Висвітлено світоглядні, філософські, правові та законодавчі аспекти біоетики, а також біоетичні аспекти клінічних випробувань нових медичних препаратів та технологій. Розглянуто біоетичні проблеми медичної генетики та репродукції людини, а також деонтологічні проблеми клінічної медицини, трансплантології. Проаналізовано особливості проведення експериментів на тваринах. Охарактеризовано проект Етичного кодексу лікаря.

Освещены мировоззренческие, философские, правовые и законодательные аспекты биоэтики, а также биоэтические аспекты клинических испытаний новых медицинских препаратов и технологий. Рассмотрены биоэтические проблемы медицинской генетики и репродукции человека, а также деонтологические проблемы клинической медицины, трансплантологии. Проанализированы особенности проведения экспериментов на животных. Приведены результаты работы Конгресса, охарактеризован проект Этического кодекса врача.

Розглянуто історію криміналістичної науки, проаналізовано сучасний стан криміналістики в Україні. Описано методи експрес-ідентифікації, молекулярної біології, а також постановки криміналістичних експериментів. Розкрито суть поняття криміналістичного експерименту. Наведено схеми написання наукових статей, курсових робіт з даного питання, а також методи графічної обробки результатів.

Рассмотрены история криминалистической науки, проанализировано современное состояние криминалистики в Украине. Описаны методы экспресс-идентификации, молекулярной биологии, а также постановки криминалистических экспериментов. Раскрыто содержание понятия криминалистического эксперимента. Приведены схемы написания научных статей, курсовых работ по данному вопросу, а также методы графической обработки результатов.

Рассмотрены вопросы генетики, антропогенезеа, генетической биоэтики, генной инженерии, репродукции человека, клонирования. Приведены данные о геноме, структурах ДНК и РНК, принципах пренатального генетического скриннига, генетически измененных (модифицированных) организмах. Освещены проблемы предоставления медико-генетической помощи населению.

Розроблено теоретичні та прикладні засади професійно-психологічного тренінгу (ППТ) працівників органів внутрішніх справ (ОВС) як одного з найбільш ефективних засобів професіогенезу. Запропоновано поняття та розроблено модель ППТ як генетико-моделювальну технологію, яка дозволяє забезпечити дієвість одержаних знань і умінь, перетворення якостей у властивості особистості. Теорія ППТ грунтується на особистісно-діяльнісному суб'єктному підході. Головним принципом ППТ визначено діяльнісне опосередкування становлення особистості як компонентного суб'єкта професійної діяльності. Розкрито суть поняття психотехнічної вправи як одиниці аналізу тренінгу. Визначено критерії відбору вправ, релевантних завданням тренінгу, а також оцінювання їх валідності, надійності, складності. Визначено чинники ефективності ППТ, які сприяють утворенню колективної зони найближчого розвитку, активізують процеси інтеріоризації-екстріоризації, схематизації-конкретизації, вправляння та рефлексії, усвідомлювання та індивідуалізації діяльності. Розроблено методику проектування та проведення ППТ. Створено аналітичну психограму, програму підготовки тренерів. Наведено пропозиції щодо подальшого впровадження ППТ у практику.

Розглянуто питання ідентифікації особи в судовій медицині на основі ПЛР-аналізу геномної ДНК кісткової тканини. Проведено порівняльний аналіз основних методів виділення ДНК зі кісткової тканини та її ампліфікації. Розроблено методологічні аспекти проведення судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження, об'єктом якого є кісткова тканина різного структурного типу та ступеня збереження. Запропоновано модифікації основних етапів виділення геномної ДНК з тканини кісток, узятих від гнильно змінених, ексгумованих, скелетованих, підданих дії високих температур трупів. Розроблено принципи й умови ПЛР-типування виділеної ДНК кісткової тканини. Запропоновано методичні рекомендації з відбору, підготовки й умов зберігання кісткового біоматеріалу. Розроблено практичні рекомендації з проведення судово-медичної молекулярно-генетичної ідентифікаційної експертизи за кістковими залишками. Модифіковані протоколи виділення ДНК з кісткової тканини та її ПЛР-типування впроваджено у практику судово-медичної експертизи різних регіонів України.

Раскрыты теоретические и практические основы одорологии, показано ее место среди других кинологических наук. Освещены проблемы повышения служебной (поисковой) продуктивности в собаководстве. Рассмотрены вопросы клеточно-молекулярной одорологии, факторологии обонятельной ориентации служебных собак, одорологической экспертизы. Дана информация о видах, свойствах и систематике запахов. Уделено внимание определению и описанию следового запаха, опознанию розыскной собакой запаховых следов, особенностям сбора следов и получения их образцов. Раскрыты проблемы селекции и подготовки собак к поиску наркотических веществ.

