Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)322

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

На підставі аналізу державницьких засад у фармацевтичному законодавстві 28-ми країн світу виокремлено дві групи критеріїв класифікації фармацевтичних систем державного управління: за ступенем централізації функцій і повноважень органів державної влади в галузі, а також за характером і рівнем впливу державного та суспільного регулювання фармацевтичної діяльності. Визначено базові країни (Франція, Данія, Швейцарія, Польща) за запропонованими класифікаційними ознаками та проведено змістовний аналіз принципових засад і повноважень органів державного управління фармацією в цих країнах. Згідно з об'єктивними тенденціями розвитку галузі встановлено, що ефективність національних систем державного управління фармацевтичною галуззю потребує обгрунтованого поєднання принципів централізму, децентралізму та раціонального впливу державного та суспільного регулювання фармацевтичної діяльності.

В результате анализа государственных основ в фармацевтическом законодательстве 28-ми стран мира выделены две группы критериев классификации фармацевтических систем государственного управления: по степени централизации функций и полномочий органов государственной власти в отрасли, а также по характеру и уровню влияния государственного и общественного регулирования фармацевтической деятельности. Определены базовые страны (Франция, Дания, Швейцария, Польша) по предложенным классификационным признакам и проведен содержательный анализ принципиальных основ и полномочий органов государственного управления фармацией в этих странах. Согласно объективным тенденциям развития отрасли установлено, что эффективность национальных систем государственного управления фармацевтической отрасли нуждается в обоснованном сочетании принципов централизма и децентрализма, а также рационального влияния государственного и общественного регулирования фармацевтической деятельности.

On the basis of analysis of state bases in the pharmaceutical legislation of 28 countries of the world two groups of criteria have been selected for classification of the state management pharmaceutical systems: by the degree of centralization of functions and plenary powers of the state authorities in industry, as well as the character and the level of influencing of the governmental and public control of the pharmaceutical activity. The basic countries (France, Denmark, Switzerland and Poland) havebeen determined according to the classification features and the content analysis of the principal bases and plenary powers of the state management organs in pharmacy in these countries have been conducted. According to the objective progress trends of industry, it has been shown that the efficiency of the national state control systems of the pharmaceutical branch needs the grounded combination of the principles of centralism and decentralism, as well as the rational influencing of the governmental andpublic control of the pharmaceutical activity.

Визначено основні недоліки чинного в Україні Закону "Про лікарські засоби" щодо державної політики, а також напрямки, що потребують подальшого доопрацювання. Проведено порівняльний аналіз зазначеного Закону з проектом змін у новій редакції. Досліджено функції, завдання і повноваження органів влади щодо державної регуляції обігу лікарських засобів і фармацевтичної діяльності, наявних у законодавстві країн СНД: Азербайджану, Бєларусі, Вірменії, Казахстану, Киргизії, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану.

Определены основные недостатки действующего в Украине Закона "О лекарственных средствах" в сфере государственной политики, а также направления, требующие последующей доработки. Проведен сравнительный анализ указанного Закона с проектом изменений в новой редакции. Исследованы функции, задачи и полномочия органов власти в сфере государственного регулирования оборота лекарственных средств и фармацевтической деятельности, которые отмечены в законодательстве стран СНГ: Азербайджана, Беларуси, Армении, Казахстана, Киргизии, Молдовы, России, Таджикистана, Туркменистана, Узбекистана.

The basic defects of the Ukrainian Law "About medications" acting in the sphere of the state policy, as well as directions, which need subsequent revision, have been determined. A comparative analysis of this Law with the draft of alterations in a newedition has been conducted. The functions, tasks and plenary powers of authorities in the sphere of the state regulation of medicines turnover and pharmaceutical activity, which are marked in the legislation of the CIS countries such as Azerbaijan, Byelorussia, Armenia, Kazakhstan, Kirghizia, Moldova, Russia, Tadjikistan, Turkmenistan, Uzbekistan, have been researched.

