Висвітлено правові аспекти сучасних гібридних збройних конфліктів (на прикладі агресії Російської Федерації проти України). Розкрито особливості міжнародно-правової кваліфікації "гібридних війн". Розкрито питання інформаційної війни як складової "гібридної війни". Висвітлено проблеми міжнародно-правової протидії кібервійнам. Увагу приділено концепції "гібридності" в документах міжнародних інституцій.

Досліджено комунікативні процеси сучасності в межах міжвідомчої науково-дослідної роботи за темою "Інтернет-лінгвістика: теоретичні та прикладні аспекти". Підсумовано певні результати теоретико-концептуального осмислення стратегічних комунікацій. Запропоновано технології асиметричних відповідей на гібридну агресію Росії. Надано практичні рекомендації фахівцям державних і безпекових інституцій щодо протидії деструктивним гібридним впливам на основі аналізу й оцінювання українського та міжнародного досвіду стратегічних комунікацій - скоординованого використання комунікативних можливостей держави - публічної дипломатії, зв'язків із громадськістю, військових зв'язків, інформаційних і психологічних заходів.

Становлення глобальної, загальнолюдської солідарності виступає як історична закономірність. Дія цієї закономірності у процесі глобалізації спільно з реалізацією концепції стійкого розвитку знаходиться на самому початку. До створення єдиного глобального світу ще далеко, але рух світової спільноти до нього неухильно продовжується з моменту виникнення людства. Очевидно, що розвиток військових дій, свідками яких ми є, вже давно не пов'язане з серйозними проривами в області науки і техніки. Ці чинники виступають, скоріше, як супутні. Основою ж переваги на полі бою стає вміння стратегічно мислити, а також використовувати нестандартні техніки ведення бою, відштовхуючись не тільки від рівня озброєння і боєздатності, а й виходячи з особливостей культури і навіть в деякому сенсі менталітету учасників конфлікту. В останні три роки термін "гібридна війна" активно застосовується в політичній і політологічної середовищах, проте правові аспекти даного явища поки залишаються недостатньо вивченими. В результаті створюється небезпечна ситуація, коли термін, що відображає тенденції в сфері військово-силового та інформаційної взаємодії держав, поступово впроваджується в наукову та експертну термінологію, не володіючи при цьому чітким правовим змістом. В даний час ведеться серйозна дискусія про допустимість використання даного терміну в правовому контексті і про можливості його подальшого включення в міжнародно-правову термінологію. Феномен "гібридної війни" демонструє різке збільшення значущості інформаційного компонента в міжнародних відносинах, а також є закономірним продовженням реалізації концепцій "кольорових революцій" і "арабських весен", які передбачають не силового вплив на супротивника. Перспективи включення терміну "гібридна війна" в апарат міжнародного права вельми туманні з урахуванням того, що вже більше 30 років існує міжнародно-правовий термін "державний тероризм" з дуже схожим змістовим наповненням, який так і не став предметом міжнародно-правового регулювання на рівні спеціалізованої конвенції. Можна також констатувати, що "гібридна війна" стала основним терміном для позначення дій держав, що не вписуються в межі традиційної військово-силової парадигми, і це вкрай негативно позначається на перспективах нормативно-правового регулювання даного явища. Крім того, інформаційно-комунікаційна сфера в силу її динамізму є занадто складним об'єктом міжнародно-правового регулювання.

наукових праць увійшли наукові статті, зроблені на основі доповідей та повідо¬млень, виголошених на IX Міжнародній науковій конференції «Муніципальні читання імені Ан¬тона Кохановського» організованій Чернівецьким регіональним центром підвищення кваліфікації, кафедрою політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Представництвом Фонду Ганса Зайдсля в Україні, Республіці Молдова та Румунії у партнерстві з Чернівецькою місь¬кою радою та Чернівецькою обласною радою, що відбулася 22 - 23 вересня 2022 року. Збірник висвітлюс теоретичні та науково-практичні підходи, погляди та результати наукових досліджень з проблематики місцевого самоврядування, державного управління, державної служ¬би, децентралізації влади, соціально-економічного розвитку громад та регіонів, зокрема щодо виконання повноважень органами місцевого самоврядування в умовах гібрідної війни та повно- маштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Також врахований досвід соціально-еко¬номічного розвитку сусідніх країн Європейського Союзу.

Висвітлено теоретичні та науково-практичні підходи, погляди та результати наукових досліджень з проблематики місцевого самоврядування, державного управління, державної служби, децентралізації влади, соціально-економічного розвитку громад і регіонів, зокрема щодо виконання повноважень органами місцевого самоврядування в умовах гібрідної війни та повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Висвітлено також досвід соціально-економічного розвитку сусідніх країн Європейського Союзу. Розглянуто невійськові компоненти гібридної війни росії проти України у 2014 - 2022 рр. Увагу приділено реалізації повноважень і компетенцій місцевого самоврядування в умовах викликів національній та глобальній безпеці. Акцентовано на місцевому самоврядуванні України в умовах російської збройної агресії. Здійснено соціальний аудит в умовах воєнного часу. Висвітлено волонтерський рух в умовах російського вторгнення в Україну (на прикладі Новоселицької міської територіальної громади Чернівецької області). Розглянуто локалізацію національної гуманітарної політики в умовах повномасштабної війни в Україні.