Показано можливість використання гістологічних препаратів, як біологічні зразки під час проведення судово-медичних молекулярно-генетичннх експертиз з метою ідентифікації особи та встановлення біологічної спорідненості (батьківства, материнства).

Вивчено можливість використання цитологічних препаратів, як об'єкт судово-медичного ідентифікаційного дослідження з застосуванням молекулярно-генетичних методів та визначено мінімальну кількість ядровмісних клітин у препаратах, необхідних для проведення "позитивної" ідентифікації особи.

Наведено дані про дослідження алельного поліморфізму 15 автосомних мікросателітних локусів, які складають індивідуалізуючу панель, що широко використовується в судово-медичних молекулярно-генетичних дослідженнях в Україні, та практичне використання цієї панелі в судово-медичній практиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х803.1 + Ю751.5 + Р252.215

Рубрики:

Громадянство і підданство <Державне конституційне/ право>

Біоетика. Біомедична етика

Роль спадковості в патології. Медична генетика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше одержано дані про варіабельність досліджуваних мікросателітних локусів запропонованої індивідуалізуючої панелі, використовуваної у практиці Одеського обласного бюро СМЕ, що складається з 13-ти монолокусних тест-систем: D8S1179, HUMLIPOL, D3S1358, HUMTH01, HUMvWFll, HUMCYAR04, HUMCSF1PO, HUMTPOX, D19S253, PAH-STR і HUMF13B, HUMF13A HUMFES/FPS та 15 мікросателітних локусів: D8S1179, D21S11, D7S820, CSF1PO, D3S1358, THO1, D13S317, D16S539, D2S1338, D19S433, vWA, TPOX, D18S51, D5S818, FGA мультиплексної індивідуалізуючої панелі, для репрезентативних вибірок представників змішаних популяцій мешканців міст України (Одеси, Києва, Донецька, Дніпропетровська і відповідних областей), а також об'єднаного популяційного масиву України. Визначено основні параметри інформативності індивідуалізуючих панелей, які використовуються в експертній практиці України для репрезентативних вибірок представників змішаних популяцій мешканців міст України (Одеси, Києва, Донецька, Дніпропетровська і відповідних областей), а також об'єднаного популяційного масиву України. Вперше створено референтну базу даних частот зустрічальності алелів досліджуваних аутосомних мікросателітних локусів двох індивідуалізуючих панелей та обгрунтовано адекватність їх використання в судово-медичній практиці України під час проведення судово-медичних молекулярно-генетичних досліджень для оцінювання результатів ДНК-аналізу.

Показано можливість використання цитологічних препаратів як об'єктів дослідження за допомогою ПЛР-аналізу геномної ДНК ядровмісних клітин. Вперше розроблено ефективний спосіб проведення судово-медичної експертизи ядровмісних клітин, які містяться в цитологічних препаратах, приготовлених з мікрослідів біологічного походження для ідентифікації особи із застосуванням молекулярно-генетичного методу. Вперше визначено мінімальну кількість необхідних для ідентифікації особи ядровмісних клітин, які містяться в цитологічних препаратах, приготовлених з мікрослідів біологічного походження за допомогою молекулярно-генетичних методів дослідження. Розроблено новий алгоритм проведення комплексного судово-медичного ідентифікаційного дослідження з використанням модифікованих судово-цитологічних та молекулярно-генетичних методів, об'єктом яких є мікросліди біологічного походження. Вперше показано можливість використання мікрослідів потожирових виділень, які містяться на речових доказах, як об'єкти дослідження за допомогою молекулярно-генетичних методів.

Проанализировано использование специальных знаний (теоретико-прикладной аспект). Освещены проблемные вопросы при рассмотрении преступных посягательств в сфере защиты общественной морали. Внимание уделено разработке метода криминально-психологического моделирования. Изложены исторические аспекты развития криминалистических музеев. Исследованы транспортные средства. Раскрыты особенности видеофиксации следственных (разыскных) действий при расследовании преступлений против половой неприкосновенности малолетних. Рассмотрен количественный метод исследования кратких и простых подписей. Проанализированы достижения молекулярно-генетической экспертизы в Украине.

