Освещены вопросы правового регулирования перевозок грузов в Хозяйственном кодексе Украины, посреднических договоров в новом законодательстве, а также правовые вопросы купли-продажи жилых помещений. Приведены перспективы совершенствования правового положения корпораций. Рассмотрены ценные бумаги в контексте новых Гражданского и Хозяйственного кодексов, а также инвестиционное законодательство как объект кодификации. Определена возможность прекращения обязательств президентов перед резидентами Украины. Описан правовой механизм взаимодействия корпоративных отношений и отношений промышленной собственности.

Висвітлено джерела правового регулювання інвестиційної діяльності. Розглянуто поняття інвестицій, суб'єкти й об'єкти інвестування, режим іноземного інвестування та форми інвестиційної діяльності. Викладено питання щодо організаційно-правових форм здійснення спільного інвестування у світовій ринковій економіці, повноважень державних органів під час створення спеціальних (вільних) економічних зон. Висвітлено міжнародні правові засади офшорного бізнесу, нормативно-правове регулювання відносин резидентів України з нерезидентами із офшорних зон, проблеми державної експертизи інвестицій.

Освещены источники правового регулирования инвестиционной деятельности. Рассмотрены понятие инвестиций, субъекты и объекты инвестирования, режим иностранного инвестирования и формы инвестиционной деятельности. Изложены вопросы, касающиеся организационно-правовых форм осуществления совместного инвестирования в мировой рыночной экономике, полномочий государственных органов при создании специальных (свободных) экономических зон. Освещены международные правовые основы офшорного бизнеса, нормативно-правовое регулирование отношений резидентов Украины с нерезидентами из офшорных зон, проблемы государственной экспертизы инвестиций.

Висвітлено сутність, види, форми, суб'єкти й об'єкти, джерела правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Розглянуто особливості інвестування у процесі приватизації державного майна, майнові права іноземних інвесторів, концесійні договори, порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами України майнових інвестицій за кордоном і порядок відкриття ними рахунків у іноземних банках. Охарактеризовано правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон, міжнародні правові засади офшорного бізнесу, правову регламентацію тендерів. Акцентовано увагу на питаннях міжнародно-правового регулювання інвестиційної діяльності.

Освещены сущность, виды, формы, субъекты и объекты, источники правового регулирования инвестиционной деятельности в Украине. Рассмотрены особенности инвестирования в процессе приватизации государственного имущества, имущественные права иностранных инвесторов, концессионные договора, порядок выдачи индивидуальных лицензий на осуществление резидентами Украины имущественных инвестиций за рубежом и порядок открытия ими счетов в иностранных банках. Охарактеризованы правовой режим специальных (свободных) экономических зон, международные правовые основы офшорного бизнеса, правовая регламентация тендеров. Акцентировано внимание на вопросах международно-правового регулирования инвестиционной деятельности.

По-новому аргументовано розмежування податкової правосуб'єктності платників на загальну та спеціальну на підставі принципу резидентства. Подано авторське визначення прибуткового податку як прямого податку, що сплачується фізичними особами безпосередньо або через податкових агентів із доходів, одержаних з усіх джерел протягом податкового періоду. Сформульовано визначення об'єкта даного податку як сукупного оподатковуваного доходу, отриманого фізичною особою за календарний рік і який складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів. Доведено необхідність відокремленого правового регулювання оподаткування майна фізичних осіб від юридичних. Аргументовано введення в Україні єдиного податку на майно фізичних осіб (рухоме та нерухоме). Обгрунтовано положення, що фактичними платниками непрямих податків є фізичні особи, які після всіх етапів перекладення податків купують продукцію, ціна якої містить податок на додану вартість або акцизний збір. Запропоновано авторські варіанти проектів Законів України: "Про прибутковий податок з фізичних осіб", "Про податок на майно фізичних осіб", "Про податок на промисел".

