Висвітлено правові, соціально-економічні та екологічні аспекти вдосконалення земельних відносин в контексті нового Земельного кодексу України. Розкрито теоретичні основи формування економіки землекористування в містах. Розглянуто проблеми вдосконалення земельних відносин та раціонального використання водно-земельних ресурсів у зрошувальному землеробстві, проблеми забезпечення комплексного розвитку продуктивних сил регіонів України в контексті нових земельних відносин. Проаналізовано становлення приватної власності на землю в Україні та її соціально-економічну привабливість. Описано наукові засади і наведено рекомендації щодо формування та функціонування ринку сільськогосподарських земель і його інфраструктури. Висвітлено актуальні проблеми вдосконалення управління в галузі раціонального використання та охорони земельних ресурсів.

Освещены правовые, социально-экономические и экологические аспекты усовершенствования земельных отношений в контексте нового Земельного кодекса Украины. Раскрыты теоретические основы формирования экономики землепользования в городах. Рассмотрены проблемы усовершенствования земельных отношений и рационального использования водно-земельных ресурсов в орошаемом земледелии, проблемы обеспечения комплексного развития продуктивных сил регионов Украины в контексте новых земельных отношений. Проанализировано становление частной собственности на землю в Украине и ее социально-экономическая привлекательность. Описаны научные основы и приведены рекомендации по формированию и функционированию рынка сельскохозяйственных земель и его инфраструктуры. Освещены актуальные проблемы усовершенствования управления в области рационального использования и охраны земельных ресурсов.

Розглянуто проблеми науково-правового забезпечення, організації та практичного здійснення заходів щодо реформування земельних відносин в Україні. Проаналізовано перші законодавчі акти земельної реформи, а також нормативно-правові акти у галузі регулювання земельних відносин. Обгрунтовано необхідність зміни земельного ладу в державі.

Рассмотрены проблемы научно-практического обеспечения, организации и практического осуществления мер по реформированию земельных отношений на Украине. Проанализированы первые законодательные акты земельной реформы, а также нормативно-правовые акты в области регулирования земельных отношений. Обоснована необходимость изменения земельного строя в государстве.

Наведено результати наукових досліджень формування земель комунальної власності територіальних громад України. Висвітлено проблеми еволюції форм власності та трансформації власності на землю у процесі суспільного розвитку, зокрема за умов сучасної ринкової економіки країни. Охарактеризовано принципи та механізми законодавчого забезпечення розмежування земель державної та комунальної власності, наведено методику розробки відповідної проектної документації. Визначено критерії та шляхи формування земель територіальної громади Києва.

Приведены результаты научных исследований формирования земель коммунальной собственности территориальных общин Украины. Освещены проблемы эволюции форм собственности и трансформации собственности на землю в процессе общественного развития в условиях современной рыночной экономики страны. Охарактеризованы принципы и механизмы законодательного обеспечения разграничения земель государственной и коммунальной собственности, приведена методика разработки соответствующей проектной документации. Определены критерии и пути формирования земель территориальной общины Киева.

Проаналізовано зміст, завдання й особливості проведення державної земельної політики, функціонування системи земельних відносин за сучасних умов. Розглянуто напрями, шляхи та механізми реалізації земельної політики у регіонах України. Визначено концептуальні засади подальшого удосконалення регіональної земельної політики, викладено Концепцію державної програми удосконалення земельних відносин в Україні на 2007 - 2015 рр.

Проанализированы содержание, задания и особенности проведения государственной земельной политики, функционирования системы земельных отношений в современных условиях. Рассмотрены направления, пути и механизмы реализации земельной политики в регионах Украины. Определены концептуальные основы дальнейшего усовершенствования региональной земельной политики, изложена Концепция государственной программы усовершенствования земельных отношений в Украине на 2007 - 2015 гг.

Наведено результати наукових досліджень і практики регулювання міського землекористування, функціонального використання й охорони міських земель. Висвітлено проблеми розподілу та використання земельного фонду у містах за основним цільовим призначенням, розглянуто функції та повноваження місцевих органів влади у сфері управління землекористуванням. Проаналізовано шляхи удосконалення земельних відносин у містах, визначено наукові засади та методичні аспекти щодо розробки нових нормативно-правових актів земельного законодавства.

Приведены результаты научных исследований и практики регулирования городского землепользования, функционального использования и охраны городских земель. Освещены проблемы распределения и использования земельного фонда в городах по основному целевому назначению, рассмотрены функции и полномочия местных органов власти в сфере управления землепользованием. Проанализированы пути усовершенствования земельных отношений в городах, определены научные основы и методические аспекты по разработке новых нормативно-правовых актов земельного законодательства.

Розкрито поняття адміністративно-правових відносин у сфері телекомунікацій, їх місце серед інших суспільних відносин (економічних, екологічних, цивільних), проаналізовано механізм адміністративно-правового регулювання відносин у даній сфері, розглянуто поняття та класифікацію адміністративно-правових засобів охорони відносин у сфері телекомунікацій. Значну увагу приділено розкриттю сутності та підстав адміністративної відповідальності за порушення у сфері телекомунікацій, наведено юридичну характеристику адміністративних правопорушень у даній сфері, висвітлено особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері телекомунікацій.

