Висвітлено положення Конституції України щодо законотворчості у табличному вигляді, а також законотворчу процедуру в конституціях, що діяли на території сучасної української держави. Розкрито суть основних понять і термінів конституційного права, зокрема, конституційних юрисдикції, юстиції, угоди, скарги, поправки, контролю та провадження, а також конституційності, конституціоналізму, конституціоналізації, конституції, парламентського права, післяпарламентського референдуму, конституційно-правового статусу людини та громадянина, народовладдя. Проаналізовано основні положення конституцій зарубіжних країн.

Освещены положения Конституции Украины о законотворчестве в табличном виде, а также законотворческая процедура в конституциях, действовавших на территории современного украинского государства. Раскрыта сущность основных понятий и терминов конституционного права, в частности, конституционных юрисдикции, юстиции, соглашения, жалобы, поправки, контроля и производства, а также конституционности, конституционализма, конституционализации, конституции, парламентского права, послепарламентского референдума, конституционно-правового статуса человека и гражданина, народовластия. Проанализированы основные положения конституций зарубежных стран.

Розглянуто питання законотворчої діяльності в контексті процесів інтеграції України до ЄС, адаптації національного законодавства країни до законодавства ЄС і орієнтування розвитку національної правової системи на міжнародні принципи та стандарти. Проаналізовано міжнародний досвід правового моделювання та показано його значення для гармонізації законодавства країни в аспекті її інтеграції. Висвітлено роль судової практичної діяльності у правовій системі, наведено огляд правил законодавчої техніки в процесі викладання норм міжнародного права та права ЄС з використанням досвіду ФРН.

Рассмотрены вопросы законотворческой деятельности в контексте процессов интеграции Украины в ЕС, адаптации национального законодательства страны к законодательству ЕС и ориентирования развития национальной правовой системы на международные принципы и стандарты. Проанализирован международный опыт правового моделирования и показано его значение для гармонизации законодательства государства в аспекте ее интеграции. Освещена роль судебной практической деятельности в правовой системе, приведен обзор правил законодательной техники при преподавании норм международного права и права ЕС с учетом опыта ФРГ.

Розкрито суть основних понять законотворчої діяльності у сфері міжнародного та європейського права, а також у напрямку зближення національного законодавства з сучасною європейською системою права.

Раскрыта сущность основных понятий законодательной деятельности в сфере международного и европейского права, а также в направлении сближения национального законодательства с современной европейской системой права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)07-30

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.3

Рубрики:

Форми (джерела) права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.3

Рубрики:

Форми (джерела) права

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто законотворчість як різновид правотворчої діяльності, з'ясовано її поняття, сутнісні ознаки та особливості. Запропоновано розрізняти ненормативну (соціальну) і нормативну (юридичну) частини правотворчості, розглянуто основні стадії правотворчості як функціонально-позитивного процесу. Зроблено висновок, що законотворчість відрізняється від інших видів правотворчості своїм суб'єктним складом та кінцевим результатом.

Рассмотрено законотворчество как разновидность правотворческой деятельности, выяснены ее понятие, сущностные признаки и особенности. Предложено различать ненормативную (социальную) и нормативную (юридическую) части правотворчества, рассмотрено основные стадии правотворчества как функционально-позитивного процесса. Сделан вывод, что законотворчество отличается от иных видов правотворчества своим субъектным составом и конечным результатом.

It is considered laws creativity as a version legal creative activity, its concept, intrinsic attributes and features are found out. It is offered to distinguish not normative (social) and normative (legal) parts legal creative, the legal creative basic stages as functional-positive process are examined. It is judged, that laws creativity differs from other legal creative kinds the subjective structure and an end result.

Розглянуто питання щодо місця, ролі та структури парламенту, проаналізовано принципи законотворчості. Розкрито суть понять "законотворчість", "правотворчість", "законотворчий процес". Визначено закономірність розподілу законотворчого процесу на етапи та стадії. Проаналізовано процедуру розгляду законопроектів однопалатним і двопалатним парламентами та доведено неможливість прийняття якісного закону без проходження усіх етапів та стадій законотворчого процесу. З'ясовано особливості народного та адміністративного представництва у законотворчості. Доведено, що метою законотворчої діяльності є вибір можливості ефективного правового регулювання суспільних відносин за допомогою закону для задоволення основних потреб та інтересів членів суспільства та держави. Запропоновано розробити проект Закону України "Про введення в дію положень, що прийняті шляхом всенародного обговорення (референдуму)" та визначити санкції за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків народним обранцем. Сформульовано концептуальні положення, обгрунтовано пропозиції та висновки щодо досліджених питань.

