Викладено основи розвідувальної діяльності на базі синтезованого матеріалу, без розкриття конкретних механізмів застосування оперативних (оперативно-розшукових, агентурно-оперативних) заходів, які регламентовані закритими нормативними актами державних спецслужб. Висвітлено методи пошуку та вербування інформаторів, а також методи забезпечення результативного спілкування. Розглянуто питання дотримання безпеки розвідувальної роботи. Розкрито поняття інформаційно-аналітичної роботи.

Проаналізовано спрямовані проти нацистських агресорів основні напрями контррозвідувальної діяльності радянських спецслужб на території України в 1941 - 1944 рр. Розкрито зусилля, мета яких полягала в нейтралізації підривних акцій агентури противника, розвідувальної та інформаторської мереж. Висвітлено методи оперативної роботи з виявлення колабораціоністів у різних прошарках тогочасного українського суспільства, а також протидії опозиційним військово-політичним силам.

Запропоновано визначення парламентської коаліції як угоди політичних партій, представлених у законодавчому органі, щодо формування уряду, програми його діяльності, розподілу посад між її учасниками в органах законодавчої та виконавчої влади та системи механізмів сприяння діяльності коаліційного уряду. Запропоновано комплексний підхід до типологізації парламентських коаліцій з урахуванням основних та другорядних критеріїв. До перших належать: кількість учасників; кількість політичних партій; ідеологія й ідеологічна близькість учасників; розподіл повноважень між учасниками. Другорядними чинниками є: дата створення; ступінь формалізації; мета створення (комплексна або для вирішення однієї проблеми); термін існування; процедура утворення коаліційного уряду; статус парламентської партії, що приступає до формування коаліції. Удосконалено розуміння формування парламентської коаліції, що має три етапи: довиборчий, післявиборчий та затвердження уряду. При цьому саме завершення процесу у вигляді формування уряду надає підстави стверджувати про створення реальної парламентської коаліції; концептуалізацію процесу формування уряду, який керується певною кількістю формальних положень та неформальних правил; цей процес має три стадії: консультування, вибір інформатора та призначення форматора. Розглянуто класифікацію підходів до визначення чинників, що мають вирішальний вплив на створення передвиборчих коаліцій, та виділено два основних: диспропорційна гіпотеза та сигнальна теорія; розуміння значення та функціональної ролі коаліційної угоди, яка виконує чотири основних функції: координаційну, контрольну, прогностичну та оціночну. Одержали подальший розвиток теоретичне обгрунтування двох видів розпаду коаліцій - технічний та дискреційний, а також правові механізми створення, діяльності та розпуску парламентської більшості в Україні, що мають дістати законодавче закріплення.

Комплексно розглянуто проблему організації та діяльності органів державної безпеки в Харківському регіоні в роки нової економічної політики. На основі аналізу історіографії та широкого кола опублікованих і архівних джерел, досліджено правове становлення, структуру та функції органів ЧК - ДПУ на Харківщині, складено соціальний портрет чекістів, виділено основні етапи їхнього функціонування, з'ясовано місце та роль місцевих органів безпеки в механізмі тоталітарної влади. Проаналізовано основні напрями та масштаби репресивної діяльності ЧК - ДПУ (придушення повстанського та підпільного рухів спротиву, переслідування інакомислячих, національно свідомої інтелігенції, участь у ліквідації опозиційних політичних партій та течій, боротьбі з церквою, переслідування службовців карально-репресивного апарату Російської імперії та військовослужбовців антибільшовицьких режимів часів громадянської війни тощо). Розкрито методи та технології, що використовувала радянська таємна поліція під час боротьби з противниками більшовицького режиму - узяття на оперативний облік політично "неблагонадійних", стеження, насадження мережі інформаторів у суспільстві, активне застосування практики залякувань і провокацій, використання методів дискредитації політичних громадських діячів, тактики церковних розколів. Охарактеризовано діяльність органів державної безпеки в галузі економіки, боротьбу з економічною злочинністю, протидію корупції, розтратам бюджетних коштів, контрабандному промислу, спекулятивним виявам.