Досліджено проблему об'єктивності права. Визначено її теоретико-прикладні засади. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до дослідження об'єктивності права, доктринальні інтерпретації права в контексті його об'єктивності. Визначено поняття об'єктивності права виходячи з ідеальної природи права як феномена нормативної підсистеми культури та форми суспільної свідомості. Розглянуто питання державорозуміння. Визначено природу держави як суспільного явища, що має в своїй природі спільне з правом, яким зумовлюється їх взаємозв'язок і взаємодія. З'ясовано теоретичні та прикладні аспекти правової організації державної влади. Охарактеризовано вітчизняну практику втілення норми Конституції України щодо правової держави. Досліджено характер зв'язків державно-правової сфери з економікою, політикою, мораллю, іншими суспільними явищами. Досліджено поняття істини права в контексті його об'єктивності, у зв'язку з істинністю знання про право, пізнанням на емпіричному та теоретичному рівнях реальних проявів права в житті, форм його виявлення і відображення в різних "джерелах права". Зосереджено увагу на трактуванні понять "зміст" і "форма" права. Надано критичне оцінювання теоретичних уявлень про "внутрішню" та "зовнішню" форми права. Запропоновано розуміння проблеми форми права, значення цього розуміння під кутом зору об'єктивності права і реалізації її у функціонуванні держави та в розвитку правової системи суспільства.