Дан анализ происшествий, связанных со взрывами, угрозами их совершения и незаконным оборотом взрывчатых веществ на территории Автономной республики Крым (без Севастополя) за период с 1993 по 1997 год.

Визначено поняття та види злочинів, що здійснюються шляхом вибуху. Розглянуто способи здійснення кримінальних вибухів. Надано характеристику особистості злочинця-підривника. Наведено типові слідчі ситуації та побудову версій. Подано кількісну та якісну характеристики кримінальних вибухів, їх тенденції. Проаналізовано питання загрози вчинення вибуху та незаконного обігу вибухових речовин. Висвітлено особливості методів розслідування кримінальних вибухів.

Наведено загальні положення і теоретичні основи митної справи: основні принципи й технологію митного контролю та оформлення товарів, валюти, валютних цінностей, транспортних засобів та інших предметів під час переміщення через митний кордон України. Розглянуто проблеми зберігання товарів та інших предметів під митним контролем, застосування автоматизованих систем управління в митній службі. Запропоновано удосконалену систему опису та кодування товарів.

Раскрываются понятие и виды преступлений, совершаемых путем взрыва, способы совершения криминальных взрывов, типичные следственные ситуации и выдвижение версий. Освещается характер первоначальных мероприятий по фактам взрыва или их подготовки, особенности осмотра места происшествия, особенности организации и проведения иных следственных действий.

На основі досягнень науки кримінального права, чинного кримінального законодавства України та практики його застосування розглянуто основні питання Загальної частини Кримінального кодексу України.

На основании достижений науки криминального права, действующего криминального законодательства Украины и практики его применения рассмотрены основные вопросы Общей части Криминального кодекса Украины.

Рассмотрены общетеоретические и практические вопросы толкования закона, а также особенности его официального толкования в Украине. Обоснована необходимость интерпретации нормативных предписаний. Охарактеризовано соотношение официального и доктриального толкований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)64-5 + Х809(4УКР)624 + Х819(4УКР)012.1

Рубрики:

Історія

Державне право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено основні положення Концепції організації надання екстреної медичної допомоги за умов надзвичайних ситуацій. Описано особливості організаційної структури Державної служби медицини катастроф України. Розглянуто проблеми розбудови та функціонування інформаційно-аналітичної системи в процесі ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій у країні.

Освещены основные положения Концепции организации предоставления экстренной медицинской помощи в условиях чрезвычайных ситуаций. Описаны особенности организационной структуры Государственной службы медицины катастроф Украины. Рассмотрены проблемы развития и функционирования информационно-аналитической системы во время ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций в стране.

З урахуванням усіх змін, які стосуються галузей права та судоустрою, висвітлено питання держави та права, окремих галузей права, а також правові засади підприємницької діяльності. Розкрито суть понять закону, правопорушень, юридичної відповідальності. Наведено загальну характеристику екологічного, земельного, адміністративного, фінансового, кримінального, трудового, житлового та цивільного законодавства, а також законодавства України про шлюб і сім'ю, соціальний захист і охорону здоров'я.

С учетом изменений, которые касаются отраслей права и судоустройства, освещены вопросы государства и права, отдельных отраслей права, а также правовые основы предпринимательской деятельности. Приведена общая характеристика экологического, земельного, административного, финансового, уголовного, трудового, жилищного и гражданского законодательства, а также законодательства Украины о браке и семье, социальной защите и охране здоровья.

Висвітлено історію виникнення та розвитку порівняльного правознавства як самостійного напрямку наукових досліджень юридичних явищ, визначено чинники його формування. Описано основні етапи становлення романо-германської й англосаксонської (англо-американської) сім'ї правових систем. Наведено загальну характеристику та встановлено особливості мусульманського, індуського, юдейського та традиційно-звичаєвого права. Визначено напрямки та засоби зближення й взаємовпливу правових систем різних країн світу, проаналізовано європейські інтеграційні процеси, розкрито роль конституційно-правового механізму в узгодженні норм права Ради Європи та Європейського Союзу та національного права. Розглянуто сучасний стан правотворчості, систематизації джерел права, тлумачення та застосування його норм у правових системах світу, зокрема, в континентальній Європі, США та мусульманських країнах, висвітлено тенденції розвитку їх судової системи та питання організації юридичної освіти. Викладено теоретичні засади порівняльного поліцейського права.