Розглянуто проблему функцій Верховної Ради України, зокрема щодо пріоритетної парламентської законодавчої функції (ЗФ) у контексті проблем конституційного права України, розкрито її сутність та зміст. Проаналізовано співвідношення ЗФ з поняттями "законотворчість", "правотворчість" та "законодавча діяльність". Подано визначення поняття "законодавча функція Верховної Ради України".

Досліджено питання конституційних основ правотворчості Президента України, з'ясовано її основну мету та співвідношення з такими поняттями як "нормотворчість" та " законотворчість". Проаналізовано генезис конституційних основ правотворчості Президента України, використовуючи її поділ на безпосередню та опосередковану, яка вміщує ініціативу (спільну), стимулювальну (стратегічну) та контрольну правотворчість. Приділено увагу питанням процедурно-процесуальних аспектів видання (підписання) актів глави держави, існуючим проблемам їх реалізації, функціонування суб'єктів нормопроектного забезпечення діяльності Президента України, а також використання конституційних механізмів контролю за правотворчою діяльністю глави держави. Наведено ряд висновків, які розкривають основні результати проведеного дослідження, а також додатки, що включають, зокрема, конкретні пропозиції щодо удосконалення Конституції України в частині врегулювання правотворчої діяльності.

Розглянуто структуру та форми закріплення права. Надано загальну характеристику закону, класифікацію законів України, увагу приділено їх систематизації та тлумаченню. Охарактеризовано право- та законотворчість в Україні. Проаналізовано допроектну стадію законотворчого процесу. Акцентовано увагу на процесі підготовки тексту законопроекту. Надано поняття та розкрито форми апробації законопроекту, а також специфіку його експертизи. Розглянуто поняття та принципи законодавчої техніки, показано її значення для законотворчості. Наведено правила з термінології та стилістики закону, його реквізитів, правила та способи викладення нормативних приписів, порядок розгляду та прийняття законопроектів ВР України.

Досліджено поняття та особливості правотворчості та законодавчого процесу в Україні. Охарактеризовано суб'єкти законодавчої ініціативи в Україні. Показано роль комітетів, комісій і фракцій Верховної Ради України в зазначеному процесі. Проаналізовано організацію законодавчої діяльності парламенту України. Приділено увагу внесенню та відкликанню законопроектів, а також їх розгляду в першому, другому та третьому читаннях. Описано порядок направлення ухвалених законів Президенту України. Вивчено процедуру розгляду законопроектів про внесення змін до Конституції України. Висвітлено затвердження Державного бюджету України та обгрунтовано контроль за його виконанням. Охарактеризовано надання Верховною Радою України згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та їх денонсацію. Розкрито контрольну функцію в діяльності парламенту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.31

Рубрики:

Закон і підзаконні акти

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто діяльність зі створення законів в Україні, починаючи з моменту зародження ідеї розробити законопроект ("законотворчої гіпотези") і до ухвалення закону Верховною Радою України та набрання ним чинності. Наведено загальну характеристику законів України та теоретичних засад законотворчості. Описано основні стадії законотворчого процесу, а також деякі елементи, правила та типові прийоми законодавчої техніки.

Комплексно науково-теоретично обгрунтовано механізми взаємодії та тенденції розвитку правової політики та законотворчості, розробки наукових рекомендацій відносно удосконалення правового регулювання у сфері взаємодії законотворчості та правової політики. Правова політика визначена як форма державної політики, яка включає комплекс принципів, цілей та методів, які реалізуються за допомогою права, визначають стратегію та тактику розвитку суспільства та держави, спрямовані на реалізацію та захист прав і свобод людини та громадянина, зміцнення законності та правопорядку, реалізацію принципу верховенства права в державному та суспільному житті. Сенс механізму взаємодії правової політики та законотворчої діяльності визначається сенсом змін у цих двох правових явищах, а саме: у відповідності законотворчості та правової політики умовам розвитку соціуму, випереджальному реагуванню її на динаміку життя, усуненні прогалин і колізій чинного законодавства та ін. Запропоновано розглядати механізм взаємодії правової політики та законотворчої діяльності як цілісний системокомплекс, який включає: телеологічний модуль (головну та підпорядковану їй цілі); функціональний модуль (функції моніторингу, планування, контролю законотворчості та правової політики); фундаментальний модуль (включає принципи, на яких повинна грунтуватися взаємодія правової політики та законотворчої діяльності); інструментальний модуль (засоби здійснення правової політики та законотворчості).

