Уперше виявлено особливості парламентаризму як нового правового явища у діяльності міжнародних організацій. Розроблено авторську класифікацію міжпарламентських інституцій. Виявлено вплив діяльності міжпарламентських органів на нормотворчу діяльність міжнародних організацій. Проаналізовано правові та не правові акти, що приймаються міжпарламенськими організаціями та за їх участі. Виявлено прогалини в національному законодавстві України щодо участі у міжпарламенській діяльності. Обгрунтовано наявність та визначено окремий вид міжпарламентських організацій - "організації - сателіти".

Розглянуто потенційні наслідки одностороннього підвищення ставок ввізного мита для окремих товарів походженням з України у торгівлі в рамках ЗВТ СНД після створення ЗВТ між ЄС та Україною, в тому числі оцінено втрати експортного виторгу вітчизняних експортерів за різними сценаріями зміни тарифних режимів та виявлено товари, експорт яких до Російської Федерації / МС припиниться після підвищення ними ввізного мита до рівня ставок тарифу режиму найбільшого сприяння Російської Федерації в СОТ. Зроблено висновки щодо недоцільності підвищення Україною ввізного мита до рівня ставок її тарифу РНС в СОТ у торгівлі з країнами МС у рамках ЗВТ СНД.

Висвітлено проблемні питання віднесення процесуальних правовідносин до предмета права соціального забезпечення. Викладено деякі аспекти пенсійного забезпечення військовослужбовців у разі настання інвалідності. Проаналізовано досягнення європейських соціальних стандартів в Україні. Досліджено проблеми бідності в Україні та шляхи їх подолання. Розкрито особливості надання житлових субсидій у 2015 р. Визначено шляхи подолання безробіття. Розглянуто деякі питання щодо переведення інваліда на іншу роботу. Увагу приділено реформуванню пенсійного віку в Україні.

Досліджено проблеми визначення меж здійснення суб'єктивного трудового права працівника. Обгрунтовано основні принципи соціального діалогу. Визначено основні напрями удосконалення трудового законодавства України та його гармонізацію з правом ЄС. Розглянуто участь профспілок у регулюванні трудових відносин. Увагу приділено проблемам гендерної рівності під час прийняття на роботу за законодавством України і зарубіжних країн. Визначено роль профспілок і трудових колективів у правовому регулюванні праці. Викладено теоретичні аспекти правового статусу роботодавця. Розкрито особливості кримінальної відповідальності роботодавця за трудовим правом. Проаналізовано причини та заходи запобіганню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Досліджено виникнення трудової правосуб'єктності працівника. Вивчено основні етапи формування трудового законодавства.

Наведено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення важливої наукової та практичної проблеми, що полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні процесів формування та розвитку механізму формування інтелектуального капіталу дипломатичної служби в державному управлінні та розробці проєкту Концепції розвитку інтелектуального капіталу системи дипломатичної служби України до 2030 року.Обґрунтовано механізм формування інтелектуального капіталу дипломатичної служби, його значення та роль в контексті державного управління. Розкрито сутність поняття «інтелектуальний капітал» на основі узагальнення визначень досліджуваного поняття, наданих вченими, та запропоновано авторський погляд на сутність категорії «моніторинг інтелектуального капіталу дипломатичної служби», яка трактується як система перманентного спостереження за інтелектуальними, соціальними, психічними та фізіологічними характеристики представників дипломатичної служб, які є необхідними для ефективного виконання їх функцій. Обґрунтовано, що моніторинг інтелектуального капіталу дипломатичної служби має відбуватися з урахуванням його структурних елементів, на основі яких виділено комплекс завдань. Представлено концепт розвитку моніторингу інтелектуального капіталу дипломатичної служби як невід’ємної складової механізму формування інтелектуального капіталу, в основу якого покладено мету, завдання та принципи, які через систему функцій моніторингу інтелектуального капіталу дипломатичної служби спрямовуються його суб’єктом (Міністерство закордонних справ України) на об’єкт.