Висвітлюються складні та суперечливі погляди з питань держави і права мислителів минулого від стародавніх часів до XX сторіччя: Демокріта, Платона, Арістотеля, Вольтера, О.І.Герцена, Б.М.Чичеріна, М.П.Драгоманова, І.Я.Франка, М.Вебера, Л.Українки та ін. Повідомляється, що філософсько-правова думка займалася соціологічними проблемами законів розвитку суспільства, питаннями місця людини в суспільстві, сенсу її життя тощо. Підкреслюється, що поступальному розвитку філософсько-правової думки в різних країнах світу сприяв процес постійного спілкування і зростаючих зв'язків між народами.

Проаналізовано діяльність дипломатичних служб країн Заходу та України за умов глобалізації та інформаційної революції. Детально розглянуто систему дипломатичної освіти у західних країнах. Наведено результати найновіших досліджень діяльності дипломатичних служб та дані веб-сайтів міністерств закордонних справ ФРН, США та Великої Британії.

Висвітлено проблеми правового регулювання доступу до публічної інформації. Наведено результати моніторингів за дотриманням центральними органами державної влади права громадян на одержання інформації на основі процедури інформаційного запиту та за функціонуванням веб-сторінок центральних органів державної влади. Проаналізовано виконання органами влади норм регуляторного законодавства щодо інформаційної відкритості.

Освещены проблемы правового регулирования доступа к публичной информации. Приведены результаты мониторингов по соблюдению центральными органами государственной власти права граждан на получение информации на основе процедуры информационного запроса и по функционированию веб-страниц центральных органов государственной власти. Проанализировано выполнение органами власти норм регуляторного законодательства по информационной открытости.

Наведено відомості з історії становлення та розвитку державно-правових інститутів країн Стародавнього Сходу, а також античних і середньовічних держав. Проаналізовано особливості формування державних і правових систем Англії, США, Франції та Німеччини у період Нового та Новітнього часу. Висвітлено основні закономірності розвитку органів державної влади та правових інститутів і розглянуто історичний, порівняльний, хронологічний, статистичний, соціологічний підходи щодо вивчення держави і права на підставі аналізу теоретичних концепцій Арістотеля, Ж.Бодена, Г.Лейбніца, Дж.Харрінгтона, А.Сміта, Ш.Монтеск'є, А.Л.Гоке, І.Я.Мозера, І.С.Пюттера, Ж.Шамполйона, Ф.В.Метланда, О.Гірке, М.Вебера, А.Тойнбі, Ж.Эллюля.

Приведены сведения по истории становления и развития государственно-правовых институтов стран Древнего Востока, а также античных и средневековых государств. Проанализированы особенности формирования правовых и государственных систем Англии, США, Франции и Германии в период Нового и Новейшего времени. Освещены основные закономерности развития органов государственной власти и правых институтов и рассмотрены исторический, сравнительный, хронологический, статистический, социологических подходы к изучению государства и права на примере рассмотрения теоретических концепций Аристотеля, Ж.Бодена, Г.Лейбница, Дж.Харрингтона, А.Смита, Ш.Монтескье, А.Л.Гоке, И.Я.Мозера, И.С.Пюттера, Ж.Шамполйона, Ф.В.Метланда, О.Гирке, М.Вебера, А.Тойнби, Ж.Эллюля.

Проаналізовано найбільш відомі вітчизняні та зарубіжні теорії особистості, охарактеризовано природничо-науковий, культурно-гуманістичний напрямки її розвитку, а також механізм рефлексології, розглянуто наукові концепції особистісного становлення С.Рубінштейна, Г.Костюка, С.Максименка, С.Бочарова, З.Фрейда, А.Адлера, К.Юнга, Е.Фромма. Висвітлено методологічні засади й основні завдання сучасної юридичної психології. Розкрито сутність категорій свідомості, правосвідомості, особистості, діяльності, деструктивної поведінки та спілкування. Розглянуто напрямки дослідження особистості в кримінології та юридичній психології. Визначено умови призначення та структуру судово-психологічної експертизи, охарактеризовано її види й обгрунтовано вимоги щодо компетентності експерта-психолога. Встановлено особливості застосування в експертній практиці таких методів дослідження, як спостереження, експеримент, опитування, тестування, соціометрія, психологічний аналіз, контент-аналіз, а також біографічної методики.

