливості, рівень, спрямованість, час, характер та функції, суб'єктів застосування, а також встановлено їх співвідношення та взаємозв'язок один з одним у системі протидії кримінальному радикалізму. Так, за змістом ці заходи розподілено на такі групи: інформаційно-аналітичні, організаційні, навчально-освітні, науково-дослідні, технічні, медичні, економічні, фінансові, міжнародно-правові, контрольні, правотворчі, кримінально-правові та ін. За формою тактичні заходи протидії бувають врегульовані та не врегульовані законом. За рівнем тактичні заходи розподіляються на міжнародні, загальносоціальні, спеціальні й індивідуальні. За суб'єктом застосування вони диференціюються на здійснювані спеціально створеними органами та організаціями, медичними установами, правотворчими органами, правоохоронними органами, виконавчими державними органами, крім правоохоронних, громадськими формуваннями й іншими організаціями. За функціями тактичні заходи протидії злочинності поділено на предметні та методичні. Запобіжні заходи є предметними, науково-освітніми й організаційними і методичними, а контрольні, медичні, правові, економічні та фінансові можуть виконувати функції як предметних, так і методичних заходів. За часом здійснення заходи диференціюються на заходи ранньої, безпосередньої й постпенітенціарної профілактики, за рівнем поділяються на міжнародні, державні та регіональні і за характером - на заходи-сигнали й заходи-дії.

Розглянуто особливості діяльності суб'єктів владних повноважень у сфері авіаційної безпеки. Сформульовано розуміння такого суб'єкта. Висвітлено характеристику їх статусних ознак. Запропоновано три структурних рівні у їх системі. Розкрито зміст компетенції суб'єктів владних повноважень у сфері авіаційної безпеки.

Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо повноважень суду першої інстанції в господарському судочинстві. Охарактеризовано основні підходи до визначення сутності розгляду справи судом першої інстанції в господарському судочинстві. Доопрацьовано поняття юрисдикції, умов і меж здійснення повноважень суду першої інстанції. Проаналізовано види повноважень суду першої інстанції, здійснено їх класифікацію в господарському судочинстві. З'ясовано особливості реалізації повноважень суду першої інстанції у формах господарського судочинства: загальному позовному провадженні, спрощеному позовному провадженні, наказному провадженні, провадженні про банкрутство. Досліджено питання щодо місця суду першої інстанції в судочинстві зарубіжних країн. Виявлено особливості повноважень суду першої інстанції в державах англосаксонської та романо-германської правових систем. Розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень у чинне господарське процесуальне законодавство України стосовно повноважень суду першої інстанції в господарському судочинстві.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні на підставі аналізу доктринальних і нормативних джерел аксіологічних аспектів реформування органів, що реалізують державну митну політику, як складової частини системи публічного адміністрування. Встановлено методологію дослідження органів, що реалізують державну митну політику, зокрема обґрунтовано, що об’єктивація буття органів митної політики відбувається за посередництва методів загальнотеоретичного, загальнонаукового та спеціально-юридичного змісту в різноманітних поєднаннях у межах ключових для цієї роботи методологічних підходів (системного, синергетичного, антропологічного, герменевтичного).

Досліджено місце та призначення Вищого антикорупційного суду з врахуванням його статусу як органу, що здійснює правосуддя та інституції, що сприяє запобіганню корупції. Зазначено, що виходячи із задекларованих завдань, Вищий антикорупційний суд уповноважен розглядати кримінальні провадження, пов'язані із вчиненням правопорушень, які містять корупційну складову. Тобто, кримінальні провадження можуть стосуватися як корупційних правопорушень, так і правопорушень, які пов'язані з корупцією. Доцільним є трактування ролі Вищого антикорупційного суду з врахуванням того, що це, з одного боку, ланка єдиної системи судоустрою, а з іншого - кінцева інституція, яку наділено повноваженнями щодо притягнення винних у вчиненні правопорушень, у яких є корупційна складова, до юридичної відповідальності. Проаналізовано статистичні звіти про роботу Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції за 2019 - 2021 рр. Як наслідок, враховуючи складність справ, що підлягають розгляду в Вищому антикорупційному суді та порівняно стислий період роботи суду, можна охарактеризувати його роботу як задовільну. Досліджено міжнародну практику функціонування антикорупційних суддів. Встановлено, що питання доцільності створення та функціонування спеціалізованих судових установ, які б спеціалізувалися на розгляді корупційних справ, залишається відкритим, оскільки традиційно справи про корупцію підсудні звичайним судам із розгляду кримінальних справ. Визначено, що діяльність спеціалізованих антикорупційних судів є прийнятною у державах, де формується демократичний устрій. Пріоритетність вибору по створенню окремої судової установи свідчить про новий підхід до запобігання корупції як фактору, що дискредитує демократичні перетворення в державі. Вбачається доцільною подальша інтенсифікація роботи Вищого антикорупційного суду для максимального ефекту запобігання корупції.

