Наведено дефініції, які визначають і тлумачать основні поняття, що з'явилися в останні десятиріччя стосовно когнітивних процесів у сфері інформатизації та зв'язку, конвергенція яких все більше поглиблюється у напрямку розвитку інформаційних технологій та штучного інтелекту. Запропоновано кореляційне об'єднання термінів в аспекті проблем прав і свобод людини, індустрії інформації, інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури та телекомунікацій, інтелектуальної власності та ринкової економіки за умов переходу до інформаційного суспільства.

Викладено основні теоретико-методологічні засади й алгоритм здійснення підготовки, написання й оформлення пакету документів у процесі планування дисертаційних робіт (ДР) з державного управління (ДУ). Охарактеризовано основні принципи системного підходу щодо ефективної діяльності аспірантів і здобувачів з планування ДР. Розглянуто сутність процесу планування дисертаційних досліджень у сфері ДУ та зміст його основних етапів.

Изложены основные теоретико-методологические основы и алгоритм осуществления подготовки, написания и оформления пакета документов при планировании диссертационных работ (ДР) по государственному управлению (ГУ). Охарактеризованы основные принципы системного подхода к эффективной деятельности аспирантов и соискателей по планированию ДР. Рассмотрены сущность процесса планирования диссертационных исследований в сфере ГУ и содержание его основных этапов.

Розглянуто питання науково-методичного забезпечення самоосвіти державних службовців протягом підвищення ними кваліфікації за Професійною програмою підвищення кваліфікації як важливої складової та невід'ємного елемента системи безперервної освіти у державній службі України.

Рассмотрены вопросы научно-методического обеспечения самообразования государственных служащих при повышении ими квалификации по Профессиональной программе повышения квалификации как важной составной части и неотъемлемого элемента системы беспрерывного образования в государственной службе Украины.

Проведено комплексне дослідження правових санкцій, визначено їх природу, сутність і функціональне призначення. Розкрито значення правових санкцій як дієвих засобів та елемента правового регулювання суспільних відносин, які на етапі сучасних демократичних перетворень втрачають суто каральний характер. Обгрунтовано необхідність формування концепції теоретичного розуміння санкцій у праві, законодавчого відображення та нових підходів щодо їх використання державними органами та посадовими особами. Показано значення санкції у праві як одного з засобів захисту й охорони суб'єктивних прав. Визначено місце санкції у структурі правової норми, розглянуто її різновиди та розкрито особливе функціональне призначення. Проаналізовано співвідношення категорій "правова санкція", "право", "обов'язок" та "юридична відповідальність" і встановлено самостійний характер кожної з них. Розкрито особливе призначення санкції, зокрема, обгрунтовано умови правомірності її застосування у процесі реалізації юридичної відповідальності. Розглянуто різновекторні підходи щодо розуміння санкції у праві. Запропоновано визначення санкції як засобу заохочення правомірної поведінки, що виконує стимулювальну функцію.

Розкрито основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження адміністативно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації, подано їх загальнонаукову характеристику. Висвітлено пріоритети та цільові настанови удосконалення адміністративно-правового регулювання в цих галузях, які грунтуються на принципах системності, поєднання прав людини-споживача на якісну продукцію й інтересів держави, врахування позитивного міжнародного досвіду. Визначено сутність законних інтересів громадян України в галузях стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації, розкрито організаційно-правові основи стимулювання їх розвитку.

Наведено матеріали доповідей учасників конференції щодо актуального стану та перспектив розвитку соціально-гуманітарної сфери України, Росії, Білорусії. Розкрито особливості процесів управління соціальним розвитком. Розглянуто інституційну базу соціальної політики, її засоби та критерії розвитку. Обговорено проблеми соціального захисту та соціальної безпеки людини та суспільства. Висвітлено гуманізаційні аспекти соціального розвитку, питання гуманітарної політики щодо розвитку освіти, науки, культури, спорту й охорони здоров'я. Розкрито проблеми та перспективи розвитку соціально-політичного простору сучасності.

Приведены материалы докладов учасников конференции об актуальном состоянии и перспективах развития социально-гуманитарной сферы Украины, России, Беларуссии. Раскрыты особенности процессов управления социальным развитием. Рассмотрена институционная база социальной политики, ее средства и критерии развития. Обсуждены проблемы социальных защиты и безопасности человека и общества. Освещены гуманизационные аспекты социального развития, вопросы гуманитарной политики относительно развития образования, науки, культуры, спорта и охраны здоровья. Раскрыты проблемы и перспективы развития социально-политического пространства современности.