Проанилизированы наиболее известные отечественные и зарубежные теории личности, охарактеризованы естественнонаучный, культурно-гуманистический направления ее развития, а также механицизм рефлексологии, рассмотрены научные концепции личностного становления С.Рубинштейна, Г.Костюка, С.Максименка, С.Бочарова, З.Фрейда, А.Адлера, К.Юнга, Э.Фромма. Освещены методологические основы и приоритетные задачи современной юридической психологии. Раскрыта сущность категорий сознания, правосознания, личности, деятельности, деструктивного поведения и общения. Рассмотрены направления исследования личности в криминологии и юридической психологии. Определены условия назначения и структура судебно-психологической экспертизы, охарактеризованы ее виды и обоснованы требования к компетентности эксперта-психолога. Установлены особенности примененния в экспертной практике таких методов исследования, как наблюдение, эксперимент, опрос, тестирование, социометрия, психологический анализ, контент-анализ, а также биографической методики.

Наведено результати комплексного філософсько-правового дослідження статусу соціологічного підходу в сучасному правознавстві. Акцентовано увагу на трьох взаємопов'язаних аспектах даного дослідження: епістемологічному, онтологічному та гносеологічному. Визначено сутніть і форми існування соціологічного підходу в структурі методології правознавства, розкрито проблеми соціальності права як виду реальності, що належить до предметної сфери правознавства, проаналізовано пізнавальні засоби, необхідні та достатні для розкриття соціальності права в наукових і позанаукових формах правопізнання. Розглянуто класичні соціологічні теорії права Е. Дюркгейма та М. Вебера.

Приведены результаты комплексного философско-правового исследования статуса социологического подхода в современном правоведении. Акцентировано внимание на трех взаимосвязанных аспектах данного исследования: эпистемологическом, онтологическом и гносеологическом. Определены сущность и формы существования социологического подхода в структуре методологии правоведения, раскрыты проблемы социальности права как вида реальности, принадлежащей к предметной сфере правоведения, проанализированы познавательные средства, необходимые и достаточные для раскрытия социальности права в научных и вненаучных формах правопознания. Рассмотрены классические социологические теории права Э. Дюркгейма и М. Вебера.

Проаналізовано роль держави в моделях ринкових трансформаційних перетворень економіки України. Розглянуто питання удосконалення державно-управлінських механізмів розбудови інфраструктури веб-ресурсів органів виконавчої влади. Висвітлено стратегію державного управління регіональним розвитком України. Визначено теоретичні передумови конституційної кризи політичного режиму в державі. Розкрито засади ефективності використання соціально-психологічних методів державного управління. Описано механізми реалізації муніципальних реформ, державного управління та місцевого самоврядування в формуванні міжсекторного соціального партнерства в регіонах.

Проанализирована роль государства в моделях рыночных трансформационных преобразований экономики Украины. Рассмотрены вопросы усовершенствования государственно-управленческих механизмов развития инфраструктуры веб-ресурсов органов исполнительной власти. Освещена стратегия государственного управления региональным развитием Украины. Определены теоретические предпосылки конституционного кризиса политического режима в государстве. Раскрыты основы эффективности использования социально-психологических методов государственного управления. Описаны механизмы реализации муниципальных реформ, государственного управления и местного самоуправления в формировании межсекторного социального партнерства в регионах.

Зазначено, що серед основних напрямків діяльності Міністерства зовнішніх справ вирізняється інформаційний, який потребує щоденної копіткої роботи зі значною кількістю документальної інформації. Інструментом, придатним для вирішення значної частини проблем аналітичного опрацювання інформації та підвищення ефективності функціонування аналітичної служби зовнішньополітичного відомства, може стати комп'ютеризована контент-аналітична система. Запровадження контент-аналізу до арсеналу аналітичної служби зовнішньополітичного відомства потребує вирізнення та виконання низки передумов.

Висвітлено проблеми захисту об'єктів прав інтелектуальної власності під час використання спільного контенту у вищих навчальних закладах. Проаналізовано напрями вдосконалення навчального програмного забезпечення як об'єкта авторського права. Розглянуто проблемні аспекти впровадження відкритого навчального програмного забезпечення у вищих навчальних закладах з використанням потужних сучасних інформаційних технологій і глобальної мережі Інтернет.

Обгрунтовано шляхи удосконалення системи місцевого самоврядування в Україні як складової публічної влади та висвітлено роль політичних партій різного спрямування у даних процесах. Детально проаналізовано теоретичні засади розвитку місцевої демократії на сучасному етапі формування громадянського суспільства. На підставі узагальнення світового досвіду, контент-аналізу документів політичних партій та виборчих блоків, Європейської хартії місцевого самоврядування описано три основні моделі системи місцевого самоврядування: радикальну, еволюційну, радянську. З метою забезпечення демократичності та конституційності у процесі формування органів місцевого самоврядування наведено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства про місцеві вибори.

На прикладі складових комунікації - преси і паблік рілейшнз - проведено порівняльний контент-аналіз провідних газет України та Німеччини. Розглянуто екологічну складову національної політики та безпеки. Вперше в українському журналістикознавстві розроблено новий напрямок - екологічну журналістику та простежено її взаємозв'язок з екологічною політикою. Визначено механізми впливу українських та німецьких засобів масової інформації на екологічну діяльність держави. Надано пропозиції щодо поліпшення екологічної комунікації, вільного доступу до екологічної інформації та підвищення ролі екологічної політики.