Узагальнено дискусію стосовно доцільності прийняття закону "Про Президента України". Аналіз відповідної дискусії дозволяє стверджувати, що не є однозначним висновок стосовно доцільності прийняття закону "Про Президента України" та врегулювання на рівні акта парламенту, серед іншого, і процесу правотворчості глави держави. Ідея прийняття закону "Про Президента України" здебільшого не узгоджується з положеннями Конституції України та позицією Конституційного Суду України, які виключають можливість прийняття спеціального закону стосовно розширення або звуження конституційних повноважень глави держави. Крім того, це може призвести до дублювання положень інших законів України. Разом з тим є необхідність визнання нечинним Закону УРСР "Про Президента Української РСР", який втратив актуальність після прийняття Конституції України та суперечить низці її положень.

Метою даного дослідження є аналіз історичного розвитку філософсько-правових вчень про громадянське суспільство та надання пропозицій стосовно врахування такого історичного досвіду при формуванні громадянського суспільства у сучасній Україні, а саме розробці нормативно-правової бази. Запропоновано періодизацію історичного розвитку філософсько-правової думки про концепцію громадянського суспільства з урахуванням кожної з епох історичного розвитку людства. Визначено, що для формування в Україні громадянського суспільства необхідно взяти до уваги наукові напрацювання вчених попередніх століть. При цьому, зарубіжний досвід доцільно адаптувати до української реальності із врахуванням правових традицій українського народу.

Целью данного исследования является анализ исторического развития философско-правовых учений о гражданском обществе и предоставление предложений относительно учёта такого исторического опыта при формировании гражданского общества в современной Украинеа именно разработке нормативно-правовой базы. Предложена периодизация исторического развития философско-правовой мысли о концепции гражданского общества с учётом каждой из эпох исторического развития человечества. Определено, что для формирования в Украине гражданского общества необходимо принять во внимание научные наработки ученых предыдущих веков. При этом зарубежный опыт целесообразно адаптировать к украинской реальности с учётом правовых традиций украинского народа.

In Ukraine today is the formation of civil society. Therefore, there is a need to develop and fixation in the state program of development of a society. It is to form a complete and comprehensive state program is required when it developed to take into account the historical experience of philosophical and legal doctrines of civil society. Thus, the study of the history of philosophical and legal doctrines of civil society is important. Ancient period or Age of antiquity lay foundations of the concept of civil society. For the first time used the term «civil society». Man, according to the philosophers mentioned period, is inextricably linked to the state, but the will of man is one of the preconditions for the existence and proper functioning of the state. A special place is occupied by the idea of the divine origin of society and the state. A common characteristic of the Middle Ages ideas for the advantage of the religious element. Christianity is the basis for philosophical and legal thought. Jurisdiction of the Christian Church extends to all cases in both private and state-owned. The basis of social construction is God, after which followed a secular state governor (Emperor, rabbits, Prince) and spiritual leader (patriarch, Pope, metropolitan). Church considerably strengthening its position both economically and politically. During the Renaissance to the forefront the idea of freedom and happiness of the human person, unlike the Middle Ages where the main remained the state and the church. Human dignity begins to occupy a leading position in scientific discussions. Although the state for the thinkers of this period is the key to peace, which is able to overcome the chaos of the Middle Ages. During the Enlightenment are the further development of the idea of a fair organization of the state and the natural equality of men as were laid by the Renaissance period. Is developing and becoming theory of natural law, are valued principles that dictated the public mind, carried criticism of the church and theological ideas. A new period characterized by pluralism. In philosophical and legal thought emerging new theory of state and law, including on the concept of civil society. Ukrainian state since 1991 headed for active democratization of society and system of government. For this reason the development, formation, establishment and government influence on the development of civil society are more relevant than ever. The article gives a general description of the historical development of philosophical and legal doctrines of civil society. The author infers that for the formation of civil society in Ukraine it is necessary to take into account scientific developments scholars of previous centuries. However, international experience it is advisable to adapt to Ukrainian reality, taking into account the legal traditions of the Ukrainian people.

