Вміщено коментар до статей чинного Виправно-трудового кодексу України з урахуванням змін законодавства, підзаконних нормативних актів, актів Державного департаменту України з питань виконання покарань станом на 1 вересня 2000 р. Проаналізовано порядок та умови виконання покарання у вигляді позбавлення волі, умовного засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці та умовного звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці, виконання покарання у вигляді заслання, висилки, а також виправних робіт без позбавлення волі. Викладено підстави для звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим з місць позбавлення волі, нагляду за особами, звільненими від відбування покарання.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти вдосконалення процесу соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених від покарання, систему усунення подвійного оподаткування у міжнародних податкових договорах. Значну увагу приділено правовому забезпеченню охорони медичної таємниці у сфері кримінального судочинства, кримінально-правовій охороні податкових відносин, а також політичній культурі демократичного консенсусу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х884.9(4Укр)15

Рубрики:

Пенітенціарні системи окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

На основі документальних матеріалів всебічно проаналізовано правові відносини, які мали місце в Карпатах та Прикарпатті ХIV-ХІХ ст., в контексті існуючих на той час державних юридичних законів та законодавства до загарбання Галицької Русі польськими феодалами. Зокрема, розглянуто адміністративно-правовий устрій; правові основи судочинства; покарання за вчинені злочини, окремі порушення громадського співжиття, аморальну поведінку; вирішення майнових справ; сімейні звичаєві і правові взаємовідносини; розподіл майна тощо. Аргументовано підтверджено, що зборові суди так званого волоського права та суди магдебурзького права, переважно, виносили рішення на основі законів "Правди Руської" та українського звичаєвого права.

Зроблено спробу системно-структурного аналізу та формалізації основних понять загальної частини кримінального права України. У схемах розкрито загальні положення, межі чинності Кодексу. Детально проаналізовано окремі елементи й ознаки складу злочину та основні інститути кримінального права.

Наведено основні положення Конституції України, враховано зміни та доповнення Кримінального кодексу. Розкрито зміст норм Загальної частини кримінального права України, дано теоретичне висвітлення окремих інститутів щодо злочину та відповідальності за його вчинення, розглянуто основні питання Загальної частини кримінального права деяких іноземних держав, дано загальну характеристику основних напрямків (шкіл) зарубіжної кримінально-правової теорії. Розглядається питання про джерела кримінального права України, розкривається співвідношення положень національного кримінального законодавства та норм міжнародного кримінального права. Виходячи з концепції пріоритету загальнолюдських цінностей, по-новому викладені положення щодо об'єкта злочину. Нетрадиційно розглянуті також питання про підстави кримінальної відповідальності, склад злочину, обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння.

Наведено основні положення Конституції України з урахуванням останніх змін та доповнень Кримінального кодексу. Розкрито зміст норм Загальної частини кримінального права України, подано теоретичне висвітлення окремих інститутів щодо злочину та відповідальності за його вчинення. Розглянуто основні питання Загальної частини кримінального права деяких іноземних держав, наведено загальну характеристику основних напрямків (шкіл) зарубіжної кримінально-правової теорії. Розкрито питання про джерела кримінального права України, а також співвідношення положень національного кримінального законодавства та норм міжнародного кримінального права. З урахуванням концепції пріоритету загальнолюдських цінностей, по-новому викладено положення щодо об'єкта злочину. Розглянуто питання про підстави кримінальної відповідальності, склад злочину, обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння.

Висвітлено практику застосування кримінального закону за станом на 1 травня 2000 р., наведено окремі положення проекту Кримінального кодексу України, прийнятого Верховною Радою України у першому читанні. Розкрито зміст загальних кримінально-правових норм, визначено завдання, принципи та основні інститути щодо чинності кримінального закону, злочину та покарання за його вчинення, звільнення від покарання тощо. Увагу акцентовано на окремих нормах кримінального закону деяких зарубіжних країн. На засадах сучасних наукових позицій розглянуто питання про джерела кримінального права України, співвідношення положень національного кримінального законодавства та норм міжнародного кримінального права. На підставі концепції пріоритету загальнолюдських цінностей викладено положення стосовно об'єкта злочину. Нетрадиційно висвітлено питання причинного зв'язку в кримінальному праві, а також проаналізовано найбільш спірні питання загальної частини кримінального права.

Розглянуто поняття Особливої частини кримінального права України та зарубіжних держав. Значну увагу приділено характеристиці різних видів злочинів, зокрема, проти держави, особи, власності, виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина, природи, правосуддя, порядку управління, громадської безпеки, громадського порядку та народного здоров'я, а також військових, господарських, посадових злочинів.

Розкрито зміст норм Особливої частини Кримінального кодексу України. Відображено концепцію пріоритетного захисту особистих прав і свобод людини, наведено окремі міжнародно-правові норми, імплементовані в Особливу частину кримінального законодавства України. Висвітлено юридичну природу та характерні ознаки кожного конкретного складу злочину (злочинів проти держави, власності, правосуддя, порядку управління, екологічних, господарських, військових та інших злочинів), а також судову практику застосування кримінального закону. Розглянуті деякі проблемні питання як самої науки, так і кримінального законодавства, закцентовано увагу на окремих нормах кримінального закону деяких зарубіжних країн та ін.

