Досліджено генезис теорії поділу державної влади та способи її концептуального осмислення у класичній та сучасній науці конституційного права. Визначено сутність даного політико-правового поняття, з'ясовано його значення у процесі побудови демократичної та правової держави. Розглянуто основні конституційні гарантії, що дозволяють здійснювати поділ повноважень між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади та ефективно взаємодіяти, забезпечуючи цілісність функціонування системи державної влади. Встановлено характерні особливості реалізації теорії поділу влади у перехідних політичних системах, досліджено правові аспекти балансу влади та базові політико-правові інститути, за допомогою яких органи різних гілок державної влади здійснюють взаємовплив та взаємодію. Виявлено основні напрями критики теорії поділу влади, запропоновано таку модель реалізації даної теорії, яка дозволяє знизити рівень конфліктності між окремими гілками влади. Досліджено специфіку діяльності органів конституційного правосуддя, встановлено їх роль та значення у процесі функціонування гілок державної влади, забезпеченні пріоритету Конституції та дотриманні принципу поділу влади.