Розглянуто питання щодо загального виникнення лізингу та його появи і розвитку в українському законодавстві. Значну увагу приділено дослідженню теоретичних положень юридичної природи договору фінансового лізингу. Розкрито суть поняття лізингу. Висвітлено питання щодо його регулювання та структури договірних зв'язків лізингу, а також місця договору фінансового лізингу в системі цивільно-правових договорів. Запропоновано тезу щодо приналежності зазначеного договору до різновидності договору найму (оренди). Доведено, що договір фінансового лізингу є двостороннім правочином. З урахуванням нового лізингового законодавства розглянуто питання стосовно умов договору фінансового лізингу, його змісту. Досліджено цивільно-правову відповідальність за таким договором. Зроблено висновки та наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства України про лізинг.

Розглянуто питання земельної реформи в Україні, досліджено характер змін у сільськогосподарському землекористуванні. Визначено теоретико-метологічні засади реалізації інноваційної політики управління земельною власністю, що забезпечує конкурентоспроможність сільськогосподарського землекористування. Розкрито феномен управління процесом енергозбереження грунту. Запропоновано методологічні підходи розвитку ринку землі та землеустрою.

Подано бібліографічні описи публікацій українських фахівців, до сфери інтересів яких належать медичне право, біоетика, фармацевтичне право.

Проаналізовано існуючі нормативно-правові акти, які регулюють використання та охорону земель рекреаційного призначення. Розроблено низку рекомендацій щодо вдосконалення механізму регуляторного забезпечення раціонального освоєння та використання рекреаційних та оздоровчих територій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х832.113 + Х932.21

Рубрики:

Зобов'язання, направлені на надання власності в користування

Окремі види зобов'язань

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше визначено особливості початку досудового розслідування вбивств на сексуальному підгрунті. Систематизовано типові обставини, які необхідно встановити під час розслідування таких злочинів. Розкрито можливості використання інформаційних систем у разі висунення версій про особу сексуального вбивці, створенні його психологічного профілю та визначення кола підозрюваних осіб із використанням методу "просіювання" та створення психологічного профілю вбивці. Виділено основні види оперативно-пошукових груп, створюваних для розшуку підозрюваного. Складено алгоритми дій слідчих і працівників оперативних підрозділів, які розкривають і розслідують вбивства на сексуальному підгрунті та сформульовано пропозиції щодо їх використання відповідно до типових слідчих ситуацій. Розвинено тактику проведення окремих слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування вбивств на сексуальному підгрунті, зокрема огляд місця події, огляд трупа, призначення експертизи, допит, освідування особи тощо.

Мета роботи - аналіз нормативно-правових актів, які регламентують порядок функціонування післядипломної медичної освіти, що надасть змогу окреслити проблемні моменти, які виникли в практичній діяльності медичних і фармацевтичних фахівців і запропонувати шляхи їх подолання. Досліджено правові аспекти безперервного професійного розвитку лікарів, із обговоренням основних положень діючих нормативних документів. Доведено, що здійснити реальну оцінку кваліфікації лікаря спроможна лише професійна спільнота (асоціація), у складі якої працюють професіонали відповідної галузі медицини. Зазначено, що запровадження індивідуального ліцензування тісно пов'язане з функціонуванням лікарського самоврядування. Висновки: у процесі реформування післядипломної освіти необхідно виокремити основні питання, які потребують регламентації. Зокрема, якісно доопрацювати проект Положення про лікарську резидентуру, удосконалити Положення про інтернатуру, працювати над створенням досконалого нормативного підгрунтя для функціонування лікарського самоврядування на національних теренах.