Висвітлено системні основи управлінської діяльності та визначено механізми управління соціальними процесами. Розглянуто ідеологічні парадигми управління, а також стилі та методи управлінської діяльності. Охарактеризовано особистість в системі управління соціальним розвитком. Приділено увагу духовним основам управління розвитком суспільства, розвитку кадрового потенціалу управлінської еліти й уніфікації управлінської діяльності в цілому. Визначено маркетологічні засади управлінської діяльності та поняття тренінгу як технології підготовки управлінської еліти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.8

Рубрики:

Правопорушення. Юридична відповідальність

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено широке коло правових проблем провадження щодо перегляду справ про адміністративні правопорушення. Визначено поняття, правову основу, принципи та ознаки перегляду справ про адміністративні правопорушення, розкрито його зміст. Досліджено іноземний досвід перегляду справ про адміністративні правопорушення, визначено напрями його впровадження у вітчизняне адміністративно-деліктне законодавство. З'ясовано особливості перегляду справ про адміністративні правопорушення в позасудовому, судовому, апеляційному порядку та у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань під час вирішення справи судом. Визначено вади правового регулювання та практики діяльності суб'єктів адміністративно-деліктної юрисдикції щодо перегляду справ про адміністративні правопорушення та вироблено рекомендації, спрямовані на їх удосконалення.

Подано інформацію про фінансову безпеку суб'єктів господарювання (ФБСГ) в системі забезпечення економічної безпеки держави. Охарактеризовано структуру ФБСГ у системі фінансових відносин держави. Обгрунтовано загрози ФБСГ. Описано структурний і компонентний склад механізму управління ФБСГ. Розглянуто ресурсне забезпечення ФБСГ. Приділено увагу забезпеченню ФБСГ бюджетної, банківської та небанківської сфер, а також реального сектору економіки та фондового ринку. Надано відомості про фінансову розвідку в системі забезпечення стратегічного розвитку суб'єктів господарювання.

Розглянуто складові кадрового менеджменту в органах судової влади з огляду реформування судової системи України. Обгрунтовано рекомендації з удосконалення кадрового менеджменту стосовно механізму судового адміністрування за рахунок формалізації та універсалізації інституціональної, організаційної, інформаційно-аналітичної, фінансової, технологічної та кадрової складових забезпечення судочинства.

Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні за умов євроінтеграції. Охарактеризовано місцеві податки та збори як складову частину податкової системи держави та визначено їх функції. Здійснено класифікацію місцевих податків і зборів в Україні. Визначено стан та охарактеризовано основні етапи реформування нормативно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні. Розкрито ефективність адміністрування місцевих податків і зборів в Україні та сформульовано його поняття. З’ясовано зміст і проаналізовано види перевірок як способу податкового контролю платників місцевих податків і зборів в Україні. Розглянуто повноваження органів місцевого самоврядування та Державної фіскальної служби України щодо оподаткування місцевими податками та зборами й запропоновано напрями їх взаємодії за умов євроінтеграції. Узагальнено зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів, визначено можливості його використання в Україні. Розроблено шляхи гармонізації адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні з правом Європейського Союзу та запропоновано основні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні з урахуванням європейського досвіду.

Дисертація є першим комплексним дослідженням виникнення та еволюції системи правового регулювання охорони довкілля в системі права Європейського Союзу, її співвідношення та взаємодії з природоохоронними міжнародними стандартами та національною практикою, її впливу на євроінтеграційні процеси в Україні. Досліджено історію виникнення екологічної політики і права Європейського Союзу у сфері охорони довкілля, еволюція розвитку якої була зумовлена інституційним та правовим розвитком ЄЄ, розширенням міжнародних екологічних стандартів охорони довкілля, виникненням нових викликів і загроз у цій сфері й особливостями географічного розширення Європи. На підставі ретроспективного аналізу еволюції екологічного права ЄС вставлено взаємозв'язок між міжнародним екологічним правом й екологічним правом ЄС та їх наближення один до одного, взаємозалежність інших галузей права ЄС від екологічного права, пріоритетність екологічних приписів ЄС в ракурсі захисту прав людини і сталого розвитку. Охарактеризовано повноваження, компетенцію та завдання інституцій, органів і структур ЄС з охорони і захисту довкілля, що закріплені в його установчих договорах та які надають цим інституціям широку компетенцію у сфері зовнішньої взаємодії з країнами світу, нормотворення, правозастосування, програмування природоохоронних заходів, їх фінансування. В більшості випадків саме ці інституції Союзу розробляють і приймають приписи щодо притягнення до відповідальності за нанесену екологічну шкоду згідно з системою відповідальності, що існує в рамках екологічного права ЄС із її розподілом на міжнародну відповідальність ЄС, відповідальність інституцій ЄС і держав-членів у системі права Союзу, визначення стандартів такої відповідальності для порушників в державах-членах ЄС. Визначено роль і статус ЄС як сторони глобальних екологічних міжнародних угод та особливості співпраці Союзу з міжнародними організаціями, міжурядовими та конвенційними органами, країнами Європи та третіми країнами як окремого суб'єкту міжнародного права. Визначено специфіку участі ЄС в міжнародних природоохоронних угодах, зокрема вплив екологічного права ЄС на зміст двосторонніх та окремих колективних договорів, учасником яких є Союз. Окрему увагу приділено співробітництву між Україною та ЄС в сфері охорони довкілля та порядку і проблемним питанням наближення українського законодавства до екологічного права ЄС; його формам, механізмам і практичним результатам у рамках виконання Угоди про асоціацію. Визначено етапи адаптації України до вимог екологічного права ЄС і специфіку реалізації приписів Угоди про асоціацію з питань охорони довкілля та перепон на шляху виконання Плану заходів з виконання Угоди, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 25 жовтня 2017 р.