Розглянуто питання особливостей проведення молекулярно-генетичного дослідження біологічних об'єктів, які містять слідову кількість ДНК. Наведено відомості про пошук таких об'єктів, їх вилучення, проведення полімеразно-ланцюгової реакції, а також особливості інтерпретації результатів. Запропоновано використання під час огляду місця події спеціального проективного засобу для попередження контамінації зразків сторонньою ДНК.

Розглянуто проблемні питання правового забезпечення медичної генетики. Досліджено співвідношення принципів біоетики та норм медичного правознавства. Розкрито особливості правового статусу неповнолітнього пацієнта в Україні. Увагу зосереджено на проблемі удосконалення законодавчого забезпечення конкуренції на ринку лікарських засобів. Висвітлено правові та біоетичні проблеми донорства. Здійснено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо правового забезпечення екстракорпорального запліднення. Розглянуто проблему імплементації рішень Європейського суду з прав людини в сфері охорони здоров'я у вітчизняне законодавство. Проаналізовано актуальні проблеми застосування медичного права в практичній діяльності медичних працівників, нормативно-правові акти про забезпечення інвалідів засобами пересування.

Висвітлено актуальні питання щодо організації роботи судово-медичних експертів генетиків стосовно ідентифікації осіб, що загинули за умов бойових дій з масовими жертвами людей.

Висвітлено актуальні питання вітчизняної кримінології. Проаналізовано вплив ЗМІ на формування особистості, проблеми віктимності неповнолітніх, особливості сучасної кіберзлочинності в Україні. Розглянуто кримінальну субкультуру як один із детермінантів злочинності. Охарактеризовано умови формування неповнолітнього злочинця. Проаналізовано співвідношення біологічних і соціальних факторів злочинної поведінки людини через призму генетики. Розглянуто релігійний екстремізм як суспільно небезпечну форму групової девіації. Висвітлено сучасні напрями спеціально-кримінологічного запобігання насильницьким злочинам. Увагу приділено запобіганню злочинам терористичної спрямованості, питанням територіальної поширеності злочинності.

Швидке поширення сучасних біотехнологій викликає стурбованість громадськості щодо її потенційної шкідливої дії на біологічне різноманіття, та ризиків для здоров'я людини. Одним із важливих аспектів реалізації вимог біобезпеки є додержання правил охорони праці. Мета дослідження - аналіз сучасного стану забезпечення біобезпеки через реалізацію вимог до охорони праці на підприємствах та науково-дослідних установах біотехнологічного (фармацевтичного) профілю. Проаналізовано й узагальнено інформацію щодо біотехнологічних і нормативно-правових аспектів біобезпеки та охорони праці. Принцип біологічної безпеки - це обмеження поширення або запобігання витоку інфекційного матеріалу з лабораторного середовища, де з ним проводять різні маніпуляції або підтримують в культурі. Основними нормативно-правовими документами, що регулюють сферу охорони праці під час роботи з біологічним об'єктом в Україні, є: закони України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", Державні санітарні норми і правила "Організація роботи лабораторій при дослідженні матеріалу, що містить біологічні патогенні агенти I - IV груп патогенності молекулярно-генетичними методами", Державні санітарні правила "Безпека роботи з мікроорганізмами I - II груп патогенності". Важливим елементом доступу продукції біотехнологічної галузі України на ринки розвинених країн є дотримання міжнародних рекомендацій щодо біобезпеки, що не можливо без імплементації відповідних міжнародних документів у вітчизняне законодавство. Формуванню системного підходу в галузі біобезпеки та охорони праці на підприємствах та у науково-дослідних установах біотехнологічного профілю сприятиме розробка та впровадження правил (ліцензійних умов) провадження діяльності з генетично модифікованими організмами.

Робота присвячена праву пацієнта на репродуктивні технології. Зосереджено увагу на правових проблемах регулювання цих технологій щодо статусу осіб, до яких застосовуються ДРТ, перевищення меж втручання в генетику особи, проблеми селекції ембріонів при багатоплідній вагітності, регулювання у світлі дослідної діяльності, забезпечення рівності прав і свобод дітей, які народжені із використанням ДРТ, проблеми особливого режиму зберігання та обміну інформацією про донорів і сурогатних матерів.

Розглянуто основні етапи проведення судово-медичної експертизи з використанням молекулярногенетичних методів з метою ідентифікації особи у випадках масової загибелі людей з обмеженою кількістю жертв. Проведено аналіз аналогічних експертних випадків з практики судово-медичних експертів-генетиків відділення судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи. За результатами аналізу надано рекомендації щодо організації та виконання кожного етапу судово-медичної експертизи з метою ідентифікації особи у випадках масової загибелі людей з обмеженою кількістю жертв.