Рассмотрены базовые компоненты управления основными стадиями инновационного процесса. Раскрыта сущность и правовые основы брендинга, методические аспекты определения стоимости бренда и управления им. Внимание уделено маркетингу инноваций. Рассмотрены вопросы экономики и управления интеллектуальной собственностью в рамках действующего правового поля России и Украины. Изложен механизм управления трансфером и коммерциализацией технологий. Раскрыты методологические основы научного познания и творчества, даны конкретные методические рекомендации по подготовке и оформлению магистерской диссертации.

Досліджено питання механізмів державного управління та механізмів формування та реалізації державної політики брендингу територій, зокрема. Визначено організаційний, економічний, політичний, соціальний, правовий механізми державної політики брендингу територій та детально розглянуто їх суть.

Теоретично обгрунтовано та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення державної політики брендингу територій України. Узагальнено існуючі підходи до визначення понять "брендинг територій" та "державна політика брендингу територій". Розкрито зміст механізму державного управління брендингом територій, який складається з правового, соціального, економічного, організаційного та політичного блоків і забезпечує єдність стратегічного бачення, сутнісного наповнення та символічних дій в процесі формування брендингу територій. Запропоновано механізм формування та реалізації державної політики брендингу територій, що грунтується на стратегічному баченні (формування ідентичності з урахуванням культурологічних традицій, історичної пам'яті та помітно впливає на правові механізми і національну ідею), сутнісному наповненні (культура, туризм, експорт, державне управління, соціальне середовище та інвестиції), символічних діях (виражаються через специфічні елементи та комунікативні заходи). Зазначено, що метою даної політики є забезпечення тотожності ідентичності як уявлення внутрішньої цільової аудиторії про територію та іміджу як уявлення зовнішньої цільової аудиторії про територію.

Проаналізовано сучасного стану розвитку міжнародного туризму. Охарактеризовано основні світові тенденції впливу індустрії туризму на економіку країн, що особливо гостро переживають кризові ситуації сучасного конфліктного світу. Виокремлено інструментарій публічно-приватного партнерства як активний засіб адаптації України до світових туристичних трендів. Окреслено основні напрями розвитку вітчизняної індустрії туризму, покладені в основу проекту Стратегії розвитку туризму і курортів в Україні на 2016 - 2020 рр. Задекларовано основні переваги вітчизняного туризму як соціально значимого та патріотично-виховного ресурсу розвитку країни. Представлено туристичний брендинг вітчизняних дестинацій як пріоритетний напрям публічно-приватного партнерства та регіональної державної політики. Серед характерних трендів державного регулювання вітчизняного туризму виокремлено початковий етап створення та діяльності Національної туристичної організації.

Проанализировано современное состояние развития международного туризма. Охарактеризованы основные мировые тенденции влияния индустрии туризма на экономику стран, которые особенно остро переживают кризисные ситуации современного конфликтного мира. Выделен инструментарий государственно-частного партнерства как активное средство адаптации Украины к мировым туристическим трендам. Представлены основные направления развития отечественной индустрии туризма, положенные в основу проекта Стратегии развития туризма и курортов в Украине на 2016 - 2020 гг. Задекларированы основные преимущества отечественного туризма как социально значимого и патриотически-воспитательного ресурса развития страны. Представлен туристический брендинг отечественных дестинаций как приоритетное направление государственно-частного партнерства и региональной государственной политики. Среди характерных трендов государственного регулирования отечественного туризма выделены начальный этап создания и деятельности Национальной туристической организации.

In this article the analysis of the current standing of international tourism development was conducted. The main global trends of the impact of tourism on the economy of countries that are especially experiencing acute crisis of the modern conflict world were described. The tools of public-private partnerships as an active means of adaptation of Ukraine to the global tourism trends were selected. There were represented the basic directions of development of the domestic tourism industry, forming thebasis of the Strategy of development of tourism and resorts in Ukraine 2016-2020. The main advantages of domestic tourism as a socially significant, patriotic and educational resource of public development were declared. The tourism branding of domestic destinations as an important area of public-private partnerships and regional public policy was represented. Among the distinctive trends of the government regulation of the domestic tourism the initial stage of formation and motion of National tourism organization was highlighted.

Розглянуто основний інструментарій позиціонування територіальних громад європейських країн. Проаналізовано досвід позиціонування територій з урахуванням процесу децентралізації влади. Визначено, що для підвищення рівня позиціонування територіальних громад використовується процес брендингу територій. Встановлено, що європейські країні в питаннях позиціонування та брендингу своїх територій більшу увагу приділяють саме бренду міста, виокремлюючи при цьому ряд ключових позицій, за якими кожне з міст має вищу позицію. Визначено, що для підвищення рівня позиціонування територіальних громад необхідні розробки та впровадження комплексної системи заходів органами місцевого самоврядування в партнерстві з іншими зацікавленими особами. До таких заходів належать: розробка стратегії розвитку; виявлення місцевих переваг та унікальних територіальних ознак; розробка ефективної маркетингової стратегії; розвиток місцевої інфраструктури; поширення освітніх програм; створення організаційних структур з маркетингу; формування партнерств; створення ефективної інформаційно-комунікаційної мережі.

Розглянуто основний інструментарій позиціонування територіальних громад європейських країн. Проаналізовано досвід позиціонування територій з урахуванням процесу децентралізації влади. Визначено, що для підвищення рівня позиціонування територіальних громад використовується процес брендингу територій. Встановлено, що європейські країні в питаннях позиціонування та брендингу своїх територій більшу увагу приділяють саме бренду міста, виокремлюючи при цьому ряд ключових позицій, за якими кожне з міст має вищу позицію. Визначено, що для підвищення рівня позиціонування територіальних громад необхідні розробки та впровадження комплексної системи заходів органами місцевого самоврядування в партнерстві з іншими зацікавленими особами. До таких заходів належать: розробка стратегії розвитку; виявлення місцевих переваг та унікальних територіальних ознак; розробка ефективної маркетингової стратегії; розвиток місцевої інфраструктури; поширення освітніх програм; створення організаційних структур з маркетингу; формування партнерств; створення ефективної інформаційно-комунікаційної мережі.

Розкрито поняття гуманістичного підходу у сфері публічного управління. Розглянуто ґендерний мейнстрімінг як складову сучасної державної політики подолання соціальних наслідків пандемії. Висвітлено питання управління державним боргом в незалежній Україні. Досліджено сучасний стан організації цивільного захисту в місцевих громадах України. Обґрунтовано необхідність впровадження корпоративного управління в державних компаніях України. Висвітлено міжнародний досвід публічного управління в галузі транспорту в контексті побудови "розумного міста". Обґрунтовано актуальність проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні. Запропоновано концептуальні підходи щодо формування механізмів реалізації представництва інтересів у публічному управлінні. Розглянуто HR-брендинг як інструмент залучення висококваліфікованих кадрів на державну службу в Україні. Розкрито значення публічної служби для зміни когнітивної поведінки громадян щодо новітніх підходів у політиці харчової безпеки. Наведено методики оцінки політичних ризиків у державному управлінні.