Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)5-628.4 + Х884.9(4УКР)-1

Рубрики:

Історія держави і права

Пенітенціарні системи окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано важливість участі населення у діяльності громадських організацій. Визначено дві її форми: членство та благодійність на їх користь, проаналізовано надходження від цих форм участі протягом 2009 - 2013 рр. Обгрунтовано необхідність реформування чинного податкового законодавства та запровадження механізму відсоткової філантропії в Україні, запропоновано метод визначення вигоди від нього для громадських організацій України у вартісному показнику.

Розглянуто історичні умови зародження, формування та створення ідеологічних основ душпастирської опіки над засудженими до позбавлення волі у християнстві (II - IV ст. н.е.).

Проаналізовано висвітлені у спеціальній літературі точки зору щодо визначення поняття благодійної діяльності, а також його історичну ретроспективу. Запропоновано авторське розуміння досліджуваного терміна. Опрацьовано нормативно-правова база у сфері здійснення цієї діяльності. Надано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.

Проаналізовано соціальну функцію держави, її прояв через побудову системи соціального захисту у різні історичні періоди, а також сфери, в яких відбувається здійснення ролі держави в забезпеченні права на соціальний захист. Досліджено суть соціальної функції та її поділ на підфункції. Встановлено, що одним з основних складників, що зумовлює зміст поняття "соціальна держава", є здатність держави забезпечити соціальний захист на високому рівні. Доведено, що на різних історичних етапах соціальна політика держави зростала і вдосконалювалася разом зі зростанням цінності життя людини, її прав та свобод. Створення систем соціального захисту з метою підтримки доходу і надання медичної допомоги є важливим кроком у розвитку людського суспільства. Досліджено трансформаційні процеси у сфері становлення та вдосконалення соціального захисту. Поява різних видів соціального захисту, починаючи з добровільного і закінчуючи обов'язковими державними системами соціального забезпечення, що фінансуються за рахунок внесків працівників або за рахунок роботодавців, свідчить про загальну потребу людей в соціальному захисті і про важливість існування чітких прав і повноважень. Як наслідок, у сучасному суспільстві соціальний захист залучений у систему ринкових відносин і є невіддільною його частиною, через яку реалізується такий основоположний принцип права, як принцип соціальної справедливості. Сьогодні соціальна політика України характеризується розширенням об'єктів її впливу, який уже не обмежується окремими категоріями населення, а починає враховувати життєві умови майже всіх демографічних і соціальних категорій. Наголошено на потребі вироблення шляхів формування і реалізації ефективної системи соціального захисту, який би відповідав європейським стандартам, а також сучасним вимогам часу.

Визначено, що важливим напрямом реалізації сталого розвитку та реформи публічного управління є ефективний процес електронного врядування, який має бути забезпечений відповідним фінансуванням. Мета роботи - визначення подальших можливостей фінансування електронного урядування України в межах реалізації проектів і реформи публічного управління з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу для реалізації цілей сталого розвитку та цифровізації країни. Методичною базою дослідження є аналітичні дані ПРООН України, Національного агентства з питань державної служби України, Європейської Комісії, дослідження цифрового уряду Організації економічного співробітництва та розвитку. Визначено ключові фактори держави в напрямі цифрового суспільства та сталого демократичного врядування (права людини, прозорість і доброчесність, парламентська реформа, громадянське суспільство та робота з молоддю, реформа охорони здоров'я та підтримка державних закупівель, цифрова трансформація). Проаналізовано особливості фінансування Стратегії реформування державного управління України, найбільшу частку фінансування якої становить бюджетна програма "Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління" та бюджетна підтримка ЄЄ. Визначено особливості фінансування електронного врядування у країнах ЄЄ. Обгрунтовано необхідність зовнішніх джерел фінансування цифрових проектів в Україні через недостатнє їхнє фінансування. Визначено найбільші країни - донори з фінансування проектів електронного врядування в Україні (Данія, Естонія, Великобританія, Швеція, Швейцарія, Німеччина та Польща). На підставі дослідження європейського досвіду моделей фінансування проектів розвитку електронного врядування визначено чинні інструменти фінансування для України (кошти спільної міждержавної стратегії розвитку, гранти, благодійність, державно-приватне партнерство) та перспективні інструменти фінансування, використання яких дозволить підвищити відкритість, прозорість та ефективність роботи державних органів і забезпечити розвиток відкритих даних.