Розкрито суть терміна "національне законодавство", обумовленого законами, рішеннями та окремими висновками Конституційного Суду, чинними декретами уряду України. Розкрито призначення законодавства як форми права (у ліберально-легістському розумінні права), відмінність категорій форми та структури права, форми та джерела права, а також їх природний взаємозв'язок. Зазначено, що джерелом законодавства є право, а джерелом права - народ (його воля, вільне волевиявлення). Установлено та проаналізовано засади формування системи національного законодавства, запропоновано їх наукову класифікацію. Обгрунтовано висновок щодо визнання системи права категорією науки, досягнення якої є одним з джерел права, завдяки чому використовуються у законотворчому процесі та формуванні системи законодавства. Усі галузі законодавства є рівноправними і відображають певну систему правових норм. Розглянуто найбільш впливові фактори (чинники) формування системи національного законодавства, їх роль, взаємодію та протидію. Наведено пропозиції щодо проведення в Україні повної систематизації та кодифікації законодавства, особливо його економічного та соціального блоків, розробки проекту Зводу законів України.