Вперше визначено науковий статус, ідентифіковано соціологію злочинності як галузь української соціології шляхом відокремлення її проблематики, функцій від аналогічних ознак вітчизняної кримінології, визначено об'єкт і предмет нової галузі соціології, її внутрішню структуру та зв'язок з суміжними дисциплінами. Подано систематичний огляд першоджерел соціології злочинності. Досліджено аксіологічні проблеми (небезпеку тиску з боку класових, наукових, повсякденних ідеологій), методологічні (специфіку застосування системного підходу, складності з визначенням поняття злочину, дуалізм кримінології та обгрунтування мультипарадигмальності в процесі дослідження двох реальностей - злочину та злочинності), методичні питання, пов'язані з добором конкретної методики, організацією та тактикою польових досліджень. На підставі концепції соціальної адаптації розроблено мережу аналітичних категорій соціології злочинності, за допомогою якої стає можливим багатовимірний теоретико-соціологічний аналіз злочинності. Окреслено засади інституційного підходу до злочинності та розглянуто основні варіанти делінквентної поведінки стосовно інституційних комплексів. Удосконалено методологію соціологічного підходу до злочину як поведінки. На базі теорій соціальної поведінки Вебера та Парсонса визначено сутність кримінальної дії, її основні складові елементи та розроблено класифікаційну модель злочинності. Вперше введено поняття "кримінально-правове поле" та розглянуто основні властивості злочинності як соціального поля. Розвинуто поняття криміногенної ситуації. Вдосконалено теорію

У соціально-філософському контексті висвітлено становлення та розвиток адміністративної субкультури в Україні на межі XX - XXI ст. Запропоновано тезу, що адміністративна субкультура - це знання, традиції, звичаї, менталітет, правова, політична, моральна свідомість як специфічна підсистема загальної культури народу. Зауважено, що особливого значення дана субкультура має як соціально-духовна умова розвитку української державності та демократизації сучасного суспільства. Досліджено генезу поняття адміністративної субкультури в історії соціальної філософії з використанням методів структурного функціоналізму та концепції соціальної дії Т.Парсона та М.Вебера. Визначено структуру особистих якостей, життєвих сеансів, експектацій державних службовців, співвідношення в їх діяльності конформістських, бюрократичних та інноваційних компонентів, що дозволяє здійснювати розробку диференційованих ефективних систем морального та матеріального стимулювання їх діяльності, спрямованої на підвищення добробуту народу. Розкрито регулятивну функцію адміністративної субкультури як механізму соціалізації службовців. Виявлено інваріантне ядро світової адміністративної субкультури, її специфічні та національно-регіональні відмінності, обгрунтовано ідею поєднання двох моделей соціальної дії - управлінських акцій "зверху" та самоорганізації виконавців "знизу" як необхідної умови успішного проведення адміністративної реформи. Проаналізовано основні напрямки та засоби "етизації" державної

Висвітлено питання теорії та практики охорони прав інтелектуальної власності, авторського та суміжних прав, проблем охорони об'єктів промислової власності, захисту прав інтелектуальної власності, правових та економічних аспектів комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності в Україні та Європейському Союзі. Розглянуто деякі правові аспекти функціонування пошукових систем у державах-членах Європейського Союзу, право на веб-сайт як складений об'єкт авторського права. Проаналізовано досвід Європейського Союзу у сфері правового регулювання відносин, що виникають у цифровому середовищі, зокрема, відносин інтелектуальної власності. Визначено правові межі свободи вибору торговельної марки в підприємництві, розкрито особливості охорони та захисту прав на торговельні марки відповідно до міжнародно-правових засад, правової охорони промислових зразків у Європейському Союзі та США. Розглянуто інтелектуальну власність як ключовий чинник формування та реалізації стратегії інноваційного розвитку України.

Освещены вопросы теории и практики охраны прав интеллектуальной собственности, авторского и смежных прав, проблем охраны объектов промышленной собственности, защиты прав интеллектуальной собственности, правовых и экономических аспектов коммерциализации объектов права интеллектуальной собственности в Украине и Европейском Союзе. Рассмотрены некоторые правовые аспекты функционирования поисковых систем в государствах-членах Европейского Союза, право на веб-сайт как объект авторского права. Проанализирован опыт Европейского Союза в сфере правового регулирования отношений, возникающих в цифровой среде, в частности, отношений интеллектуальной собственности. Определены правовые границы свободы выбора торговой марки в предпринимательстве, раскрыты особенности охраны и защиты прав на торговые марки в соответствии с международно-правовыми основами, правовой охраны промышленных образцов в Европейском Союзе и США. Рассмотрена интеллектуальная собственность как ключевой фактор формирования и реализации стратегии инновационного развития Украины.

