Проналізовано дії держави за умов екстремальних ситуацій, описано структуру системи управління екстремальними ситуаціями (УЕС). Визначено інституції, що беруть участь в УЕС, надано аналіз їх функцій. Запропоновано процедури запровадження надзвичайного і воєнного станів з метою забезпечення максимальної дієвості УЕС і усунення їх наслідків. Застосовуючи методи традиційного, логічного, заснованого на причинності, структурно-функціонального аналізу, моделювання процесів, декомпозиції і синтезу, сформульовано проблеми, які чинять вирішальний вплив на розвиток системи УЕС. Обгрунтовано, що основними чинниками, які впливають на успішний розвиток системи УЕС, є її структура, логістика, правове регламентування її діяльності та підготовка персоналу. Зроблено висновок, що проблеми структури в істотному ступені визначають виникнення проблем і в логістиці. Одними з основних елементів, котрі зумовлюють готовність системи до управління в екстремальних ситуаціях, є ступінь і якість регламентування цієї діяльності. У ході дослідження виявлено, що у нині діючих правових актах країни, регламентуючих УЕС, є ряд недоліків і неточностей. Досліджено роль персоналу системи УЕС за умов екстремальних ситуацій і ймовірні проблеми, що можуть виникнути під час його підготовки.

Здійснено аналіз результатів дослідження, проведеного серед представників органів місцевого самоврядування України. На підставі цього аналізу зроблено висновки щодо можливостей застосування маркетингового механізму в управлінні розвитком міста, визначено загальні напрями та завдання, які можуть бути розв'язані за допомогою маркетингового інструментарію. Проведено порівняльний аналіз і зроблено відповідні висновки щодо визначення критерію ефективності маркетингової діяльності на користь міста.

Розглянуто шляхи вирішення актуальної проблеми підвищення ефективності системи інформаційного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) Донецького регіону. Висвітлено сучасний стан, характеристики та проблеми системи, її роль і місце в структурі, вплив на різнобічну діяльність ОВС. Розглянуто та доведено принципову необхідність і можливість застосування в ОВС новітніх методів та технологій, заснованих на використанні логістичних рішень. Окреслено основні стратегічні напрямки використання методів логістики в структурі ОВС.

Обгрунтовано теоретичні положення та науково-практичні рекомендації щодо використання принципів інформаційної логістики з метою формування державних механізмів забезпечення взаємодії гілок влади в процесі законотворення. Розкрито зміст понять "державне управління", "логістика", "інформаційна логістика в державному управлінні", "інформаційний потік в процесі законотворення". Визначено роль логістичної інформаційної системи в державному управлінні. З'ясовано, що оптимізація та раціоналізація механізмів організації взаємодії гілок влади в процесі законотворення є ефективною лише за умови застосування принципів інформаційної логістики в державному управлінні. Запропоновано схему розробки та впровадження логістичної інформаційної системи удосконалення механізму організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення за допомогою оптимізації управління інформаційними потоками. Розроблено модель організаційної структури логістичної інформаційної системи. З використанням даної моделі визначено основні принципи формування логістичної інформаційної системи в органах державної влади всіх рівнів.

Досліджено вплив відмивання грошей на економічний розвиток країн. Проаналізовано негативний вплив на фінансові установи, реальний сектор економіки, зовнішньоекономічні операції та на офшорні фінансові центри. Зображено залежність між зміною вартості відмивання грошей і величиною злочинності. Обгрунтовано необхідність застосування політики протидії легалізації доходів, одержаних в злочинний спосіб.

Проаналізовано результати дослідження рівня економічного розвитку малих і середніх міст західного економічного регіону України. На підставі цього аналізу вироблено багато узагальнених рекомендацій щодо формування економічної бази досліджуваних міст, визначено види економічної діяльності, які потребують сприяння з боку місцевої влади для подальшого прискореного розвитку.

Виокремлено можливі види стратегій і тактики взаємодії у системі підприємство - податкова адміністрація (П-ПА), сформовано їх особливості та способи реалізування. Виокремлено суб'єктів, яких залучають до розроблення та реалізування таких стратегій і тактики, способи реалізації стратегій через стратегічні та тактичні заходи. Проаналізовано вітчизняне законодавство, що забезпечує взаємодію у системі П-ПА.

Розглянуто завдання України з гармонізації вітчизняного законодавства з питань формування логістичної системи державних закупівель з чинним законодавством ЄС у контексті вимог обумовлених членством України в СОТ і взятих зобов'язань.

Розглянуто основні положення понятійного апарату загального та спеціального інноваційного законодавства з погляду особливостей реалізації в Україні інноваційної діяльності (ІД). Запропоновано авторське бачення поняття форм реалізації ІД, з урахуванням норм чинного законодавства, а також означено основні форми реалізації в Україні ІД. Проаналізовано основні напрями провадження державної політики в інноваційній сфері, спрямовані, серед іншого, на державну підтримку господарювання суб'єктів ІД.

Зазначено, що суть проблеми за реальних ринкових умов полягає у коригуванні пропозиції культурних закладів відповідно до сучасної культурної аудиторії - їх вимог і смаків. Для того, щоб виконати важке завдання управління такими установами, лідери повинні постійно стежити за місіями цих установ і управляти ними за допомогою "ринкових" методів, свідомо створюючи свій імідж. Одна з відповідей на тенденції нинішніх споживачів культури полягає в емпіричному маркетингу.

