Проаналізовано особливості сучасного бікамералізму в країнах Центральної та Східної Європи на підставі порівняння процедур формування й атрибутів складу верхніх палат національних парламентів. Запропоновано історичний огляд розвитку двопалатності в країнах Центральної та Східної Європи. Оцінено представництво жінок у верхніх палатах, а також професійність складу останніх.

Проведено комплексний аналіз проблеми доктринального тлумачення закону про кримінальну відповідальність. З'ясовано стан дослідження в юридичній літературі вказаної проблеми. Проаналізовано загальнометодологічні підходи до розуміння тлумачення залежно від поглядів його дослідника на право. Визначено поняття доктринального тлумачення закону про кримінальну відповідальність з огляду на його змістовні ознаки. Встановлено підстави виділення способів вказаного виду тлумачення та виокремлено такі способи. Проаналізовано кожен з виділених способів з урахуванням особливостей доктринального тлумачення закону про кримінальну відповідальність.

Проаналізовано особливості та тенденції розвитку політичних інститутів у країнах Центрально-Східної Європи після падіння Берлінського муру. Напрацьовано механізми адекватної оцінки національних політичних інститутів (глави держави, парламенту, уряду, виборів, партій тощо) у форматі порівняльного аналізу. Розглянуто особливості переходу країн Центрально-Східної Європи від авторитаризму до демократії. Проаналізовано еволюцію основних соціополітичних поділів у країнах Центрально-Східної Європи. Виявлено головні особливості інтеграції країн регіону до Європейського Союзу.

Проаналізовано інституційно-зумовлені причини та передумови формування урядів меншості у європейських парламентських демократіях. Виявлено, що інституційна зумовленість урядів меншості у парламентських демократіях є доволі різносторонньою, але переважно окреслюється проблематикою політичної стабільності та політичної культури.