Робота присвячена системній розробці такої проблеми кримінального права, як обстановка вчинення злочину (соціально-юридична природа та основні структурні елементи обстановки вчинення злочину як кримінально-правового поняття). Встановлено, що обстановка вчинення злочину, як кримінально-правове поняття, є соціально обумовленою. Зміст обстановки вчинення злочину залежить від об’єктивних умов існування суспільства на момент формування кримінально-правової норми. Обстановка вчинення конкретних злочинів в структурному відношенні становить собою сукупність таких взаємопов’язаних елементів, як: людина, матеріальні предмети, природно-кліматичні та інші фактори. При цьому характер обстановки вчинення злочину, її зовнішня форма і властивості визначаються кількістю і якістю елементів, що її утворюють. Правова форма закріплення обстановки вчинення злочину в нормі кримінального закону може бути двоякою: або вона безпосередньо вказана в нормі кримінального закону, або не вказана, але однозначно витікає з її змісту. Обстановка вчинення злочину може бути наділена функцією обов’язкової ознаки об’єктивної сторони складу злочину або бути обставиною, що обтяжує чи пом’якшує покарання. Актуалізовано врахування обстановки вчинення злочину і при призначенні покарання, що в певних випадках може сприяти досягненню мети попередження вчинення нових злочинів.

На підставі аналізу положень адміністративного, службового та фінансового законодавства здійснено комплексний розгляд питань цифрової трансформації суспільних відносин за обраним напрямом з урахуванням детермінант теорії та практики. Виокремлено основні напрями цифровізації адміністративного права, а саме: визначення системності адміністративно-правового мислення в умовах розвитку цифровізаційних векторів врядування, цифровий концепт модифікації публічного адміністрування у сфері наукової діяльності, особливості реалізації адміністративних процедур в умовах цифрової трансформації, сутнісні ознаки електронного звернення як форми контролю за діяльністю суб'єктів публічної адміністрації, вплив цифровізації на здійснення адміністративного судочинства тощо. Акцентовано увагу на окремих питаннях цифровізації службового права: концептуальних положеннях у сучасному цифровому вимірі щодо здійснення захисту права на державну службу, управління кадровим потенціалом у державній службі в умовах цифровізації, станові правового регулювання та практичних особливостях професійної діяльності службовців міграційних органів у цифровізаційних умовах, особливостях переведення в державній службі в умовах цифрової трансформації. Розглянуто окремі питання цифровізації фінансового права: цифрову трансформацію фінансового сектору України на рівні країн ЄС, стан бюджетної безпеки та засобів її забезпечення в умовах цифровізації, здійснення фінансового контролю в умовах використання інформаційних технологій, вплив діджиталізації на прозорість бюджетної політики.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що питання децентралізації та реформи державного соціально-економічного устрою, перебудова територіальної організації об'єктів господарювання є одним з десяти пріоритетів "Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020". Новий адміністративно-територіальний устрій повинен стати основою побудови нової моделі територіального управління, заснованої на засадах децентралізації, субсидіарності, балансу загальнонаціональних інтересів з інтересами населення регіонів та територіальних громад, повсюдності місцевого самоврядування, спроможності та самостійності територіальних громад. Управління процесом децентралізації в Україні потребує поглиблених теоретичних і практичних досліджень на які звертають особливу увагу у зв'язку з реформуванням адміністративно-територіального устрою. Сучасними аспектами розв'язання проблем розвитку територіальних громад та місцевого самоврядування займаються такі вчені, як Павлюк А. П., Олійник Д. І., Баталов О. А., Дацко О. І., Муркович Л. Л., Молодожен Ю. Б. та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Реформа децентралізації передбачає створення нової ланки в системі адміністративного устрою в Україні запровадженням нової адміністративно-територіальної одиниці - об'єднаної територіальної громади (ОТГ). Але шлях перетворень повинний мати поступовий системний характер, отже існує необхідність побудови моделі таких перетворень на основі програмного підходу з урахуванням синергетичного ефекту. Найбільш універсальною технологією управління є використання проектно-програмних моделей що дає можливість використовувати програмний менеджмент, який належить до теоретичної концепції, розв'язувати сучасні проблеми управління. Мета роботи - обгрунтування теоретичних та методичних положень щодо управління програмою розвитку ОТГ на основі багатовекторного розвитку. Завдання дослідження полягають у розробці та обгрунтуванні багатовекторної моделі управління програмою розвитку ОТГ на етапі децентралізації влади в Україні; визначенні пріоритетних напрямів програми розвитку ОТГ й обгрунтуванні методів, засад та процесів їх реалізації відповідно до етапів реформування адміністративно-територіального устрою країни. Висновки: теоретично обгрунтована багатовекторна модель управління програмою децентралізації влади в Україні. Доведена доцільність виокремлення основних пріоритетних напрямів децентралізації (векторів пріоритетного розвитку). Ними на першому етапі є такі: ресурси та блага ОТГ; фінансова спроможність і самодостатність ОТГ; система державного регулювання. Розлогість процесів у часі не дає змоги розробити всі етапи програми у повному обсязі. Фінальні стадії програми на даний час можуть бути представлені як прогнози на певний тривалий період часу. Лаг від трансформаційних процесів може бути отриманий тільки у далекій перспективі.