Проведено комплексний аналіз інституту сторін у цивільному процесі після істотних змін у законодавстві та теорії цієї галузі знань. Запропоновано введення нового терміна "третя сторона" замість "третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору", сформульовано поняття, порядок вступу в процес, сформульовано процесуальні права й обов'язки третьої особи, уточнено та розширено права первісних сторін. Проаналізовано матеріальні та процесуальні передумови участі осіб сторонами у справі, визначення позивачем (а за зустрічним позовом й відповідачем) способу захисту цивільних прав. Запропоновано по-новому сприймати й заперечення відповідача, їх належного оформлення та змісту, включаючи заперечення проти залучення його до участі в справі. Акцентовано увагу на питанні зловживання сторонами їх правами, наслідками та санкціями, які мають застосовуватися до сторін. Проаналізовано важливу роль юридично кваліфікованих представників, на яких лягає "тягар" змагальності. Всі вагомі теоретичні гіпотези автора відтворено у пропозиціях з удосконалення законодавства.