Прокоментовано положення чинного Кримінального кодексу України з залученням пояснень, наведених у постановах Пленуму Верховного Суду України. Розкрито поняття, систему, завдання, принципи кримінального права. Розглянуто поняття та ознаки, склад, об'єкт, суб'єкт злочину, правові наслідки визнання особи особливо небезпечним рецидивістом. Викладено умови призначення покарання внаслідок вчинення кількох злочинів, умовно-дострокового звільнення від покарання та заміни покарання на більш м'яке, позбавлення батьківських прав, конфіскації майна тощо.

Розглянуто питання кримінального права, процесу кримінології та історії боротьби зі злочинністю, а також проблеми підготовки міліцейських кадрів в Україні. Розкрито поняття викритого злочину і кримінального рецидиву, запропоновано заходи боротьби з рецидивною злочинністю на її ранній стадії, описано конкретно-соціологічний метод дослідження причин рецидивної злочинності. Доведено, що найефективнішим заходом боротьби зі злочинністю є швидке і повне викриття злочину. Висвітлено структуру і динаміку злочинності неповнолітніх, її конкретні причини, недоліки у роботі органів міліції по боротьбі з правопорушеннями неповнолітніх і запропоновано заходи щодо підвищення ефективності цієї роботи. Багато уваги приділено розвиткові окремих теоретичних проблем кримінального права; науково обгрунтовано визначення поняття розкрадання державного або колективного майна, поняття розбою тощо.

Висвітлені поняття, значення і система Особливої частини кримінального права, наукові основи кваліфікації злочинів. Здійснений аналіз законодавства по видам і складам злочинів: господарських, екологічних, посадових, військових, а також злочинів проти держави, проти власності, проти правосуддя, проти громадської безпеки, проти народного здоров'я та ін. Розкриваються основні питання Особливої частини кримінального права зарубіжних країн.

Висвітлені поняття, значення і система Особливої частини кримінального права, наукові основи кваліфікації злочинів. Здійснений аналіз законодавства за видами і складами злочинів: злочини проти держави, злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи, злочини проти власності, проти політичних і трудових прав громадян, господарські, екологічні, посадові злочини, злочини проти правосуддя, порядку управління, громадського порядку, громадської безпеки, народного здоров'я, військові злочини. Розкриваються основні питання Особливої частини кримінального права зарубіжних країн.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр337)-1 + Х2(4Укр33)-629

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Викладено принципові питання кримінально-виконавчого права України відповідно до програми навчальної дисципліни. Висвітлено історію розвитку кримінально-виконавчого законодавства, правове регулювання виконання покарань і застосування заходів виховного впливу, а також кримінально-правові правовідносини та правове становище засуджених. Розглянуто діяльність установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання, а також особливості правового регулювання покарання у зарубіжних державах (Англії, Франції, США, Німеччині).

Висвітлено кримінально-виконавчі політику, право і правовідносини, норми та джерела права. Наведено загальну характеристику організації виконання кримінальних покарань в Україні, розглянуто основні засоби виправлення та ресоціалізації засуджених, їх правове регулювання. Розглянуто питання матеріально-побутового забезпечення, медичного обслуговування засуджених, порядок та умови виконання кримінальних покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, а також правові підстави та порядок звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.

На підставі аналізу положень теорії виконання покарань і застосування заходів виховного процесу, нових підходів і поглядів, з урахуванням внесених змін і доповнень до чинного виправно-трудового законодавства України розглянуто окремі проблеми Загальної та Особливої частин кримінально-виконавчого права України, серед яких - порядок і умови виконання покарань у вигляді позбавлення волі, виправних робіт без позбавлення волі, виховна робота з особами, позбавленими волі, порядок та умови виконання покарань, які не пов'язані із заходами виправно-трудового впливу та іншими заходами державного примусу, правове регулювання звільнення від відбування покарання засуджених.

На підставі чинних норм, практики виконання покарань, вжиття заходів виховного впливу, нових теоретичних підходів, а також змін і доповнень чинного законодавства розглянуто проблеми кримінально-виконавчої політики та кримінально-виконавчого права України, систему установ та органів виконання покарань, питання виконання покарань і застосування заходів виправно-трудового впливу, контролю за діяльністю установ та органів виконання покарань, участь громадськості в діяльності установ кримінально-виконавчої системи. Розкрито основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених та їх правового регулювання, методику виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, звільнення засуджених до позбавлення волі від покарання і здійснення постпенітенціарного впливу до них, а також класифікацію, порядок розподілу, приймання та обліку засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань.

Представлено документи Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи та регіональних конференцій з питань боротьби з корупцією. Висвітлюється кримінальне антикорупційне законодавство Європейських країн, США, країн СНД, Балтії та України. Розглядаються проблеми реалізації та перспективи міжнародного співробітництва щодо попередження злочинності та кримінальне правосуддя у контексті розвитку, характеризується корупція і організована злочинність у країнах, які знаходяться у періоді перебудови. Аналізується Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб, типовий закон про відмивання грошей, отриманих від наркотиків, наводяться рекомендації фінансової поліції з питань боротьби з відмиванням грошей та ін.