Досліджено організаційно-правові засади діяльності органів державного управління у галузі ветеринарної медицини (підрозділів ветеринарної міліції) з проведення карантинних заходів і здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за виконанням фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про ветеринарну медицину. Розглянуто чинне законодавство та практику правового регулювання діяльності підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів і реалізації їх адміністративних, зокрема, юрисдикційних повноважень. На підставі аналізу нормативної регламентації компетенції державних інспекторів ветеринарної медицини визначено основні тенденції регулювання правовідносин, що виникають у процесі здійснення ними державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за виконанням ветеринарно-санітарних заходів. Розглянуто правопорушення у галузі ветеринарної медицини та засоби ліквідації спалахів карантинних захворювань тварин. На підставі дослідження законодавства ЄС і практики його застосування обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення правового регулювання діяльності підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних заходів шляхом розробки нових і внесення змін до чинних нормативно-правових актів. Наведено характеристику інституту адміністративно-правової відповідальності за вчинення правопорушень у галузі ветеринарної медицини.

Проведено системний аналіз філософсько-правових та загальнотеоретичних аспектів свободи віровизнання та свободи віросповідання людини. Подано комплексну характеристику відповідного законодавства України як нормативної основи юридичного механізму забезпечення свободи віросповідання. Проаналізовано зміст, види та юридичні засоби реалізації, охорони та захисту окремих структурних елементів зазначеного суб'єктивного юридичного права. Запропоновано конкретні рекомендації щодо удосконалення законодавства України про свободу віросповідання та релігійні організації.

Розглянуто зміст і основні положення інститутів фінансового права (ФП) як публічної галузі права, що складають Загальну й Особливу частини ФП. У Загальній частині висвітлено теоретичні питання фінансової діяльності держави, розкрито предмет, методи, джерела та систему ФП. В Особливій частині увагу приділено бюджетним відносинам і відносинам у сфері формування дохідної, видаткової, валютної, податкової політики, організації грошово-кредитної системи, а також питанням регулювання страхової діяльності та валютного контролю.

Рассмотрены содержание и основные положения институтов финансового права (ФП) как публичной отрасли права, составляющих Общую и Особую части ФП. В Общей части освещены теоретические вопросы финансовой деятельности государства, раскрыты предмет, методы, источники и система ФП. В Особой части внимание уделено бюджетным отношениям и отношениям в сфере формирования доходной, расходной, валютной, налоговой политики, организации денежно-кредитной системы, а также вопросам регулирования страховой деятельности и валютного контроля.

Визначено принципи тлумачення свободи вираження поглядів Європейським Судом (ЄС) з прав людини. На базі одержаних результатів обгрунтовано вплив юридичної практики ЄС з прав людини на правову систему України.

Проведено загальнотеоретичний аналіз кодексів України, що викликано необхідністю приведення їх у відповідність до міжнародно-правових стандартів, покращення їх якості, набуття характеру дієвого регулятора суспільних відносин за сучасних умов. Виявлено ознаки, сформульовано визначення поняття кодексу як кодифікованого закону, який охоплює основні параметри нормативно-правової галузі, інституту чи іншого системного утворення в межах предмета правового регулювання. Надано класифікацію кодексів, показано необхідність дослідження матеріальних і процесуальних кодексів України, оскільки така їх диференціація відображає цілісність та завершеність правового регулювання. Встановлено ознаки матеріальних і процесуальних кодексів, сформульовано поняття "матеріальний кодекс", "процесуальний кодекс", виявлено особливості їх створення та розвитку в Україні. Наведено основні техніко-технологічні вимоги, що ставляться до кодексів України, виявлено відповідність кодексів цим вимогам, а також встановлено основні недоліки матеріальних і процесуальних кодексів України. Сформульовано визначення поняття "спосіб подолання недоліків кодексу", встановлено основні способи подолання дефектів матеріальних і процесуальних кодексів України.

