На підставі узагальнення чисельних документальних джерел розкрито земельні відносини та землеустрій на території України у XVII - XX ст., а також з урахуванням вимог нової редакції Земельного кодексу України розглянуто особливості їх розвитку у період незалежності держави. Наведено основні положення селянської реформи 1861 р. і, на її підставі, розглянуто зміну земельних відносин. Досліджено особливості проведення земельних реформ на Буковині, а також трансформації земельних відносин на Галичині та Закарпатті. Визначено передумови формування сучасних земельних відносин ринкового типу, розглянуто їх вплив на еволюцію землекористування, а також їх роль у процесах землеустрою.

На основе обобщения многочисленных документальных источников раскрыты земельные отношения и землеустройство на территории Украины в XVII - XX ст., а также с учетом требований новой редакции Земельного кодекса Украины рассмотрены особенности их развития в период независимости государства. Приведены основные положения крестьянской реформы 1861 г. и, на ее основе, рассмотрены проишедшие изменения в земельных отношениях. Исследованы особенности проведения земельных реформ на Буковине, а также трансформации земельных отношений в Галиции и Закарпатье. Обоснованы предпосылки формирования современных земельных отношений рыночного типа, рассмотрены их влияние на эволюцию землепользования, а также их роль в данных процессах землеустройства.

Визначено правовий режим установлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень, а також методологічні засади їх формування. Проаналізовано стан землеустрою в процесі формування даних меж. Висвітлено особливості формування структури оптимального землекористування в населених пунктах, а також порядок складання проектів формування меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних рад, меж населених пунктів.

Определены правовой режим установления и изменения границ административно-территориальных образований, а также методологические основы их формирования. Проанализировано состояние землеустройства при формировании данных границ. Освещены особенности формирования структуры оптимального землепользования в населенных пунктах, а также порядок составления проектов формирования границ территорий реализации земельных и экономических интересов сельских, поселковых советов, границ населенных пунктов.

Розкрито методологічні проблеми приватного права, актуальні питання цивільного та цивільно-процесуального права. Значну увагу приділено розвитку договірних відносин і проблемам житлового права. Висвітлено порівняльно-правовий аспект гармонізації законодавства України. Розглянуто низку правових проблем у сфері управління та регулювання підприємницької діяльності. Розглянуто питання щодо правового закріплення правомочностей суб'єктів землевпорядкування в процесі переоформлення земельних ділянок з постійного користування в оренду, забезпечення військовослужбовців житлом, наслідків виселення громадян із жилих приміщень, правового регулювання закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Проаналізовано права споживача на інформацію про продукцію і виробника, а також питання розвитку права інтелектуальної власності.

Раскрыты методологические проблемы частного права, актуальные вопросы гражданского и гражданско-процессуального права. Значительное внимание уделено развитию договорных отношений и проблемам жилищного права. Освещен сравнительно-правовой аспект гармонизации законодательства Украины. Рассмотрен ряд правовых проблем в сфере управления и регулирования предпринимательской деятельности. Раскрыты вопросы, касающиеся правового закрепления правомочий субъектов землеустройства в процессе переоформления земельных участков с постоянного пользования в аренду, обеспечения военнослужащих жильем, последствий выселения граждан из жилых помещений, правового регулирования закупки товаров, работ и услуг за государственные средства. Проанализированы права потребителя на информацию о продукции и производителе, а также вопросы развития права интеллектуальной собственности.

Розроблено теоретико-методологічні підходи, методичний інструментарій та практичні засади удосконалення організаційних форм державного управління системою землевпорядкування. Доведено необхідність впровадження у практику діяльності державних структур економічних методів управління земельними ресурсами з метою підвищення ефективності експлуатації земельних ділянок. Обгрунтовано, що основною метою створення банку земельно-кадастрових даних окремого територіального рівня є інформаційне забезпечення стратегічного планування та управління регіоном, фінансової та інвестиційної політики, раціонального використання земель і землевпорядкування, а також контроль за використанням та охороною земель. Показано суттєву роль системного логічного підходу у досягненні зазначеної мети за рахунок накопичення та збереження замовлень клієнтів, інформації про їх фінансові та кредитні можливості, а також визначення вимог і умов їх забезпечення. Запропоновано новий спосіб зонування земельних ділянок з урахуванням усіх факторів, який дозволяє обгрунтувати та практично розраховувати їх грошову вартість у межах муніципального утворення (міста). Доведено, що для формування ефективної стратегії управління та прийняття управлінських рішень у галузі землевпорядкування необхідно провести комплексне маркетингове дослідження, яке складається з двох блоків: моніторингу соціально-економічного стану адміністративно-територіального утворення та дослідження стану земельних ресурсів. Визначено основні об'єкти маркетингового дослідження (аналіз ринку землі та тенденції його розвитку, конкурентна ситуація, цінова політика).

Показчик присвячено 70-річчю від дня народження доцента кафедри права Львівського національного аграрного університету, кандидата економічних наук, відомого фахівця у галузі землевпорядкування та земельного права. Подано інформацію про результати наукової, дослідницької та науково-педагогічної діяльності вченого. Зазначено, що його спадщина налічує понад 150 наукових праць, які добре відомі та визнані як науковцями, так і практиками. Констатовано, що результати його фундаментальних досліджень широко впроваджуються в агропромисловому комплексі України.

