Уперше в українській політичній науці комплексно досліджено проблему міжнародно-політичного та регіонального вимірів урегулювання ліванського конфлікту у всіх його аспектах. Розроблено концепцію моделей забезпечення стабільності, ідентифіковано суть, формальні ознаки та механізм функціонування даних моделей, які існували в ліванському суспільстві. Проаналізовано модель ліванського етноконфесійного конфлікту, виокремлено її формальні ознаки. Значну увагу приділено дослідженню моделей та механізмів урегулювання цього конфлікту, апробованих ООН, Лігою арабських держав, США, Сирією, Ізраїлем. Визначено три типи моделей врегулювання криз у глибоко розділених мозаїчних соціумах: стабілізаційну, адаптаційну, трансформаційну, а також запропоновано спеціальну методику врегулювання конфліктів у таких соціумах.