Метою цього дослідження є вивчення філософсько-правового розуміння принципів і форм здійснення плюралізму та можливостей їх застосування в українських реаліях. Американська філософія права ХХ століття торкається найпроблемніших питань прав людини. У першу чергу це права жінок і права національних меншин. У зв’язку із цим зароджуються нові філософські рухи і школи, які виробили своє тлумачення філософії плюралізму у контексті прагматизму. Серед відомих були рухи фемінізму і Критики расових теорій. Філософська спадщина зазначених рухів має важливе значення для розвитку правової системи України та інших країн Європи, оскільки у наших державах на сьогоднішній день виникає багато дискусій стосовно правового забезпечення дотримання і захисту прав різних верств суспільства. Особливо така проблема виникає при здійсненні конституційної і судової реформи. У статті автор дає загальну характеристику філософсько-правовим поглядам руху фемінізму і Критики расових теорій. Зроблено висновки про те, що принципом реалізації правового плюралізму є обов’язкове врахування інтересів усіх верств населення у процесі законотворчої діяльності.

Целью этого исследования является изучение философско-правового понимания принципов и форм осуществления плюрализма и возможностей их применения в украинских реалиях. Американская философия права ХХ века касается проблемных вопросов прав человека. В первую очередь это права женщин и права национальных меньшинств. В связи с этим зарождаются новые философские движения и школы, которые произвели свое толкование философии плюрализма в контексте прагматизма. Среди известных были движения феминизма и Критики расовых теорий. Философское наследие указанных движений имеет важное значение для развития правовой системы Украины и других стран Европы, поскольку в наших государствах на сегодняшний день возникает много дискуссий относительно правового обеспечения соблюдения и защиты прав различных слоев общества. Особенно такая проблема возникает при осуществлении конституционной и судебной реформы. В статье автор дает общую характеристику философско-правовым взглядам движения феминизма и Критики расовых теорий. Сделаны выводы о том, что принципом реализации правового плюрализма является обязательный учёт интересов всех слоёв населения в процессе законотворческой деятельности.

American philosophy of law in the XX century deals with most problematic issues in human rights. In the first place, these are women rights and rights of national minorities. In this connection, new philosophical movements appear, with their own interpretation of philosophy of pluralism within the pragmatic context. Among the most well-known of these movements, there were the feminist movements and the critical race theory. The philosophical heritage of the said movements is very important for development of legal systems in Ukraine and other European countries, as there are numerous discussions as to legal groundwork for ensuring and protecting rights of people from various strata of society. The problem becomes especially relevant when performing constitutional and judicial reforms. Gradually, the American society developed a feeling of the growing injustice in practices of legal decision-making concerning certain groups of population. The thesis of American laws applied and interpreted in the course of delivery of justice more and more in favor of dominating government agencies instead of precedents and principle-based requirements, was now viewed in a different way. Events and the nature of life and legal experience have been ignored before inregard to repressed groups of population, in particular all kinds of minorities and women, and now has become the subject of public attention. Analysis and discussion of issues related to this general problematics have become of much legal value. Requirements of both feminism and racial protests are directly opposed to the idea that one person or group has the right to impose their understanding of reality onto other people. This issue is of high priority in the U.S. public debate. Over the last 20 years the U.S. Congress and public forums held debates regarding «positive action» or «priority of minorities». No one would doubt nor deny that from the XVII to the XX century, Native Americans and African Americans were subject to most violent oppression within unjust legal standards of the dominant white culture. The agenda is now focused on the question of what legal instrument should be designed to fix the former injustice. In the debate on reparations, which resumed in the recent years, it was emphasized that in America there is a tradition of compensating damage to those who underwent a significant adverse impact as a result of brutal acts of violence, such as the recent payment of federal funds to the victims of 9/11. Yet these are one-time examples of restoration of social justice. The demands of new legal movements motivate the need to adopt and enforce laws that would set institutionally and systematically the legal and social equality of all members of society without exception. The heated topical discussions indicate that the situation is far from being solved in the positive way by now. Philosophers and lawyers, acting within the philosophy of feminism, base their research on pragmatic ideas by Jane Addams who has worked over 20 years with famous philosophers of law, John Dewy and G. Mid and actively participated in discussions on women's rights. The pragmatic turn in feminist movement was due to the fact that the ideas of pragmatism are a kind of the opposite to the dominant forms of traditional legal reasoning, the abuse of which contributed to unjust treatment and pressure exerted on marginal and disadvantaged strata of society, including preservation of legitimately justified restrictions on the rights of women and minorities of various types. Especially popular was the postulate of the inextricable link between theory and its practical implications of responsibility for them in reality, given the inevitable and often unpredictable changes in the social and political situation. Within the context of this postulate, social reality was perceived in terms of pluralistic variability, plasticity and capacity for positive change through human activity and intelligence. Feminists, as well as CRT, based their theory on deconstruction, i.e. rethinking the basic concepts of notions, not just on a superficial interpretation of their verbal expressions. Historically, the American feminist movement in the context of criticism of the legal system is divided into three periods, or waves, each characterized by a particular legal idea. The first wave dated to the beginning of the XX century and including not only American, but also European public, struggled for the rights of women to participate in electoral campaigns and achieved this goal. In this article the author gives a general characteristic to philosophical and legal views of the feminist movement and the critical race theory movement. The author concludes that the principle for implementation of legal pluralism must be obligatory consideration of interests of all strata of society in the course of law-making activities. Therefore, we can see that in the early XX century and in the middle of the XX century philosophical and legal understanding of the principles and forms of implementingpluralism were considered by philosophical movements in the context of two directions: 1. Protection of women's rights; 2. Protection of national minorities' rights. The basic postulate aimed at practical implementation of the principle of legal pluralism is consideration of rights and interests of all groups in creation of laws and regulations to prevent them from having discriminatory norms. This position must be taken into account in the course of legislative activity both in Ukraine and in other European countries.