Вперше викладено теорію землеустрою за умов нових земельних відносин. Висвітлено походження поняття землеустрою, еволюцію сутності землеустрою, землеустрій як основоположний механізм управління земельними ресурсами на сучасному етапі розвитку економіки. Охарактеризовано земельний устрій України, розкрито поняття землеволодіння та землекористування, форми землекористування та організації території, елементи землевпорядної організації території. Досліджено землеустрій як самостійну галузь наукового знання, наведено теорії землеустрою, його сучасне розуміння, види та форми. Увагу приділено прогнозуванню раціонального використання та охорони земель, територіальному плануванню землекористування, особливостям територіального та внутрішньогосподарського землеустрою та зокремленого землевпорядкування. Розглянуто поняття і складові частини системи землеустрою, Інституціональне забезпечення землеустрою, питання прогнозування, територіального планування, організації та державного регулювання (адміністрування) у сфері землеустрою. Обгрунтовано зміст управління діяльністю у сфері землеустрою, прогнозування, планування та організацію землекористування на державному, регіональному та місцевому рівнях, трансакційні витрати земельно-процесуальних правовідносин у сфері землеустрою, землеустрій як сукупність соціально-економічних і екологічних заходів та організаційно-правових дій з планування та організації використання і охорони земель.

Розглянуто теоретичні основи здійснення землеустрою та ведення державного земельного кадастру та його складових на національному, регіональному та локальному рівнях. Висвітлено основні питання регулювання земельних відносин. Увагу приділено проблемам реєстрації землеволодінь, землекористувань та об'єктів нерухомості, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів та економічної оцінки земель з метою раціонального використання земельних ресурсів.

Подано узагальнений та систематизований поняттєво-термінологічний апарат з питань землевпорядкування та його геодезично-картографічного, геоінформаційного, технічного забезпечення, який використовується в нормативно-правових актах сфери земельних відносин та ін.

Викладено теоретичні засади розробки компетентнісно орієнтованої методики індивідуальної роботи зі студентами спеціальності "Землевпорядкування" у процесі вивчення ними спеціальних дисциплін і здійснено експериментальну перевірку її ефективності. Обгрунтовано провідні теоретичні підходи до розробки зазначеної методики - компетентнісний, особистісно-діяльнісний, суб'єкт-суб'єктний. Здійснено педагогічне проектування компетентнісно орієнтованої методики індивідуальної роботи майбутніх землевпорядників у процесі вивчення ними спеціальних дисциплін. З'ясовано місце та роль індивідуальної роботи у комплексі методів навчання спеціальним дисциплінам як категорій педагогіки. Обгрунтовано провідні принципи навчання та їх зв’язок із методикою організації індивідуальної роботи у процесі вивчення спеціальних дисциплін майбутніми землевпорядниками. Експериментальна перевірка компетентнісно орієнтованої методики індивідуальної роботи для майбутніх землевпорядників (у процесі вивчення ними спеціальних дисциплін) засвідчила її ефективність та необхідність упровадження на практиці до навчального процесу у ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації.

Висвітлено актуальні проблеми землеустрою, територіального планування, формування національної інфраструктури геопросторових даних, управління земельними ресурсами за умов децентралізації влади. Розкрито технологічні аспекти відтворення продуктивності земель в поліських агроландшафтах. Досліджено вплив деградаційних процесів на використання земельних ресурсів. Розглянуто особливості міжнародної стандартизації оцінювання земель. Охарактеризовано процедуру продажу права оренди земельних ділянок на аукціоні. Показано можливості прогнозування використання земель сільськогосподарського призначення на основі математичного моделювання. Наведено моделі правил створення й оновлення наборів геопросторових даних кадастрової інформації. Розкрито особливості управління землями природно-заповідного фонду. Увагу приділено регіональним проблемам використання й охорони особливо цінних земель.

Висвітлено сутність і поняття, складено і зміст земельно-агротехнологічного паспорта сільськогосподарського підприємства, як наукової основи еколого-безпечного та економічно ефективного використання земель, забезпечення відповідної продуктивності грунтового покриву, захисту його від деградаційних процесів. В основу еколого-безпечного використання земель підприємства покладено продуктивність грунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур у межах зони їх розміщення, яка виражається ступенем відповідності властивостей грунтів агровиробничим вимогам рослин і можливостям досягнення відповідного врожаю. На графічних матеріалах обгрунтовується і показується грунтово-технологічна характеристика полів сівозмін, картограма агрохімічної характеристики грунтів, обмеження прав власності та користування землею. Паспорт слугуватиме надійним правовим документом щодо контролю за раціональним використанням і охороною земель сільськогосподарського підприємства. За формування сівозмін враховуються показники придатності ріллі для вирощування наявних сільськогосподарських культур, дані бонітування грунтів, а також існуючу виробничу і соціальну інфраструктуру. В таблицях до проєктування надається експлікація земель відповідно до сівозмін і сіножатей, пасовищ. Доведено, що активізація розвитку деградаційних процесів призвела до нехтування питаннями екологічної придатності земель для вирощування певних видів сільськогосподарських культур, зокрема необгрунтоване збільшення площ просапних найбільш виснажливих культур. У результаті знищуються найродючіші шари грунту, втрачається його найважливіша складова - гумус, погіршуються фізичні та фізико-хімічні властивості. Визначено, що метою розроблення земельно-агротехнологічного паспорта є, насамперед, надання допомоги сільськогосподарським підприємствам у виборі подальшого напрямку ефективного і еколого-безпечного використання земель у нових екологічних умовах.