Розглянуто основні аспекти, форми та засоби процесу комерцілізації технологій та об'єктів патентного права. Приділено увагу міжнародному економічному співробітництву в сфері трансферу технологій та об'єктів патентного права. Розкрито правові аспекти передачі технологій та регулювання використання об'єктів інтелектуальної власності, охарактеризовано сучасні форми та засоби технологічного обміну. Акцентовано на організації процесу комерціалізації технологій, оцінці вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності, стратегічному маркетингу технологій і високотехнологічної продукції.

Рассмотрены основные аспекты, формы и способы процесса коммерциализации технологий и объектов патентного права. Уделено внимание международному экономическому сотрудничеству в сфере трансфера технологий и объектов патентного права, организации процесса коммерциализации технологий, оценке стоимости прав на объекты интеллектуальной собственности, стратегическому маркетингу технологий и высокотехнологической продукции.

Розглянуто особливі риси вищої освіти США, історію її виникнення, розвитку та становлення, а також застосування американського законодавства до державного та приватного секторів вищої освіти США. Зазначено, що всі конституційні права застосовуються повністю тільки в державних навчальних закладах або в підрозділах приватних університетів, які регулюються державою. Висвітлений досвід американського законодавства у сфері вищої освіти є досить цікавим і повчальним, так як комерціалізація освіти, підприємницька діяльність ВНЗ, контрактні стосунки у системі вищої освіти потребують спеціальних правових норм і цивілізованого контролю. Відзначено, що внутрішні та зовнішні відносини у ВНЗ, питання відносно авторських прав і проблеми морально-етичного характеру мають також вирішуватися справедливо.

Рассмотрены особые черты высшего образования США, история его возникновения, развития и становления, а также применение американского законодательства в государственных и частных секторах высшего образования США. Отмечено, что все конституционные права применяются полностью только в государственных учебных заведениях или в подразделениях частных университетов, которые регулируются государством. Освещенный опыт американского законодательства в сфере высшего образования является довольно интересным и поучительным, так как коммерциализация образования, предпринимательская деятельность вузов, контрактные отношения в системе высшего образования требуют специальных правовых норм и цивилизованного контроля. Отмечено, что внутренние и внешние отношения в вузе, вопросы относительно авторских прав и проблемы морально-этического характера должны также решаться справедливо.

Are considered special features of U.S. higher education, the history of its origin, development and formation, and the application of American law in the public and private sectors of U.S. higher education. It is noticed that all constitutional rights apply fully only in the public schools or departments of private universities, which are regulated by the state. Illuminated by the experience of American law in higher education is quite interesting and instructive, since the commercialization of education, entrepreneurial activity of universities, the contractual relationship in higher education require a special law and civilized control. Noted that internal and external relations at the university, questions about copyright issues and the moral and ethical issues must also be addressed fairly.

На прикладі результатів наукових досліджень у медичній практиці (артеріальна гіпертонія) проаналізовано шляхи комерціалізації наукової ідеї: перший - де її автор не бере участі в розробці комп'ютерної програми (КП), яка є об'єктом авторського права і основним договором може бути договір про спільну діяльність у розробці й реалізації КП; другий - автор бере участь у розробці КП, стає її співавтором і дотримується певного алгоритму дій; особливістю третього є співавторство з інвестором, необхідною умовою стає дотримання алгоритму дій. Конкретизовано механізм комерціалізації наукової ідеї шляхом створення об'єкта промислової власності (винаходу).

На примере результатов научных исследований в медицинской практике (артериальная гипертония) проанализированы пути коммерциализации научной идеи: первый - автор научной идеи не принимает участия в разработке компьютерной программы (КП), которая является объектом авторского права, в этом случае основным договором может быть договор о совместной деятельности в разработке и реализации КП; второй - автор принимает участие в разработке КП, становится ее соавтором и придерживается определенного алгоритма действий; особенностью третьего есть соавторство с инвестором, необходимым условием становится соблюдение алгоритма действий. Конкретизирован механизм коммерциализации научной идеи создания объекта промышленной собственности (изобретения).

The authors reveal legal mechanism of protecting scientific ideas in the process of their commercialization by way of applying preliminary agreements with the authors of scientific ideas as to their properly rights for the objects of intellectual property. Two methods of commercializing scientific idea - by way of creating the object of copyright or the object of industrial ownership (invention) - are being considered.

