Досліджено проблеми організаційно-правового забезпечення управління державним майном в Україні. Проаналізовано особливості держави як суб'єкта управління даним майном. Розкрито суть поняття та зміст управління державним майном. Визначено систему органів даного управління та форми і методи їх управлінської діяльності у цій сфері. Запропоновано ідею, що управління державним майном характеризується її функціями соціально-політичного призначення. Для реалізації цього призначення держава повинна мати у власності відповідне майно, що становить матеріальну основу здійснення її завдань і функцій. Констатовано, що відносини, які виникають у процесі здійснення державою правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження державним майном, є здебільшого управлінськими відносинами, які опосередковуються нормами адміністративного права. Зміст управлінської діяльності у сфері управління державним майном відображається у цілях (завданнях), функціях і методах діяльності органів виконавчої влади, які здійснюють управління державним майном у межах традиційних правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Проаналізовано систему органів виконавської влади, які здійснюють управління державним майном, а також форми та методи їх управлінської діяльності у цій сфері. Провідною формою цього управління є правові акти, які досить часто є підставою виникнення типових цивільно-правових відносин з приводу державного майна.

Проаналізовано культурні, освітні, наукові й екологічні зв'язки країн пострадянського простору з Організацією. Встановлено, що країни СНД активно беруть участь в культурній діяльності ЮНЕСКО, про що свідчить велика кількість спільних проектів щодо вирішення проблем збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини на території пострадянських держав. Виявлено, що в освітній сфері співпраця ЮНЕСКО та країн СНД зосереджувалася на вирішення проблем освіти для дорослих, дітей, осіб з особливими освітніми потребами, вищої, професійної та технічної освіти, у цьому разі основний акцент робився на рівності людей. Охарактеризовано основні віхи наукового й екологічного співробітництва ЮНЕСКО та країн СНД. З'ясовано перспективи та напрями подальшої співпраці між ЮНЕСКО та державами СНД у галузі культури, науки й освіти.