Освещена история возникновения и развития сравнительного правоведения как самостоятельного направления научных исследований юридических явлений, определены факторы его формирования. Описаны основные этапы становления романо-германской и англосаксонской (англо-американской) семей правовых систем. Приведена общая характеристика и установлены особенности мусульманского, индуиского, иудейского и традиционно-общинного права. Определены направления и средства сближения и взаимовлияния правовых систем разных стран мира, проанализированы европейские интеграционные процессы, раскрыта роль конституционно-правового механизма в согласовании норм права Совета Европы и Европейского Союза и национального права. Рассмотрено современное состояние правотворчества, систематизации источников права, толкования и применения его норм в правовых системах мира, в частности, в континентальной Европе, США и мусульманских странах, освещены тенденции развития их судовой системы и вопросы организации юридического образования. Изложены теоретические основы сравнительного полицейского права.

Розкрито нормативно-правові засади регулювання обігу зброї в Україні, визначено критерії та методичні підходи для її класифікації. Розглянуто будову її різних видів, принцип роботи функціональних систем, якісні показники холодної клинкової та мисливської вогнепальної зброї (ВЗ), типологію боєприпасів до стрілецької ВЗ індивідуального користування. Охарактеризовано боєприпаси для ВЗ, пневматичну зброю та боєприпаси до неї.

Раскрыты нормативно-правовые основы регулирования обращения оружия в Украине, определены критерии и методические подходы для его классификации. Рассмотрены строение разных видов оружия, принцип работы функциональных систем, качественные показатели холодного клинкового и охотничьего огнестрельного оружия (ОО), типология боеприпасов к стрелецкому ОО индивидуального пользования. Охарактеризованы боеприпасы для ОО, пневматическое оружие и боеприпасы к нему.

Выявлена терминологическая проблема национального законодательства Украины, препятствующая организации эффективного государственно-административного и гражданского контроля над деятельностью государственно-властных субъектов в сфере охраны государственной тайны. Предложены средства и метод разрешения этой проблемы.

Розглянуто проблему поширення інформації щодо вибухотехнічної небезпеки серед населення шляхом вміщення відкритих публікацій у засобах масової інформації, мережі "Інтернет". Розкрито особливості окремих слідчих дій та надано рекомендації з метою їх ефективного провадження. Запропоновано використання архівів сейсмостанцій та пультів централізованої охорони щодо встановлення точного часу кримінального вибуху та інших його параметрів. Проаналізовано ознаки обстановки місця події, інші обставини, що свідчать про мотив злочину й рівень підготовки злочинця. Проаналізовано можливості використання даної інформації з метою висунення версій і визначення шляхів пошуку злочинця. Обгрунтовано необхідність створення єдиної автоматизованої бази даних з інформацією про кримінальні вибухи, погрози, засоби та способи їх учинення, а також винних осіб.

Проаналізовано фактори, що викликають необхідність тлумачення нормативних приписів. Сформульовано мету тлумачення закону та запропоновано логічний алгоритм її досягнення. Подано визначення поняття офіційного тлумачення закону, репрезентовано його основні ознаки, стадії та види. Охарактеризовано співвідношення офіційного та доктринального тлумачення. Висвітлено поняття, юридичну природу, загальні та специфічні ознаки, функції та види актів офіційного тлумачення, акцентовано увагу на особливостях їх дії у часі, просторі та щодо кола осіб.

Досліджено сучасні концепції щодо визначення юридичної особи як суб'єкта злочину. Розкрито загальні та специфічні властивості юридичної особи як суб'єкта права, зокрема, в сфері охоронних правовідносин. Досліджено основні етапи виникнення та розвитку інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб у вітчизняній і зарубіжній теоріях права. Обгрунтовано можливості застосування позитивного зарубіжного досіду впровадження правового інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні. Встановлено підстави й умови притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності. Наведено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства України. Розглянуто коло діянь юридичних осіб, що можуть визнаватися як злочини. Визначено систему та види кримінальних покарань, які рекомендовано застосовувати до юридичних осіб. Розкрито роль і значення інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб у контексті реформування національної правової системи України.