Метою даної статті є дослідження ролі принципів юридичної (нормотворчої, законодавчої) техніки, що застосовуються в законопроектній діяльності, як початкової стадії законодавчого (законотворчого) процесу в Україні. Розгляд зазначених питань здійснюється через розкриття ролі і значення конституційно-правових норм в правовій системі держави і системі національного законодавства. Проаналізовано структурну побудову юридичної техніки і деякі типові правила побудови юридичного документа. Визначено, що праксеологічна цінність та значення нормотворчої (законотворчої, юридичної) техніки міститься в тому, що вона дає можливість із застосуванням інструментально-технологічних засобів оптимально врегулювати суспільні відносини шляхом розробки відповідного правила поведінки (правової норми).

Целью данной статьи является исследование роли принципов юридической (нормотворческой, законодательной) техники, применяемых в законопроектной деятельности, как начальной стадии законодательного (законотворческого) процесса в Украине. Рассмотрение указанных вопросов осуществляется через раскрытие роли и значения конституционно-правовых норм в правовой системе государства и системе национального законодательства. Проанализировано структурное построение юридической техники и некоторые типичные правила построения юридического документа. Определено, что праксеологическая ценность и значение нормотворческой (законотворческой, юридической) техники содержится в том, что она дает возможность с применением инструментально-технологических средств оптимально урегулировать общественные отношения путем разработки соответствующего правила поведения (правовой нормы).

This paper examines the role of law (legislative, legal) technology in the law-making work. Consideration of these issues through the disclosure of the role and importance of constitutional and legal provisions in the legal system and the system of national law. It is claimed that the constitutional right of a State acting as the fundamental industry and profiling of the national legal system and domestic law, which contains the legal rules governing the most important, essential, basic, dominant relationship emerging between society, government and society - hence law-making stage (drafting) in constitutional law is of particular importance for the development and institutionalization of national legislation. Attention is focused on the fact that the praxeological value and meaning of rule-making (legislative, judicial) technology found in the fact that it enables the use of instrumental and technological means to optimally regulate social relations by developing appropriate rules of conduct (law)that in constitutional law is crucial, based on its subject matter, method and characteristics of constitutional norms. It says that it is clear from the implementation of all legislative rules (legislative, judicial) technology is on the stage of rule-making (legislative), largely depends on the quality and subsequent performance in the context of the created legal acts that will have the force of law.

Проаналізовано сучасні проблеми здійснення експертиз законопроектів, визначено їхню значущість на сучасному етапі розвитку законотворчої діяльності в Україні, висвітлено стан нормативно-правового регулювання експертизи проектів законів.