Описано структуру об'єднаної енергетичної системи України, охарактеризовано склад земель галузі енергетики, запропоновано їх класифікацію за функціональним використанням. Наведено сучасну методологію визначення площ земельних ділянок під об'єкти енергетики. Розглянуто енергетичну стратегію України на період до 2030 р. і проблеми задоволення потреб енергетики у землі. Висвітлено перспективи розвитку електроенергетичної галузі та ядерної енергетики. Описано особливості правового режиму земель енергетики. Проаналізовано актуальні проблеми набуття права користування та використання земельних ділянок енергетичної системи. Проаналізовано нормативно-правову базу у галузі використання й охорони земель енергетики. З урахуванням одержаних результатів обгрунтовано напрями та шляхи удосконалення законодавства у даній галузі та розроблено проект Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів".

Описана структура объединенной энергетической системы Украины, охарактеризован состав земель отрасли энергетики, дана их классификация по функциональному использованию. Изложена современная методология определения площадей земельных участков под объекты энергетики. Рассмотрена энергетичекая стратегия Украины на период до 2030 г. и проблемы удовлетворения потребностей энергетики в земле. Освещены перспективы развития электроэнергетической отрасли и ядерной энергетики. Раскрыты особенности правового режима земель энергетики. Проанализированы актуальные проблемы приобретения права пользования и использования земельных участков энергетичекой системы. Проанализирована нормативно-правовая база в отрасли использования и охраны земель энергетики. С учетом полученных результатов обоснованы направления и пути совершенствования законодательства в данной отрасли и разработан проект Закона Украины "О землях энергетики и правовой режим специальных зон энергетических объектов".

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми організації діяльності органів пожежного нагляду в забезпеченні національної безпеки України, а також функції посадових осіб органів пожежного нагляду, основні напрями їх діяльності. Запропоновано шляхи вирішення деяких проблем.

Предмет дослідження - система привласнення інтелектуального продукту національної економіки та її регулювання в Україні. Мета роботи - виявлення та розкриття генези суті, структури власності та привласнення інтелектуального продукту як умови інноваційного економічного зростання. Результати одержано з застосуванням інтеграційного методу, як квінтесенції: діалектичного методу - у разі розкриття рушійної ролі суперечностей в еволюції привласнення інтелектуального продукту; моделювання - залогічного узагальнення й конкретизації взаємодії належності та набуття як фрагментів людської діяльності; праксеологічного підходу - під час аналізу діяльнісної природи привласнення інтелектуального продукту; системного методу - у разі виявлення будови та структури привласнення інтелектуального продукту. На основі розробки гіпотези про праксеологічні витоки власності та привласнення, запропоновано певні новації до теорії власності. Розкрито проблеми структуризації відносин власності та привласнення. Проаналізовано економічний та юридичний аспекти власності. Виявлено обмеження та нерозв'язані проблеми цих підходів. Запропоновано варіант аналізу зародку, суті, структури власності і привласнення. Обгрунтовано їх класифікацію за критерієм рівнів суспільно-індивідуальної природи актора. Відповідно до цього критерію визначено зародок власності, еволюційний ряд привласнення, а також їх типи, види, форми. Запропоновано виділення базових складових привласнення олюднених сутнісних людських сил, які визначають його амбівалентну природу. Галузь застосування результатів. Використання запропонованої структури власності й привласнення інтелектуального продукту сприяє виявленню загального напрямку формування умов інноваційного економічного зростання - розвитку мережі привласнення інтелектуального продукту в країнах з ринковою економікою. Висновки: виявлено, що первинною "клітинкою" власності є собст. Його суть може бути охарактеризована суперечливою єдністю власнення і чуження СЛС. У своєму розвитку власність постає як відносини між людьми з приводу привласнення СЛС. Вперше визначено базові складові привласнення олюднених сутнісних людських сил, які визначають його амбівалентну природу: належність традиційної сукупності цих сил як частина відносин між людьми з приводу привласнення опанованих олюднених сутнісних людських сил; набуття інновативної сукупності цих сил як частина відносин між людьми з приводу привласнення нових олюднених сутнісних людських сил. Удосконалено взаємодію належності та набуття олюднених СЛС опосередковано відношенням суб'єктів до цих сил як до своїх. Еволюційний ряд привласнення представлено через: сторони його зародку (належність, набуття); процес взаємодії належності та набуття в "суб'єкт-об'єктній" площині (захоплення, усвідомлення), і двоєдиності актора (відчуження, експлуатація); мережеве утворення екстеріоризації набуття у складі поліатрибутивних елементів належності. Розвиток діяльнісних основ та еволюційних зв'язків привласнення інтелектуального продукту визначає його суть як категорії, що виражає виробничі відносини з приводу актуалізації олюднених СЛС.