Розглянуто проблеми становлення та розвитку магдербурзького права в Україні. Висвітлено географію поширення, джерела, підстави впровадження та причини надання магдебурзького права в українських землях. Розкрито вплив даного права на розвиток господарства та громадського життя українських міст, показано вирішальну роль рад у цьому процесі.

Рассмотрены проблемы становления и развития магдебургского права в Украине. Освещены география распространения, источники, основания внедрения и причины предоставления магдебургского права в украинских землях. Раскрыто влияние данного права на развитие хозяйства и общественной жизни украинских городов, показана решающая роль советов в этом процессе.

Комплексно проаналізовано концептуальні засади періодизації історико-правового процесу. Висвітлено аспект розробки проблеми періодизації в історії вітчизняної історико-правової науки, починаючи з 1860-х рр. до сьогодення. Наведено визначення понять "історико-правовий процес", "періодизація історико-правового процесу". Досліджено методологічні основи (принципи й установки) періодизації зазначеного процесу. Проаналізовано основні підходи до вирішення даного питання, що існують у філософсько-історичних наукових конструкціях минулого та сучасності. Виявлено їх можливості, уточнено переваги та недоліки, а також можливості синтезу формаційного та цивілізаційного підходів. Запропоновано підхід - багаточинний (синтетичний) - до періодизації історико-правового процесу.

Досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти організації та управління системою автобусних пасажирських перевезень (АПП) за умов міської агломерації (МА). Визначено основні етапи еволюційних змін в МА, їх вплив на стан організації АПП у межах агломерації. Проаналізовано сфери, напрями та форми взаємодії органів місцевого самоврядування і учасників організації АПП як чинників впливу на процеси пасажирських перевезень. Визначено основні завдання в забезпеченні якості управління процесами системи перевезень. Запропоновано й обгрунтовано шляхи вдосконалення процесів міжсуб'єктної взаємодії у контексті налагодження соціального партнерства і побудови системної мережевої кластерної організації АПП за умов МА.

Викладено загальні положення господарсько-процесуального права України. Розкрито систему, склад і структуру господарських судів (ГС). Наведено загальну характеристику принципів господарського судочинства, описано порядок досудового врегулювання господарських спорів, визначено склад учасників господарського процесу, участь прокурора в розгляді господарських спорів у суді. Увагу приділено позову в господарському процесі, питанням порушення провадження у ГС, вирішення господарських спорів та прийняття рішення ГС, перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, ухвалам та постановам ГС за нововиявленими обставинами, виконанню рішень, ухвал та постанов ГС.

Розглянуто поняття, завдання та стадії кримінального судочинства, розкрито сутність дізнання як форми досудового розслідування, визначено суб'єкти кримінального процесу. Охарактеризовано державну автомобільну інспекцію МВС України як підрозділ органу дізнання. Приділено увагу діям працівника Державтоінспекції на місці скоєння дорожно-транспортної пригоди. Висвітлено процес приняття рішення за заявами та повідомленнями про ці пригоди. Проаналізовано супроводження працівниками Державтоінспекції розслідування кримінальних справ та їх судового розгляду. Обгрунтовано гарантії забезпечення прав і законних інтересів учасників ДТП.

Досліджено процеси змін, що відбуваються в сучасному міжнародному середовищі безпеки, визначено їх вплив на національну безпеку України. Розглянуто дію "жорстких" і "м'яких" загроз безпеці за умов глобалізації, визначено загрози за ступенем і масштабом їх наслідків, а також за засобами, які при цьому використовуються, та чинники, які в них задіяні. Проаналізовано особливості глобального безпекового середовища та визначено роль новітніх викликів і загроз, актуальних для України.

Розглянуто проблему вдосконалення управлінської підготовки фахівців, зокрема використання можливості отримати другу вищу освіту за спеціальністю "Адміністративний менеджмент". Обгрунтовано педагогічні умови удосконалення управлінської підготовки магістрів адміністративного менеджменту, а саме: рівень мотивації студентів до навчання, реалізація особистісного й діяльнісного підходів під час управлінської підготовки, забезпечення розуміння та критичного осмислення магістрами навчального матеріалу. Акцентовано, що тільки активна особистісна позиція суб'єкта навчання може сприяти розвитку відповідних управлінських здібностей, навичок і умінь. Розкрито значення розвитку у студентів навичок критичного аналізу наукових теорій, що вивчаються ними.

Рассмотрена проблема совершенствования управленческой подготовки специалистов, в частности, использование возможности получить второе высшее образование по специальности "Административный менеджмент". Обоснованы педагогические условия усовершенствования управленческой подготовки магистров административного менеджмента, а именно: уровень мотивации студентов к обучению, реализация личностного и деятельностного подходов во время управленческой подготовки, обеспечение понимания и критического осмысления магистрами учебного материала.