Досліджено етіологію поняття та сутності безпеки дорожнього руху, узагальнено його розуміння в науці та практиці. Розглянуто питання історичного процесу становлення та розвитку адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху. Розкрито загальну характеристику складу адміністративного проступку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху й його елементів. Визначено поняття та стадії провадження у справах про проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З'ясовано питання профілактики проступків як складової безпеки дорожнього руху, значення заходів адміністративної відповідальності для їх попередження. Окреслено основні пріоритети кодифікації адміністративно-деліктного законодавства у сфері безпеки дорожнього руху на сучасному етапі.

Досліджено проблеми кримінальної відповідальності за зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (ст. 130 КК України). З'ясовано соціально-історичні, нормативні та кримінологічні чинники встановлення та подальшого збереження кримінальної відповідальності за цей злочин. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки, а також обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність. Доведено, що чинна редакція ст. 130 КК України не повною мірою відповідає сучасним теоретичним уявленням про правову регламентацію відповідальності за зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, та не може ефективно застосовуватись правоохоронними органами для протидії даному явищу. Доповнено й уточнено об'єктивні ознаки злочину й обставини, що обтяжують відповідальність. Сформульовано низку теоретичних висновків і пропозицій щодо вдосконалення редакції ст. 130 КК.

Розглянуто проблеми дослідження інституту місцевого самоврядування як форми народовладдя. Виявлено особливості, які впливають на функціональну спроможність і дієвість даного інституту в Україні. Здійснено когнітивну редукцію емпіричної бази з існування різноманітних систем самоврядування та виокремлення їх базових моделей. Запроваджено категорії "система-образ" (модель) і "прообраз" (реальна система самоврядування), визначено та запропоновано класифікацію гібридних систем місцевого самоврядування, введено поняття та надано визначення "моделеутворювальної системи". Показано, що трансформаційні процеси систем місцевого самоврядування, які охопили країни Європи, призвели до значної втрати самобутності й оригінальності власних систем. Зазначено, що такі держави, як Іспанія, Італія, Ізраїль, Скандинавські країни, Лівія сформували свої власні традиції, установивши особливі системи взаємовідносин з державними інститутами. Розглянуто процеси формування місцевого самоврядування в Україні з часів Київської Русі до сьогодення. За результатами аналізу вітчизняної законодавчої бази, яка регулює систему місцевого самоврядування, висвітлено проблеми неузгодженості дій і дублювання повноважень між різними гілками влади в Україні.

Висвітлено сутність поняття юридичної деонтології та її місце в правовій системі. Наведено інформацію про основні юридичні спеціальності. Розглянуто проблеми формування політичної, економічної, інформаційної, психологічної, етичної та професійно-правової культури юристів.

Освещены сущность понятия юридической деонтологии и ее место в правовой системе. Дана информация об основных юридических специальностях. Рассмотрены проблемы формирования политической, экономической, информационной, психологической, этической и профессионально-правовой культуры юристов.

Розглянуто предмет, методологію та функції теорії держави, покано її місце та роль в системі суспільних і юридичних наук. Наведено інформацію про особливості виникнення, фоми, механізми та функції держави, структуру громадянського суспільства, правовий статус особистості, проблеми співвідношення права та закону в правовій державі. Увагу приділено принципам і джерелам права, основним видам правотворчості, способам тлумачення норм права, проблемам правової культури. Охарактеризовано основні правові системи сучасності, розглянуто вплив глобалізації на їх розвиток.

Рассмотрены предмет, методология и функции теории государства, показано ее место и роль в системе общественных и юридических наук. Дана информация об особенностях возникновения, формах, механизмах и функциях государства, структуре гражданского общества, правовом статусе личности, проблемах соотношения права и закона в правовом государстве. Уделено внимание принципам и источникам права, основным видам правотворчества, способам толкования норм права, проблемам правовой культуры. Охарактеризованы основные правовые системы современности, рассмотрено влияние глобализации на их развитие.