The model of intellectual property commercialization in the U.S. universities is reviewed. The success of this model to a large extent is provided by three fundamental conditions, which follow from the Bayh-Dole and Stevenson-Wilder laws: universities and federal laboratories are granted ownership rights to intellectual property developed with federal funds; universities and federal laboratories are given the responsibility and obligation to commercialize these rights; to share the royalties and licensing fees between the university or laboratory and the inventors. The authors propose to enshrine by the law the obligation for the developer to transfer intellectual property created with public money to industry.

З'ясовано сутність платних освітніх послуг як інституту цивільного права в контексті захисту прав осіб, що одержують такі послуги. Ринкові зміни в пострадянських країнах призвели до формування і розвитку ринку освітніх послуг, що в свою чергу породило велику кількість проблем. Присутність на освітньому ринку ВНЗ різних форм власності слід вважати позитивним, бо, по-перше, це створює конкурентне середовище, а відтак можна сподіватися на покращання якості послуг, по-друге, існує можливість обирати виш. Поширення приватно-правової складової на вишівську систему потребує перегляду правового статусу навчального закладу не лише в системі освіти, а й в цивільному обігу.

Охарактеризовано як безпосередній, так і непрямий зв'язок між функціонуванням сфер соціально-трудових і соціально-економічних відносин у роздрібній торгівлі, а також розглянуто види таких відносин. Визначено організаційні й економічні засоби посилення соціалізації торгівлі, пов'язані з імплементацією принципів соціального діалогу, суб'єкти яких сконцентровані на забезпеченні добробуту реалізації особистого потенціалу й раціоналізації трудового процесу. Запропоновано елементи концептуальної основи комерційної віддачі трудових відносин, з'ясовано їх роль у формуванні та розвитку соціального діалогу в роздрібній торгівлі.

За умов дестабілізації політичної та фінансово-економічної ситуації в Україні внаслідок військових дій загострюються проблеми забезпечення національної безпеки у фінансово-економічній сфері, у тому числі, у сфері кредитування. Мета роботи - аналіз основних негативних чинників, що стримують процес відновлення кредитування реального сектору економіки та заходів держави, спрямованих на його забезпечення, визначення та обгрунтування подальших дій щодо підвищення ефективності грошово-кредитної політики держави у цій сфері. Серед необхідних заходів, спрямованих на досягнення цієї мети, пропонуються: обмеження продажу банкам державних цінних паперів та суттєве зниження їх доходності, відмова від продажу НБУ комерційним банках депозитних сертифікатів "овернайт", надання НБУ учасникам ринку додаткових обсягів ліквідності виключно на рівні відпливу депозитів; поступове зниження рівня облікової ставки; забезпечення позитивного рівня процентних ставок НБУ відносно прогнозованої базової інфляції; стимулювання НБУ додаткової капіталізації банків їх акціонерами; завершення процедури оздоровлення банківської системи; часткова комерціалізація державних банків; сприяння залученню у банківську систему додаткових пасивів; створення механізму структурного рефінансування; посилення захисту майнових прав кредиторів при ліквідації банків; встановлення додаткової майнової відповідальності власників істотної участі банку належним їм майном.

Досліджено стан реалізації механізму управління державними об'єктами інтелектуальної власності (ІВ). Зокрема, розглянуто комерціалізацію ІВ на державному рівні та кроки її практичної реалізації. Висвітлено процес управління ризиками, пов'язаними із комерціалізацією об'єктів ІВ.

Інновації неможливі без інтелектуальної, творчої праці авторів, винахідників та інших суб'єктів інноваційного процесу. Україна прагне стати технологічно розвиненим і конкурентоспроможним учасником міжнародних відносин в умовах інформаційної ери. Комерціалізація прав інтелектуальної власності розглядається як основа інноваційного процесу, якій притаманна поступовіть. Більшість виданих в Україні патентів не забезпечують прибутковості охоронюваних технічних рішень, тоді як ефективна комерціалізація прав інтелектуальної власності є важливою складовою розвитку інноваційної економіки України. Мета роботи - розкрити поняття комерціалізації прав інтелектуальної власності. Методи аналізу понять та складових комерціалізації інтелектуальної власності. Доведено, що комерціалізація прав на результати інтелектуальної діяльності як системне явище являє собою комплекс суспільних відносин (економічних, юридичних тощо), які забезпечують сприйняття цих прав як товару, оскільки потреба в ньому інших осіб дає можливість правоволодільцю отримувати прибуток завдяки введенню цих прав в оборот. Комерціалізація прав інтелектуальної власності характеризується поступовістю, що відображається в етапах, реалізація яких відбувається почергово. Висновки: виокремлено такі етапи комерціалізації інтелектуальної власності: ідентифікація об'єкту інтелектуальної власності і отримання охоронного документа; маркетинг (ідентифікація товару, аналіз ринку, канали збуту, ціноутворення, аудит), який включає, крім зазначеного вище, просування (рекламування) товару/послуги із використанням об'єкту інтелектуальної власності; оцінка об'єкту інтелектуальної власності (за витратним, ринковим (порівняльним), дохідним методами оцінки); страхування майнових прав інтелектуальної власності; пошук користувачів та укладання з ними договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Дослідження зосереджено на договорах, пов'язаних з інтелектуальною власністю: ліцензіях, ліцензійних договорах, договорах про відчуження майнових прав, договорах франчайзингу, договорах про нерозголошення, договорах про співпрацю.