The problem of improving the management training, in particular the use of opportunities to obtain a second degree, specializing in Administrative Management. The pedagogical conditions for improving the management of Master's administrative management, namely: level of motivation of students to teaching, the implementation of personal and activity approaches during management training, understanding and critical thinking masters of teaching material, which is being studied. Uncover the significance of the students' skills of critical analysis they are studying. scientific theories.

Розкрито сутність, сформульовано поняття особистих немайнових прав дитини, визначено їх ознаки. Проаналізовано розвиток законодавства про особисті немайнові права дитини. Розроблено концепцію особистісно-правового статусу дитини. Здійснено класифікацію зазначених прав дитини, що дозволило сформувати їх систему, виходячи з норм чинного законодавства та положень правової науки. Охарактеризовано специфіку закріплення та здійснення окремих видів особистих немайнових прав дітей відповідно до їх поділу на немайнові права, що забезпечують природне існування людини, і немайнові права, що забезпечують її соціальне буття. Визначено особливості захисту особистих немайнових прав дітей. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства в частині регулювання здійснення та захисту особистих немайнових прав дитини.

Викладено теоретико-методологічні та прикладні засади правового прогнозування в процесі формування зовнішнього курсу держави на регіональному рівні. Висвітлено глобальні та регіональні тенденції розвитку міжнародного приватного права, цивільно-правові засади реалізації регіональної інтеграційної політики України. Розкрито перспективи модернізації сімейного законодавства України в контексті європейської та євразійської стратегій держави, адаптації вітчизняного законодавста до законодавства ЄС у сфері захисту прав споживачів банківських послуг. Увагу зосереджено на модернізації судових та альтернативних механізмів захисту прав та інтересів суб'єктів приватного права.

Розроблено криміналістичні характеристики злочинів щодо розголошення професійних таємниць. Виокремлено ознаки професійних таємниць. Надано визначення поняття професійна таємниця. Здійснено класифікацію професійних таємниць. Запропоновано криміналістичну класифікацію злочинів щодо розголошення професійних таємниць. Проаналізовано структуру криміналістичної характеристики злочинів щодо розголошення професійних таємниць як системи взаємопов'язаних елементів. З'ясовано можливості реалізації криміналістичної характеристики злочинів щодо розголошення професійних таємниць. Здійснено типізацію слідчих ситуації у процесі розслідування злочинів щодо розголошення професійних таємниць. Розроблено систему типових версій.

Розроблено теоретичні основи віктимологічного пізнання особи у криміналістики. Сформовано науково-практичні рекомендації для органів досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень із збирання та використання віктимологічних даних у процесі розкриття та розслідування злочинів. Проаналізовано основні напрями використання віктимологічних даних у криміналістики. Запропоновано cтруктуру елемента особи потерпілого у криміналістичній характеристики злочинів. Розроблено криміналістичні рекомендації з використання віктимологічних даних у процесі підготовки та проведення слідчих (розшукових) і судових дій.

Досліджено міжнародний досвід застосування силових і ненасильницьких методів урегулювання сепаратистських конфліктів, а також досвід використання міжнародних форматів для врегулювання збройних сепаратистських конфліктів. Здійснено аналіз ефективності застосування окремих методів і способів протидії сепаратизму. Визначено сутність сепаратистського конфлікту на Донбасі як елемента гібридної війни, яка ведеться Російською Федерацією проти України. Запропоновано шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі з урахуванням способів і методів, які підтвердили на практиці свою ефективність.

З'ясовано ефективність розвитку економіки України на шляху до сучасного цивілізаційного світу, що формується під впливом нового геополітичного порядку і глобалізаційних процесів. Увагу приділено внутрішньокраїновим змінам, які, з огляду на економічну безпеку країни, впливають на її розвиток. Висвітлено ключові питання, що визначали економічний розвиток України впродовж років незалежності, і тих, які повинні стати рушійною силою на шляху побудови розвиненої економічної системи.

Запропоновано результати дослідження питань законодавчого забезпечення протидії сепаратизму в Україні. Розглянуто деякі актуальні проблеми формування та реалізації державної політики у сфері протидії сепаратизму. Запропоновано бачення щодо можливих шляхів удосконалення законодавства України у цій сфері правовідносин.

Мета роботи - визначення способів підвищення ефективності фінансового контролю в секторі безпеки і оборони України на сучасному етапі. Під час проведеного дослідження визначено особливості організації та правового регулювання фінансового контролю в секторі безпеки і оборони України, виявлено проблеми здійснення фінансового контролю в зазначеному секторі на кожному з етапів бюджетного процесу. З метою підвищення ефективності фінансового контролю в секторі безпеки і оборони пропонується запровадити єдину систему стратегічного прогнозування та планування у сфері забезпечення національної безпеки, яка б розглядала сектор безпеки і оборони як цілісний об'єкт прогнозування і планування; посилити співпрацю представників формального й неформального секторів фінансового контролю; удосконалити законодавство щодо обов'язковості завчасного оприлюднення Міністерством фінансів проекту Державного бюджету України до його винесення на розгляд Кабінету Міністрів України; реалізувати повною мірою принцип невідворотності відповідальності за невиконання державних рішень, яке призводить до неефективного використання бюджетних коштів, або за нецільове й нераціональне використання бюджетних коштів.