Зазначено, що інформаційна асиметрія між споживачами та виробниками послуг виступає як іманентна властивість на ринку харчових продуктів, особливо у сегментах функціональних та органічних харчових продуктів. Показано інформаційну активність польських споживачів на ринку продуктів харчування, особливо акцентуючи увагу на зазначених сегментах. Проаналізовано вплив законодавства Європейського Союзу та способу комунікацій виробників продуктів харчування зі споживачами.

Розглянуто теоретичні аспекти визначення транспорту, видів транспорту та його класифікацію. Проаналізовано динаміку міжнародних транспортних перевезень за видами транспорту за певний період. Визначено поняття та мету логістичної діяльності, здійснюваної міжнародними транспортними підприємствами. Звернено увагу на вимоги, у разі дотримання яких логістика сприяє підвищенню ефективності діяльності транспортного підприємства. Приділено увагу юридичним особливостям здійснювання логістичної діяльності міжнародними транспортними компаніями. Вказано на особливості складання транспортних договорів та основні нормативні та правові акти, що їх регулюють. Визначено аспекти відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування. Сформовано напрямки вдосконалення основних шляхів підвищення ефективності логістичної діяльності на міжнародному транспортному підприємстві.

Досліджено характерні особливості реалізації експортних поставок на ключових етапах економічного розвитку країни. На підставі проведеного аналізу динаміки, структури та ефективності українського експорту основних проблем розвинено реалізацію експортних операцій. Запропоновано заходи з удосконалення застосування маркетингових інструментів у просуванні вітчизняних товарів на зарубіжні ринки - "4Р". Розроблено рекомендації для зміцнення експортного потенціалу як важливої складової забезпечення економічної безпеки країни.

Досліджено нормативно-правове забезпечення та інституціональне регулювання інтернаціоналізації українських підприємств. Виконано огляд і наведено характеристику чинних і розроблених (але не прийнятих у дію) нормативно-правових актів, що регламентують діяльність українських підприємств на закордонних ринках. Наведено характеристику інституцій, що на державному рівні сприяють інтернаціоналізації підприємств, виокремлено їх цілі та завдання у цьому сегменті діяльності. Визначено необхідність законодавчого врегулювання інтернаціоналізації українських підприємств з урахуванням рівня інтернаціоналізації та величини підприємств, розширення сфер сприяння інтернаціоналізації з виключно експорту до інших форм проникнення та присутності на закордонних ринках, що їх використовують підприємства.

Проведено узагальнення закордонної та вітчизняної практики державної політики реструктуризації у сфері залізничного транспорту та визначено її ключові положення. Ідентифіковано джерела походження проблеми погіршення ринкових позицій галузі залізничного транспорту. Визначено актуальні задачі ПАТ "Укрзалізниця" на сучасному етапі його реформування для зміцнення його ринкових позицій. Досліджено потенційні можливості та особливості взаємодії державних і приватних підприємств під час ремонту та модернізації рухомого складу.

Проведено критичний аналіз ролі органу місцевого самоврядування як активного господарюючого суб'єкта. Визначено, що ведення господарської діяльності місцевим самоврядуванням (або його одиниці) повинно бути прямою відповіддю на місцеві потреби, і тим самим покращити умови життя населення, а також гарантувати ефективність функціонування комунальної інфраструктури. Доведено, що органи місцевої влади, беручи на себе виконання певних громадських завдань в галузі економіки часто призводять до ситуації, в якій господарська діяльність у певному сегменті ринку застережена на користь привілейованих осіб/організацій.

Штучний інтелект (ШІ) належить до технологічних сфер, що швидко розвиваються та в майбутньому матимуть значні наслідки для національної безпеки та обороноздатності. Для багатьох країн світу ШІ став одним із ключових пріоритетів розвитку оборонного комплексу. Виявлено основні напрямки використання ШІ в забезпеченні обороноздатності країни. Методичною базою статті є: огляд літератури й аналіз загальних трендів розвитку технологій ШІ. Досліджено еволюцію ШІ, що дозволило визначити такі етапи: виникнення експертних систем; розвиток машинного та статистичного навчання; розвиток концепції та технології глибокого навчання і контекстної адаптації. Проаналізовано передбачення компанії Gartner щодо розвитку технологій ШІ та визначено, що в майбутньому зростатиме вплив методів глибокого навчання, нейроморфних обчислень, які моделюють нейронну структуру та роботу мозку людини; методів змагального машинного навчання, методів аналітики, відомих як "малі дані" та "широкі дані". Проаналізовано звіт "Science & Technology Trends 2020 - 2040" Організації НАТО з науки та технологій, який обгрунтовує важливість використання ШІ для розвитку військового потенціалу, формування стратегічних пріоритетів у сфері розвитку озброєння та прийняття політичних рішень. Визначено, що на формування та розвиток військового потенціалу очікується зростання впливу вбудованого ШІ в такі технології, як ядерні, аерокосмічні, кібернетичні технології, технології розробки нових матеріалів та біотехнології; віртуальна/доповнена реальність; квантові обчислення; дослідження матеріалів та ін. Визначено можливі напрямки використання ШІ в таких сферах, як: C4ISR, зброя та її ефективне використання, UxV, планування можливостей, CBRN, військова медицина, логістика, кібер- та інфопростір та ін. Визначено переваги від використання ШІ для розвитку обороноздатності країн світу та значні загрози, які потребують подальших досліджень технологій і методів ШІ та напрямків їх практичного використання у сфері оборони та захисту.