Проаналізовано вітчизняну літературу чинних законодавчих документів у історичному аспекті розвитку поглядів щодо проблемі дієздатності.

Досліджено 108 психічно хворих, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії та знаходяться на примусовому лікуванні в психіатричній лікарні з суворим наглядом. Установлено, що найбільшу суспільну небезпеку представляють хворі на шизофренію з параноїдною формою, з органічним ураженням головного мозку з легким ступенем недоумства та психопатоподібним синдромом, епілепсію з легким ступенем недоумства та його афективним варіантом і пароксизмальними психотичними станами, олігофренію в ступені вираженої дебільності та вираженими емоційно-вольовими розладами, алкогольними психозами.

Розвиток закладів медичної освіти, які повинні відповідати вимогам сьогодення, зумовлює необхідність удосконалення форм навчально-виховного процесу. Важливого значення у зв'язку з цим набуває необхідність постійного удосконалення методики викладання дисциплін, передбачених навчальними планами. Саме якісна підготовка до проведення занять є запорукою підвищення ефективності навчання. Висвітлено досвід використання практики судових та правоохоронних органів при вивченні теми "Правопорушення в сфері охорони здоров'я і юридична відповідальність" в курсі медичного правознавства.

Експертні підсумки у різних бюро України пишуться по-різному, діяння медичного персоналу також інтерпретуються по-різному, при цьому нерідко ці підсумки протирічать один одному. При цьому суд в праві прийняти до уваги і використати як процесуальне джерело доказів (ч.2., ст. 84 КПК) будь-який Висновок експерта, не залежно від рівня експертної установи (міське, обласне, Головне бюро судово-медичної експертизи). Мета дослідження - проведення аналізу комісійних судово-медичних експертиз, що було виконано у відділі комісійних судово-медичних експертиз Київському клінічному міському бюро СМЕ за 2008 - 2015 рр. за справами щодо якості надання медичної допомоги. Одержані дані підлягали статистичній обробці стандартними методиками описової статистики. За більш детального аналізу експертиз, проведених у комісійному відділі КМКБСМЕ було виявлено наступні особливості: до комісії експертів входили тільки судово-медичні експерти, тільки вони ставили свої підписи; лікарі інших спеціальностей не були внесені до експертної комісії; за наявності відповідних питань дефекти надання медичної допомоги класифікувалися у вигляді дії та бездіяльності та оцінювалися за ступенем тяжкості. У ст. 139 та ст. 140 ККУ підкреслюється, що не ушкодження або патологічний стан, а саме дефект надання медичної допомоги повинен призвести до тяжких наслідків.

Проведено аналіз основних літературних джерел, що забезпечують цілісне уявлення про стан та проблематику вивчення питання, пов'язаного із можливістю застосування дерматогліфічного методу дослідження з ідентифікаційною метою, обговорено зовнішньорозпізнавальну, поведінкову, психологічну ідентифікацію. Висвітлено основні напрямки застосування дерматогліфічного методу, що забезпечують вивчення цього питання. Вивчено проблемні питання, пов'язані зі сферами застосування дерматогліфічного методу, та окреслено подальші перспективи його вивчення.