Проведено комплексне дослідження особливостей функціонування механізу забезпечення соціального захисту людини в умовах збройного конфлікту в Україні. Проаналізовано нормативні засади, тенденції та проблеми правозастосування у досліджуваній сфері. Сформульовано визначення соціального захисту, соціально-правового захисту, соціально-правового захисту людини в умовах військових конфліктів. Розкрито поняття механізму правового забезпечення права на соціальний захист людини в умовах збройного конфлікту як комплексної системи законодавчо закріплених правових засобів, які застосовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування для забезпечення соціальних прав учасників АТО, вимушених переселенців та осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, членів їхніх сімей, надання допомоги в реалізації і відновленні цих прав, а також соціально-правових заходів, які здійснюються задля гарантування прав цих осіб. Обгрунтовано та визначено стадії соціального захисту людини в умовах збройного конфлікту в Україні. Сформульовано нормативно-правові та організаційно-правові гарантії прав і свобод людини та громадянина, зокрема внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО, осіб, які залишилися на окупованих територіях, які діють у сфері функціонування державної влади, суб'єктів громадянського суспільства та міжнародних правозахисних організацій. Розроблено пропозиції щодо вирішення проблемних аспектів дотримання, забезпечення і захисту права на соціальний захист учасників антитерористичної операції, вимушених переселенців, осіб, які перебувають у зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей і осіб, які залишилися на тимчасово окупованій території.