Проаналізовано загальнотеоретичні положення юридичного забезпечення свободи вираження поглядів журналістами. Визначено поняття свободи вираження поглядів журналістами як природного права (права як загально-соціального явища) і як суб'єктивного юридичного права. Проаналізовано юридичний механізм забезпечення свободи журналістами. Сформульовано окремі пропозиції щодо забезпечення прав журналістів.

Проаналізовано філософські аспекти одного з важливих елементів свідомості суб'єктів - погляду. Розглянуто поняття, значення, трактування погляду. Охарактеризовано значення філософського розуміння погляду для юридичного проголошення свободи вираження поглядів.

Сучасний етап розвитку світової цивілізації характеризується системними трансформаційними змінами, оскільки він обумовлений епохою глобалізації. Очевидно, що розвиток криміналістики в третьому тисячолітті обумовлений глобалізаційними процесами, а значить постійним прагненням науки до розширення обсягу досліджуємих об'єктів і можливості їх пізнання з допомогою сучасних ноозасобів, інтерактивних методів і грід-технологій.

Проаналізовано нормативно-правову базу свободи вираження поглядів через друковані ЗМІ. Визначено поняття свободи вираження поглядів як природного права. Акцентовано увагу на особливому захисті Європейським судом з прав людини свободи вираження поглядів за допомогою друкованих засобів масової інформації. Сформульовано окремі пропозиції для вдосконалення механізму юридичного забезпечення свободи вираження поглядів в Україні.

Проаналізовано загальнотеоретичні положення щодо свободи вираження поглядів як суб'єктивного юридичного права. Визначено поняття свободи вираження поглядів як суб'єктивне юридичне право. Розкрито елементи свободи вираження поглядів Сформульовано окремі пропозиції щодо вдосконалення законодавства України щодо свободи вираження поглядів.

Системно розкрито історіографію створення кодексів як в Україні, так і в інших країнах світу, а також наголошено на тому, що реформа системи органів правопорядку в Україні повинна одержати ефективне законодавче оформлення не в звичайному законі, а в Поліцейському кодексі України. Концептуальні засади реформування системи правоохоронних органів повинні виходити з того, що співробітники поліції є безпосереднім обличчям держави; необхідно прагнути закласти в законодавство такі світоглядні правові підвалини, які б сприяли формуванню високого рівня довіри громадян до поліції. Потрібно зробити процес проходження служби поліцейського та його кар'єрного зростання прозорим і об'єктивним.

Проаналізовано загальнотеоретичні положення щодо розуміння свободи віросповідання людини як (загальносоціального) природного права. Розглянуто особливості захисту свободи віросповідання Європейським судом з прав людини та його значення для правозастосовчої практики України.

Проаналізовано загальнотеоретичні положення щодо розуміння сутності свободи. Розкрито поняття, значення свободи. Охарактеризовано окремі види свободи. Проаналізовано взаємозв'язок свободи та права. З'ясовано співвідношення "свободи у праві" та "права на свободу" та їх значення.

Проаналізовано загальнотеоретичні положення щодо розуміння права людини на релігійну освіту як складника свободи віросповідання. Розкрито поняття, види права людини на релігійну освіту. Сформульовано окремі пропозиції щодо вдосконалення юридичного механізму забезпечення права людини на релігійну освіту.

Проаналізовано поняття, види, елементи світогляду людини як обов'язкового складника її свідомості. Розкрито поняття, значення поглядів людини та їх місце в структурі світогляду. Сформульовано пропозиції щодо проголошення в Конституції України можливостей вираження світогляду та поглядів людиною.

Проаналізовано загальнотеоретичні положення щодо розуміння права на релігійну та (або) світську освіту як складника свободи віросповідання. Розглянуто особливості захисту права на освіту та свободи віросповідання Європейським судом з прав людини та його значення для правозастосовчої практики України.

Розкрито загальнотеоретичні аспекти права на мирні зібрання. Проаналізовано поняття, значення права на мирні зібрання. Охарактеризовано основні ознаки мирного зібрання. Сформульовано пропозиції до законодавства України щодо покращання механізму юридичного забезпечення права на мирні зібрання.