Зауважено, що спільну транспортну політику (СТП) слід розуміти як комплекс дій на рівні Євросоюзу та його держав-членів з метою досягнення збалансованого, узгодженого регулювання відносин на європейському транспортному ринку. Показано, що специфіка реалізації СТП полягає в тісній взаємодії міжнародного права з правом Євросоюзу, яка передбачає, зокрема, участь держав-членів Євросоюзу в міжнародно-правових транспортних угодах. Зазначено, що наднаціональний характер СТП, історично зумовлений європейськими інтеграційними процесами, передбачає пріоритет правових актів Євросоюзу з питань СТП у порівнянні з актами внутрішнього права країн-членів, окремі норми права об'єднання мають пряму дію у внутрішніх правопорядках цих країн. Показано, що визначені історичні етапи формування та розвитку СТП пов'язані з рівнем участі інститутів Євросоюзу та його держав-членів у процесі її розробки та здійснення. Відзначено, що організаційно-правовий механізм регулювання СТП представлений системою органів Євросоюзу та європейськими нормативними актами, що регулюють здійснення інтеграції у сфері транспорту. Показано, що участь України в процесах європейської інтеграції, зокрема в транспортній сфері, вимагає співпраці з Євросоюзом та його державами-членами в напрямі участі в міжнародних транспортних коридорах, транс'європейських транспортних мережах, а також гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.