Вивчено місце інституту працевлаштування в предметі трудового права, проведено теоретичний аналіз категорій: "ринок праці", "зайнятість", "працевлаштування". Розглянуто правовідносини з працевлаштування як урегульовані норми трудового права відносних складних процедурних суспільних відносин немайнового характеру, що виникають, змінюються та припиняються, як правило, до ускладнення трудового договору та мають на меті виникнення трудових правовідносин. Запропоновано розширити критерії підходящої роботи з урахуванням міжнародних стандартів.