Досягнення високого рівня національної стійкості до певних загроз створює можливості для вжиття своєчасних запобіжних заходів, ефективного реагування на загрози і подолання наслідків їх дії, забезпечує безперервність процесу державного управління і гнучкість відповідних систем за умов, що швидко змінюються, тощо. На основі результатів сучасних досліджень щодо формування національної стійкості в розрізі окремих сфер і елементів здійснено оцінювання стійкості державної системи у протидії тероризму в Україні, а також суспільства до терористичної загрози. Виявлено чинники, які впливають на забезпечення стійкості держави і суспільства до терористичної загрози. Підготовлено рекомендації для органів державної влади України щодо удосконалення концептуальних та організаційних засад і нормативно-правової бази протидії тероризму.

Обгрунтовано, що змова - це іманентна властивість та структурний елемент співучасті. Структура співучасті у злочині - це система рольових, функціональних і суб'єктивних зв'язків між співучасниками, які вступили у змову і взаємодіють з метою досягнення єдиного злочинного результату й реалізації власних цілей у межах групових. Змова може бути попередньою, коли відбувається між співучасниками до початку виконання об'єктивної сторони злочину. Інший вид змови, не попередню, запропоновано умовно називати ситуативною. Ситуативна змова при співучасті має місце, коли діяльність одного виконавця приєднується до діяльності іншого (інших) виконавця вже в процесі вчинення злочину, але до його закінчення.

Досліджено особливості формування механізмів забезпечення стійкості держави і суспільства у сфері національної безпеки, а також відповідні позитивні практики інших держав. Доведено, що реалізація концепту національної стійкості у державі має розпочинатись із закріплення відповідних довгострокових цілей і завдань у Стратегії національної безпеки. Пріоритетні сфери і конкретні механізми забезпечення національної стійкості мають бути визначені з урахуванням результатів аналізу безпекового середовища конкретної країни. Досліджено документи ЄС і НАТО, які визначають основні напрями посилення стійкості, зважаючи на їх політичні цілі. При цьому констатується, що розбудова національної стійкості - це сфера відповідальності національних держав. Визначено групи механізмів, які мають принципово важливе значення для формування стійкості держави. Серед них: налагодження ефективної взаємодії між усіма суб'єктами (державними і недержавними); посилення спроможностей уповноважених державних органів щодо ідентифікації загроз; забезпечення безперервності процесу державного управління і надання критично важливих послуг населенню; забезпечення високого рівня готовності до широкого спектра загроз і небезпек; налагодження стійких каналів комунікації уповноважених державних і місцевих органів з населенням. На підставі аналізу світового досвіду визначені сфери, у яких найбільш активно застосовуються на практиці механізми забезпечення національної стійкості. Доведено необхідність запровадження концепту національної стійкості у сфері національної безпеки України. Підготовлено рекомендації щодо практичних заходів з оновлення Стратегії національної безпеки України та підготовки на її основі інших документів щодо планування у сферах національної безпеки і оборони. Запропоновано запровадити в Україні практику підготовки Національного реєстру загроз як складової Стратегії національної безпеки. Визначено актуальні для України напрями впровадження механізмів забезпечення стійкості держави.

Досліджено актуальні тенденції у розвитку міжнародного тероризму. Описано особливості боротьби з тероризмом у сучасному світі. Увагу приділено трансформації характеру терористичної загрози в Україні, механізмам забезпечення стійкості держави до такої загрози. Проаналізовано норми законодавства України, що регулює правовідносини у сфері протидії тероризму. Виявлено недоліки, які негативно впливають на ефективність загальнодержавної системи боротьби з цією злочинною діяльністю. Визначено шляхи удосконалення відповідного законодавства.

Зазначено, що дисертація є одним із перших у юридичній науці України комплексних досліджень принципу гуманізму та його реалізації в кримінальному праві. Зауважено, що сучасний етап розвитку кримінального права характеризується недостатнім використанням потенціалу правових принципів загалом та принципу гуманізму зокрема. Водночас поряд із поширенням процесу гуманізації законодавства про кримінальну відповідальність можна констатувати недостатність його теоретичного підгрунтя. Це призводить до випадків надмірної гуманізації у правотворчій і правозастосовній діяльності, а також до порушення балансу між принципом гуманізму й іншими кримінально-правовими принципами. Запроповано вирішення такої проблеми шляхом запровадження в науковий обіг поняття "раціональний гуманізм", під яким доцільно розуміти такий гуманізм у кримінальному праві, прояви якого забезпечують збалансовану реалізацію усіх ознак гуманізму, а також забезпечення балансу з іншими кримінально-правовими принципами.