Показано, що рівень розвитку цифрових технологій відіграє визначальну роль у конкурентоспроможності окремих країн та регіонів. Лідерами створення і впровадження ІКТ стали розвинуті країни та держави Південно-Східної Азії. Обгрунтовано, що перехід до цифрової економіки розглядається як рушійна сила інноваційно орієнтованого економічного зростання, якщо створено сприятливі умови для інституційного та бізнес-середовища, трансформації систем охорони інтелектуальної власності, включення до глобальних ланцюжків створення доданої власності. Виграш у таких ланцюжках отримують компанії та країни, які володіють значними ресурсами у вигляді нематеріальних активів. Розвиток цифрової економіки неможливий без створення міцного аналогового фундаменту: нормативно-правової бази, вагомого людського капіталу, спеціальних інститутів електронного управління. Систематизовано сучасні тенденції трансформації правовідносин у сфері охорони інтелектуальної власності, а також структуризації об'єктів і суб'єктів права промислової власності та авторського і суміжного прав. Спостерігається як посилення захисту особистих немайнових (моральних) прав творців інтелектуальних цінностей, так і подальша комерціалізація майнових (економічних) прав. На рівні держави необхідно забезпечити баланс між захистом авторського права і пріоритетними напрямами державної політики у сферах освіти, досліджень, інновацій тощо. Україна не є активним учасником глобальних ланцюжків створення доданої вартості, попри наявний потенціал. Результати аналізу складових Глобального індексу конкурентоспроможності дозволили виявити сильні та слабкі сторони України, зокрема, достатньо високі рейтингові позиції та оцінки нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з процесами цифровізації, але загрозливо низькі позиції при оцінюванні інституційного середовища, макроекономічної стабільності та фінансової системи. Ключовою стратегією підвищення глобальної конкурентоспроможності України мають стати цифровізація країни, формування внутрішнього ринку ІКТ, включення до глобальних ланцюжків створення доданої вартості.

Розглянуто питання створення об'єктів інтелектуальної власності й охорони, захисту та комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності, а також проблеми взаємозв'язку права інтелектуальної власності з інформаційним правом, інформаційною безпекою як складових права та навчальних дисциплін. Увагу приділено концепції розвитку творчості студентів і стимулювання винахідницької діяльності в Україні. Висвітлено кримінально-правовий аспект публічно-правової охорони інтелектуальної власності. Визначено роль патентної документації під час проведення маркетингових досліджень. Подано інформацію щодо проблеми розмежування рівнів правового регулювання захисту комерційної таємниці у процесі укладання угоди злиття та поглинання. Розкрито особливості впровадження результатів раціоналізаторської творчості в малосерійному експериментальному виробництві в умовах обмеження інноваційних можливостей.

Досліджено теоретико-правові аспекти правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері ІТ, аналізуються актуальні питання інноваційного розвитку економіки в державі, зокрема, поширення досвіду та знань в інноваційній сфері, проблеми нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності. Під час написання статті використано діалектичний метод, а також аналіз, порівняння, узагальнення. Акцентовано увагу на основних передумовах та потребах розвитку інтелектуального права в сфері інформаційних технологій; аргументують необхідність виявлення проблем захисту інтелектуальної власності в Україні; умови формування національної інноваційної системи України; визначають фактори, що стримують інноваційний розвиток в Україні та причини, які негативно впливають на розвиток системи освіти і науки в сфері права інтелектуальної власності. Обговорено національні законодавства у сфері права інтелектуальної власності, пошук шляхів удосконалення напрямів розвитку правової системи України в даній сфері.