Досліджено історичні витоки та розвиток в останні десятиріччя концепції спільної спадщини людства. На підставі аналізу доктрин, міжнародно-правових актів та резолюцій Генеральної Асамблеї ООН визначено коло об'єктів, що стосуються чи можуть бути віднесені до спільної спадщини людства. Наведено критерії її правової оцінки у вузькому, розширеному та широкому тлумаченні. Основні положення концепції порівняно з положеннями концепцій роздільних ресурсів, сталого розвитку, біологічного різноманіття тощо. Проаналізовано відповідність національного законодавства нормам міжнародного права, що регулюють діяльність у сфері спільної спадщини людства. Відзначено екологізацію суспільної свідомості як актуальний для України процес. Визначено принцип екологізації правосвідомості як її необхідну складову та сучасний варіант природного права. Запропоновано етнічне різноманіття й етнічну історію включити в коло об'єктів спільної спадщини людства. Це сприятиме толерантності суспільних відносин, що, зокрема для України, є важливим чинником відновлення конструктивних основ суспільства.

Представлено концепцію соціологічно-правового тлумачення і систематизації міжнародного публічного права. Розглянуто міжнародно-правові засади міжнародної безпеки і боротьба з тероризмом. З'ясовано поняття права міжнародної безпеки. Описано загальну безпеку: систему підтримки миру і безпеки за Статутом ООН і сучасну концепцію підтримки миру в межах ООН тощо. Представлено концепцію прав людини. Висвітлено міжнародне антитерористичне право: глобальний терористичний конфликт як основа об'єкта міжнародно-правового регулювання, запобігання і припинення тероризму як сфера дії міжнародного кримінального права, правове забезпечення антитерористичних заходів. Розглянуто юридико-політичну відповідальність за міжнародной злочин "тероризм": міжнародна кримінально-правова кваліфікація тероризму та правосуддя і відповідальність за тероризм тощо.

Представлено концепцію соціологічно-правового тлумачення і систематизації міжнародного публічного права. Уточнено сутність основних понятть і категорії міжнародного публічного права. Охарактеризовано предмет і систему міжнародного права, її структурні елементи, основні принципи. Розкрито концепцію "права народів", "загального міжнародного права". Висвітлено історію міжнародного права. Розглянуто державу як суверенний суб'єкт міжнародного права в сучасному світі. Описано інститут держави в динаміці розвитку, скаладові елементи держави, міжнародне і національне право, правонаступництво держав тощо. Викладено міжнародно-правові основи міжнародних відносин: право зовнішніх зносин, право дипломатичних представництв, консульств, спеціальних місій і дипломатичне право міжнародних організацій. Акцентовано увагу на міжнародних договорах: видах міжнародних договорів та їх сторін, процедурі їх укладання, їх дії, застосуванні та тлумаченні тощо. Розглянуто міжнародні організації та інші інституціоналізовані форми міждержавного співробітництва, а також міжнародно-правові засоби розв'язання міжнародних спорів.

Проведено комплексне дослідження адміністративно-правових проблем забезпечення фінансової безпеки (ФБ) України. Розроблено визначення "державної ФБ" та розкрито його зміст. Визначено принципи забезпечення ФБ України та досліджено правові передумови й історію розвитку інституту державної ФБ в Україні. Досліджено систему державних органів, які здійснюють забезпечення державної ФБ шляхом виконання функцій формування, реалізації та контролю за реалізацією державної фінансової політики. Розроблено пропозиції оптимізації кількісного складу та функціонального наповнення державних органів для ефективної реалізації державної фінансової політики. Визначено основні проблеми державного регулювання у фінансовій сфері України та розроблено пропозиції щодо їх подолання. Досліджено питання адміністративної відповідальності за правопорушення у фінансовій сфері України.

Викладено основні засади міжнародно-правового співробітництва держав у сфері культури. Висвітлено поняття й історію міжнародного морського права. Детально розглянуто виникнення та розвиток міжнародного повітряного права. Обгрунтовано принципи міжнародного космічного права. Увагу приділено питанням міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин. Висвітлено деякі питання права державної власності в міжнародному публічному праві. Подано інформацію про міжнародно-правове регулювання використання й охорони природних ресурсів.

Досліджено вплив інтеграційних і глобалізаційних процесів на правову систему суспільства. Визначено співвідношення природного й волеустановленого права в трансісторичному контексті. Охарактеризовано сферу дії адміністративного права. Розглянуто запобігання злочинам проти навколишнього природного середовища як пріоритетний напрям української кримінально-правової політики. Розкрито сутність прокурорського нагляду за додержанням законів під час розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Проаналізовано механізм системи забезпечення внутрішньої безпеки суспільства. Приділено увагу гармонізації законодавства України із законодавством ЄС у контексті угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вивчено форми об'єктивної сторони та вини за умов порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Виділено усталені форми організації суспільств, що діяли як "народи" в різні історичні епохи. "Право народів" розглянуто як систему регулювання суспільних відносин різного рівня, утворених як макрофлуктуації типових індивідуальних мотивацій.

Мета роботи - на прикладі міжнародного повітряного права аналізується явище фрагментації міжнародного права - як один з аспектів його розвитку та кодифікації на різних рівнях делегованої компетенції. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи: історичний, порівняльно-правовий, герменевтичний, спеціально-юридичний. Досліджено основні етапи розвитку і сучасні рівні нормотворчості в міжнародному повітряному праві, їх узгодження в контексті врегулювання проблем фрагментації. Обговорено шляхи узгодження нормативів різних рівнів делегованої компетенції.

Мета роботи - показати особливості формування міжнародного повітряного права, як складової нового універсального міжнародного правопорядку під егідою Ліги Націй. Загальнонаукові та спеціальні методи - епістемологічний, порівняльно-історичний, соціологічний та герменевтичний. Прослідковано важливі новації в кодифікації міжнародного повітряного права, надалі закріплені в практиці міжнародно-правового регулювання на універсальному рівні. Обговорено вирішення проблем багаторівневості джерел нормотворчості і фрагментації міжнародного права має спиратися на закономірності, виявлені в соціології.

Виділено усталені форми організації суспільств, що діяли як "народи" в різні історичні епохи. "Право народів" розглянуто як систему регулювання суспільних відносин різного рівня, утворених як макрофлуктуації типових індивідуальних мотивацій.