Мета роботи - вивчення сучасного стану реалізації норм законодавства у сфері охорони здоров'я, основних моментів правового забезпечення реформування сфери охорони здоров'я, зокрема первинної ланки, окреслення проблемних моментів та пропозицій до їх розв'язання на підставі аналізу доктринальних джерел, положень міжнародних актів та актів національного законодавства. Висновки: на основі опрацьованих нормативно-правових документів визначено суть і зміст прав пацієнтів; з'ясовано коло проблем у праворозумінні й правозастосуванні, здійснено пошук науково-практичних шляхів виходу із законодавчих прогалин і колізій у цьому контексті, що сприятиме оптимізації забезпечення прав людини в галузі охорони здоров'я. З'ясовано необхідність затвердження єдиної моделі правової регламентації на вільний вибір лікаря. Встановлено відсутність підзаконних актів загального порядку вибору сімейного лікаря. Рекомендовано внести зміни з метою вдосконалення вітчизняного законодавства у досліджуваній сфері.

Викладено теоретичний матеріал щодо дотримання заходів особистої безпеки працівниками правоохоронних структур під час виконання службових обов'язків. Визначено правове підґрунтя застосування ними вогнепальної зброї, спеціальних засобів та засобів фізичного впливу в процесі забезпечення публічної безпеки і порядку, припинення кримінального правопорушення. Розглянуто зміст поняття "особиста безпека працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання" та важливість реалізації відповідних заходів. Досліджено головні критерії особистої безпеки працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, під час вирішення проблемних питань, пов'язаних із ризиком. Охарактеризовано формування психологічної готовності працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, до дій у типових та екстремальних ситуаціях. Увагу приділено особистій безпеці працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, у випадках застосування фізичної сили, спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Проаналізовано діяльність спрямовану на особисту безпеку працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, у випадку надзвичайної ситуації техногенного або природного походження.

Відображено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняного кримінального процесу з урахуванням практики його застосування, зокрема Європейського суду з прав людини. Видання укладено відповідно до програми навчальної дисципліни "Дізнання", яку освоюють у вищих навчальних закладах. Розкрито поняття, система та завдання дізнання як форми досудового розслідування. Розглянуто систему загальних положень провадження дізнання та початок провадження дізнання. Окреслено об’єднання та виділення матеріалів дізнання, розгляд клопотань під час провадження дізнання, строки провадження дізнання тощо. Охарактеризовано взаємодію дізнавача з оперативними підрозділами, участь у провадженні дізнання спеціаліста, перекладача та понятих, документування ходу провадження дізнання. Зазначено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у формі дізнання. Увагу приділено засадам ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Висвітлено організацію діяльності підрозділів дізнання органів національної поліції.

Дисертацію присвячено науково-теоретичним, правовим і практичним проблемам визначення господарсько-правового статусу фондової біржі в Україні. Наведено авторське визначення таких понять, як "господарсько-правовий статус фондової біржі", "правове регулювання господарського статусу фондової біржі" та інші. Розроблено історико-правову періодизацію формування організованих фондових бірж в Україні, систематизовано функції фондової біржі, розроблено класифікацію комерційних функцій фондової біржі. З метою подальшого удосконалення національного законодавства і практики його застосування сформульовано пропозиції щодо необхідності внесення відповідних змін і доповнень до чинного законодавства України, зокрема, до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", розроблено структуру Основ законодавства про інвестиційну та інноваційну діяльність тощо.

У роботі охарактеризовано розвиток і сучасний стан наукового знання про інститут запобіжних заходів у кримінальному провадженні. Комплексно досліджено теоретичні та практичні аспекти нормативної регламентації процесуального порядку обрання, продовження, скасування або зміни запобіжного заходу у судовому провадженні. Розкрито особливості процесуального механізму застосування запобіжних заходів у судовому провадженні. Проаналізовано напрями можливого удосконалення нормативної регламентації застосування запобіжних заходів у судовому провадженні з урахуванням міжнародних стандартів, іноземного досвіду, законодавчих тенденцій в Україні. На підставі проведеного дослідження й узагальнення правозастосовної практики виявлено недоліки правового регулювання процесуального порядку застосування запобіжних заходів у судовому провадженні, сформульовано науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства.