Зроблено спробу певної "реабілітації" гетьмана на грунті більш глибшого аналізу тогочасних джерел, а також вивчення внутрішньої ситуації в країні крізь призму зовнішніх факторів, що її зумовлювали. Розглянуто питання про формування державної ідеї у свідомості вищої посадової особи в Гетьманщині початку XVIII ст. Показано, якими методами І.Скоропадський прагнув зберегти автономію великого регіону та його територіальну цілісність. Характеризується міжнародна діяльність володаря булави за тяжких тоталітарних умов царату, участь у війнах і походах на чолі козацьких загонів проти військ Польщі, Туреччини, Кримського ханства та Швеції. Висвітлено трагічні сторінки взаємовідносин Петра I, І.Скоропадського та запорожців.

У роботі розкрито поняття, сутність, зміст і ознаки тероризму та злочинів терористичної спрямованості, наведено їх класифікацію за особливостями конструкції складів злочинів. Проведено відмежування поняття "тероризм" від суміжних загальносоціальних ("терор", "війна", "агресія", "геноцид") і загальнокримінальних ("диверсія", "посягання на життя державного діяча", "бандитизм", "захоплення заложників") понять.

Висвітлено історію виникнення, розвитку та функціонування державно-правової системи Новітнього періоду в країнах США, Німеччини, Франції та Англії. Проаналізовано вплив партійної системи США на формування державних органів. Розглянуто зміни, що сталися у державному ладі, політичному режимі та партійній системі Німеччини після листопадової революції 1918 р., а також Франції у період між двома світовими війнами.

Освещена история возникновения, развития и функционирования государственно-правовой системы Новейшего периода в странах США, Германии, Франции и Англии. Проанализировано влияние партийной системы США на формирование ее государственных органов. Рассмотрены изменения, происшедшие в государственном строе, политическом режиме и партийной системе Германии после ноябрьской революции 1918 г., а также Франции в период между двумя мировыми войнами.

Описано державотворчі процеси на Закарпатті між двома світовими війнами (1918 - 1938 рр.). Розглянуто питання теорії постсоціалістичного суспільства, проблеми правового забезпечення виконавчої влади України. Визначено шляхи удосконалення виборчого законодавства. Висвітлено гарантії реалізації та захисту прав неповнолітніх у цивільному процесі держави. Розкрито засади правового регулювання підприємницької діяльності в країнах Центральної Європи, функції норм цивільного процесуального права, правову сутність іноземних інвестицій за законодавствами України, Угорщини, Польщі та Словаччини. Проаналізовано особливості основних принципів міжнародного приватного права.

Описаны государственно-созидательные процессы на Закарпатье между двумя мировыми войнами (1918 - 1938 гг.). Рассмотрены вопросы теории постсоциалистического общества, проблемы правового обеспечения исполнительной власти Украины. Определены пути усовершенствования избирательного законодательства. Освещены гарантии реализации и защиты прав несовершеннолетних в гражданском процессе государства. Раскрыты основы правового регулирования предпринимательской деятельности в странах Центральной Европы, функции норм гражданского процессуального права, правовая сущность иностранных инвестиций по законодательствам Украины, Венгрии, Польши и Словакии. Проанализированы особенности основных принципов международного частного права.

Розглянуто проблеми застосування інформаційної зброї в інформаційних війнах. Здійснено аналіз і систематизацію відомостей щодо розв'язання деяких техніко-технологічних і правових питань з захисту інформаційних ресурсів (ІР) і знань. Наведено рекомендації щодо систематизації інформаційного законодавства у формі кодифікації. Розкрито суть поняття права в аспекті європейської інтеграції, показано місце інформаційної боротьби в цивільному суспільстві. Виконано порівняльний аналіз законодавств України й Європейського Союзу з нормативно-правового захисту ІР.

Рассмотрены проблемы использования информационного оружия в информационных войнах. Осуществлены анализ и систематизация сведений о решении некоторых технико-технологических и правовых вопросов по защите информационных ресурсов (ИР) и знаний. Приведены рекомендации о систематизации информационного законодательства в форме кодификации. Раскрыто содержание понятия права в аспекте европейской интеграции, показано место информационной борьбы в гражданском обществе. Выполнен сравнительный анализ законодательств Украины и Европейского Союза по нормативно-правовой защите ИР.

Викладено основні понятття та терміни, які описують процеси у сфері безпеки. Розкрито сутність таких понять, як автономізм, агентурна діяльність, геоекономіка, доктрина зовнішньополітична, зона миру, метод національного пріоритету, провокація військова, розвідка технічна, сугестія, функція безпеки, холодна війна, хінтерленд, ядерне стримування.

Изложены основные понятия и термины, описывающие процессы в сфере безопасности. Раскрыта сущность таких понятий, как автономизм, агентурная деятельность, геоэкономика, доктрина внешнеполитическая, зона мира, метод национального приоритета, провокация военная, разведка техническая, сугестия, функция безопасности, холодная война, хинтерленд, ядерное сдерживание.

Розкрито проблеми українського державотворення в 1917 - 1920 рр. Висвітлено історію проголошення Української Народної Республіки (УНР), протистояння між Центральною радою та російськими більшовиками, міжнародні зв'язки УНР після підписання Брест-Литовського миру. Висвітлено роль гетьмана П.П.Скоропадського, В.К.Винниченка, С.С.Остапенка у боротьбі за українську незалежність.

Раскрыты проблемы украинского государственного строительства в 1917 - 1920 гг. Освещены история провозглашения Украинской Народной Республики (УНР), противостояние между Центральной радой и русскими большевикаи, международные связи УНР после подписания Брест-Литовского мира. Освещена роль П.П.Скоропадского, В.К.Винниченко, С.С.Остапенко в борьбе за украинскую независимость.

На підставі сучасних методів дослідження запропоновано системний підхід до вивчення проблем національної безпеки, визначено основні тенденції змін геополітичної обстановки навколо України та фактори впливу на її геополітичну модель. Проаналізовано перспективні концепції запобігання війнам і збройним конфліктам. Розкрито проблеми формування комплексних антикризових механізмів, відбору стратегічних рішень і формалізації стратегічного планування у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

На основе современных методов исследования предложен системный подход к изучению проблем национальной безопасности, определены основные тенденции изменений геополитической обстановки вокруг Украины и факторы влияния на ее геополитическую модель. Проанализированы перспективные концепции предупреждения войн и вооруженных конфликтов. Раскрыты проблемы формирования комплексных антикризисных механизмов, отбора стратегических решей и формализации стратегического планирования в сфере обеспечения информационной безопасности государства.

Наведено основні поняття та терміни, які використовуються у сфері боротьби з тероризмом. Розкрито сутність таких понять, як аболіціонізм, асиметрична війна, бактеріологічний тероризм, засоби фінансового тероризму, терористичний намір, теророгенез, редемаркація. Подано стислий опис найбільш відомих терористських організацій, зокрема, Ірландської республіканської армії, Хамасу, Фронту визволення Палестини.

Приведены основные понятия и термины, используемые в сфере борьбы с терроризмом. Раскрыта сущность таких понятий, как аболиционизм, асимметричная война, бактериологический терроризм, средства финансового терроризма, террористическое намерение, терророгенез, редемаркация. Дано краткое описание наиболее известных террористических организаций, в частности, Ирландской республиканской армии, Хамаса, Фронта освобождения Палестины.

Визначено місце та роль Української держави у подіях Першої світової війни, охарактеризовано її відносини з Центральними державами у контексті загальноєвропейських процесів 1918 р. та головні завдання, що полягали у забезпеченні надходження з України продовольства й сировини до країн-союзників. Зазначено, що розміщення на українських землях значної військової сили союзників стало основною гарантією існування в Україні гетьманського режиму та забезпечувало в країні відносний спокій. Розглянуто питання становлення гетьманського режиму, відновлення влади Української народної республіки.

Определены место и роль Украинского государства в событиях Первой мировой войны, охарактеризованы ее отношения с Центральными государствами в контексте общеевропейских процессов 1918 г. и главные задания, направленные на обеспечение поступления из Украины продовольствия и сырья до стран-союзников. Указано, что размещение на украинских землях значительных военных сил союзников стало основной гарантией существования в Украине гетьманского режима и обеспечивало в стране относительное спокойствие. Рассмотрены вопросы становления гетьманского режима, возобновления власти Украинской народной республики.

Проаналізовано сучасний етап трансформації української національної ідентичності, що відбувається під час процесів глобалізації та регіоналізації. Розглянуто питання про наднаціональні європейську та панросійську ідентичності, що формуються в ЄС і СНД і визначено їх вплив на українську національну ідентичність. Висвітлено проблеми формування європейської ідентичності та політику ідентичності ЄС, зокрема, громадянства, освітню, культурну, інформаційну, мовну, спортивну. Відзначено, що політика ідентичності у СНД здійснюється на підставі політики ідентичності в ЄС. Обгрунтовано доцільність європеїзації українського соціокультурного простору.

Проанализирован современный этап трансформации украинской национальной идентичности, происходящий при процессах глобализации и регионализации. Рассмотрен вопрос о сверхнациональных европейской и российской идентичности, формирующихся в ЕС и СНГ и определено их влияние на украинскую национальную идентичность. Освещены проблемы формирования европейской идентичности и политика идентичности ЕС, в частности, гражданства, образовательная, культурная, информационная, языковая, спортивная. Отмечено, что политика идентичности в СНГ осуществляется на основе политики идентичности в ЕС. Обоснована целесообразность европеизации украинского социокультурного пространства.

Дисертація є першою комплексною роботою у вітчизняній історіографії з проблеми формування адміністративно-командної системи управління промисловістю України від її зародження наприкінці 1917 р. і до остаточного утвердження на початку 30-х років. Основні питання дослідження: зародження адміністративно-командної системи управління промисловістю наприкінці 1917 - на початку 1921 рр., діяльність системи в роки "воєнного комунізму", особливості її функціонування в період непу (1921-1927 рр.), реорганізація управління промисловістю в контексті соціалістичної реконструкції. Робиться висновок, що ця система була запроваджена більшовиками насильницьким шляхом, а тому показала абсолютну неефективність. Реальною альтернативою адміністративно-командній системі могла бути лише ринкова економіка.

Проаналізовано сутнісні характеристики тероризму в історичному аспекті, проведено його співвідношення з філософсько-правовими категоріями, а саме: насильством, політикою, справедливістю. Розглянуто основні методологічні проблеми дослідження сучасного тероризму, а саме: зведення тероризму до суто політичного явища або до кримінального злочину; відсутність загальноприйнятого розмежування понять "тероризм", "терор", "війна", "національно-визвольний рух", "партизанська боротьба"; умовну класифікацію тероризму. Значну увагу приділено сприйняттю феномену тероризму супільною та індивідуальною свідомістю, причинам відсутності ефективної міжнародної співпраці стосовно протидії тероризму. Виявлено проблеми та тенденції міжнародної співпраці у даній сфері, а саме: зниження ролі міжнародного права у боротьбі з тероризмом; розгляд антитерористичних заходів деякими державами як інструменту політики, а не кримінального покарання; відсутність діалектичного синтезу насильницьких і ненасильницьких методів подолання політичних конфліктів. Запропоновано теоретичні рекомендації у сфері боротьби з тероризмом.

Досліджено положення соціальної доктрини Католицької церкви, які визначили принципи дипломатії Святого Престолу у сфері прав людини. Розкрито характер і напрямки розвитку цих принципів папою Іваном Павлом II, а також зміни, які відбулися у католицькому розумінні прав і свобод людини, демократичного розвитку та міжнародних відносин упродовж останньої третини XX ст. Проаналізовано еволюцію соціального вчення Католицької церкви у питанні про права та свободи людини, зокрема - стосовно свободи релігії та совісті. З'ясовано богословські та соціально-філософські основи дипломатичної діяльності Святого Престолу та її пріоритети в досліджуваний період. Досліджено діяльність Святого Престолу у міжнародних організаціях, у міждержавних відносинах та у сфері публічної дипломатії з утвердження католицького розуміння прав і свобод людини на світовій арені. Вивчено діяльність папської дипломатії на захист миру, запобігання війнам і з мирного врегулювання напередодні і під час аргентино-чилійського прикордонного конфлікту кінця 1970-х рр., війн в Перській Затоці, на Балканах та в Іраку.

Розкрито концептуальні засади національної безпеки (НБ), висвітлено методологічні аспекти дослідження та науковий підхід до вивчення складових частин НБ та її системи. Особливу увагу приділено глобальним проблемам геополітики, конфліктам, війнам та концептуальним основам обороноздатності у контексті національної та міжнародної безпеки. Визначено конституційно-правові повноваження вищих органів державної влади з управління в надзвичайних ситуаціях.

Раскрыты концептуальные основы национальной безопасности (НБ), освещены методологические аспекты исследования и научный подход к изучению составляющих частей НБ и её системы. Внимание уделено глобальным проблемам геополитики, конфликтам, войнам и концептуальным основам обороноспособности в контексте национальной и международной безопасности. Определены конституционно-правовые полномочия высших органов государственной власти по управлению в чрезвычайных ситуациях.

Визначено місце та роль інформаційної безпеки в структурі національної безпеки України, уточнено правовий зміст основних понять і категорій інформаційної безпеки. Проаналізовано специфіку формування та розвитку правової бази забезпечення інформаційної безпеки. З'ясовано сучасний стан і перспективи розвитку інституційного механізму протидії інформаційним війнам в Україні. Визначено адміністративно-правові й організаційні заходи щодо вдосконалення діяльності відповідних органів державної влади. Запропоновано перспективні напрямки вироблення та реалізації правових засобів та організаційних заходів захисту від інформаційних війн в Україні.

Висвітлено соціально-політичне й економічне становище Криму від середини XVIII ст. до 1917 р. Розглянуто державотворчий процес на цій території під час революції та громадянської війни. Приділено увагу створенню більшовиками Кримської територіальної автономії, які керувались лише бажанням захоплення й утвердження власної влади на Кримському півострові та менш за все дбали про дотримання концепції власної партії щодо національного питання.

Досліджено роль і місце органів держаної безпеки в захопленні більшовиками влади на Україні, радянській політичній системі, проведенні масових репресій. Зазначено, що система політичного контролю, представлена органами держбезпеки, була невід'ємною частиною радянської диктатури, бо її представники посідали провідне місце в державній та партійній еліті.

Висвітлено особливості мандатної системи за умов універсального правопорядку за Статутом Ліги Націй в контексті еволюційного розвитку міжнародного права у період між двома світовими війнами.

Досліджено погляди на форму Української держави представників вітчизняної політико-правової думки періоду між світовими війнами. Проаналізовано науково-теоретичну спадщину М. Грушевського, С. Дністрянського, О. Ейхельмана, П. Чижевського, С. Шелухіна, С. Рудницького, О. Бочковського, А. Животка, В. Липинського, С. Томашівського, В. Кучабського, О. Назарука, Є. Чикаленка, Д. Донцова, М. Сціборського, С. Мазлаха, В. Шахрая. З'ясовано, що зазначені громадсько-політичні діячі і вчені звертались у своїх працях не лише до розгляду проблеми відродження незалежної Української держави, а й обгрунтували конкретні моделі її розбудови, в тому числі, в контексті визначення форми її державного правління, форми державного устрою та форми державного режиму.