Досліджено проблеми взаємодії влади та бізнесу в контексті надання послуг підприємцям, важливість вирішення яких зумовлюється реформуванням суспільних відносин у процесі взаємодії влади та бізнесу, які спрямовані на забезпечення дотримання прав громадян і підприємців, підвищення рівня добробуту населення та соціально-економічний розвиток країни. Розглянуто теоретико-методологічні засади надання послуг підприємцям, основи побудови та функціонування механізму державного управління цими процесами на принципах демократичного врядування. Визначено специфічні принципи взаємодії держаних інституцій і приватного сектору економіки в контексті демократичного врядування. Розроблено модель механізму державного управління процесом надання державних послуг підприємцям, базою якої є алгоритм процесу надання/отримання послуги. Запропоновано інструменти забезпечення взаємодії органів виконавчої влади та підприємців: веб-сайти органів влади, класифікатор, механізм пошуку державних послуг для бізнесу. Розроблено концепцію класифікатора державних послуг для підприємців, механізм дії якого подано через інструмент Бекуса - Наура. Визначено підходи до забезпечення практичної реалізації механізму державного управління процесом надання державних послуг підприємцям.

Досліджено організаційно-правовий механізм державного управління демографічними процесами в Україні. На основі порівняльного аналізу відомих дефініцій вдосконалено визначення терміна "державна демографічна політика" в предметному полі науки державного управління, яке передбачає активізацію морально-етичних компонентів демографічних процесів і політики. Побудовано схеми співвідношення соціально-поведінкових чинників впливу на демографічну ситуацію в Україні та складено рейтинг соціально-поведінкових чинників впливу на зміну демографічної ситуації в Україні. Обгрунтовано доцільність формування гуманітарного типу державної демографічної політики у спосіб змістовного та структурного трансформування наявного типу гуманітарним контентом загальнолюдських цінностей, фундаментальною повагою до людської гідності. Проведено аналіз вітчизняних нормативно-правових актів, а також програм і концепцій щодо їх узгодженості з цілями державної демографічної політики України. Запропоновано конкретні поправки до нормативно-правової бази, а також пропозиції органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері соціальної та гуманітарної політики, зокрема, охорони здоров'я, освіти й інформаційного простору, реалізація яких сприятиме підвищенню рівня культури демографічної поведінки населення.

Наведено методику та проведено моніторинг інформаційного наповнення офіційних веб-сторінок місцевих державних адміністрацій, узагальнено та систематизовано його результати. Визначено основні проблеми в інформаційному наповненні веб-сторінок органів влади. Зроблено висновок про загальний рівень інформаційної відкритості місцевих органів виконавчої влади, рівень виконання ними вимог чинного законодавства.

Проаналізовано протиріччя юридичною і філософською інтерпретацій поняття "насильство". Розглянуто не представлені в юридичному дискурсі види насильства: структурне, символічне, імплозивне. Зіставляються філософські інтерпретації насильства Арістотеля, М. Вебера, Х. Арендт, І. Ільїна, П. Рікера, І. Галтунга, П. Бурдьє, Ж. Бодріяра, Дж. Кіна, Б. Капустіна і інших мислителів. Проаналізовано проблему філософської дефініції насильства і зроблено висновок про неевристичність спроб визначати цей термін через протиставлення моралі або закону. Осмислено роль філософії права в рішенні цієї проблеми. Виявлено невідповідності між змістом поняття "насильство" у філософському і юридичному контекстах. Запропоновано три варіанти вирішення проблеми узгодження філософського і юридичного визначення поняття, що повинне знайти віддзеркалення також і в законодавстві. Перший: відмова від криміналізації насильства і визнання його лише обтяжливою обставиною, другий: чітке розведення легітимного і нелегітимного насильства, третій: адаптація юридичного розуміння насильства до філософського.

Охарактеризовано роботу системи підтримки прийняття рішень (СППР) для виборця у вигляді веб-сайта. Описано принципи функціонування СППР для виборця за класифікаційним підходом. Показано процес розроблення системи контролю та керування правами доступу для користувачів веб-сайта.

Наведено результати досліджень щодо існування неформального сектора ринку праці як складової тіньової економіки. Проаналізовано наявні матеріали статистики щодо тіньової економіки та стану неформального сектора ринку праці, статистичні дані про стан травматизму в Україні, а також матеріали попередніх досліджень з цього питання, висвітлених у засобах масової інформації, в тому числі на веб-сайтах Інтернету. Надано оцінку негативного впливу неформального сектора ринку праці на стан охорони праці в Україні. Запропоновано науково обгрунтовані пропозиції щодо запобігання цього впливу.