Проаналізовано фінансові та розрахункові відносини як комплексні, що регулюються нормами національного та міжнародного права, нормами різних галузей національного права та інститутів, які належать до галузі фінансового права. Визначено прогалини у праві, що завдають значної шкоди економіці України за окремими напрямками зовнішньоекономічної діяльності, а також їх причини: неналежне використання іноземних інвестицій та пільговий режим оподаткування суб'єктів, які їх отримали, неврегульованість норм права щодо порядку надання урядових гарантій за резидентів - українських юридичних осіб, які отримують кредити у міжнародних фондах і банках та їх відповідальність за несвоєчасне погашення зовнішнього боргу.

Досліджено правову природу явища міжнародного подвійного оподаткування, проаналізовано стан наукової розробки даної наукової проблеми, визначено поняття міжнародного подвійного оподаткування та його основні ознаки. Розроблено організаційно-правові засади уникнення міжнародного подвійного оподаткування. Проаналізовано правові засади уникнення міжнародного оподаткування, зокрема досліджено акти внутрішнього законодавства, а також систему укладених Україною договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу, проведено їх класифікацію та визначено структуру таких договорів. Проведено аналіз окремих аспектів застосування договорів про уникнення міжнародного подвійного оподаткування, зокрема досліджено питання їх дії в Україні. Досліджено організаційні засади уникнення подвійного оподаткування, виходячи з черговості їх застосування. Висвітлено питання правового статусу резидента та нерезидента та правила "оподаткування біля джерела формування доходу" як елементів системи уникнення міжнародного подвійного оподаткування в Україні, також визначено особливості методів уникнення міжнародного подвійного оподаткування.

Розкрито проблеми визначення правової природи, сутності, ролі та значення оподаткування прибутку підприємств. Охарактеризовано структуру вітчизняної податкової системи. Визначено підстави, які породжують обов'язок зі сплати податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей суб'єктного складу (ознаки резидентства) й об'єкту. Розкрито специфіку застосування та взаємодії конструкцій доходів і прибутків, показано співвідношення між ними. Висвітлено сутність основних і додаткових елементів правового механізму податку на прибуток підприємств, виявлено недоліки їх закріплення в чинному Податковому кодексі України. Здійснено порівняльно-правовий аналіз чинного вітчизняного податкового законодавства та законодавства, що діяло до прийняття Податкового кодексу України. Наведено рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного податкового законодавства, яке регулює відносини з приводу справляння податку на прибуток.

Досліджено правовий стату інституту царських резидентів на Гетьманщині у 1709 - 1722 рр. З'ясовано соціально-правове становище в'язнів ІІ Речі Посполитої на прикладі Луцької міської тюрми Волинського воєводства 1918 - 1939 рр. Розглянуто протиріччя між правом на самовизначення та принципом територіальної цілісності як складову частину державного суверенітету. Вивчено міжнародне приватне та публічне право в контексті компаративістики. Досліджено актуальні питання реалізації положень Закону України "Про судовий збір" у господарському процесі. Розкрито теоретичний зміст поняття "право соціального забезпечення". Обгрунтовано юридичну відповідальність за порушення екологічного законодавства. Проаналізовано адміністративно-правові режими як форми правового регулювання інвестиційної діяльності. Приділено увагу кваліфікації підкупу працівника державного підприємства, установи чи організації за ознаками об'єктивної сторони. Удосконалено методику розслідування корупційних правопорушень. Сформульовано пропозиції щодо покращання спеціальної підготовки кандидата на посаду судді. Охарактеризовано систему колективного оскарження за європейською соціальною хартією.

Проаналізовано значення принципу резидентства у разі оподаткування доходів і прибутків. Досліджено особливості трактування поняття "постійне представництво" в міжнародних договорах.

Проаналізовано взаємозв'язок таких елементів правового механізму податку, як платник та об'єкт. Встановлено, що одне з вихідних положень у разі орієнтації податкового обов'язку на зобов'язану особу - особливість одержання доходу - знаходиться в основі визначення резидентства під час оподаткування, а розмежування платників на резидентів і нерезидентів обумовлює і різний підхід до доходів, одержуваних ними.

Досліджено процес підготовки та проведення реформи органів державного управління, судової та податкової системи Гетьманщини у період з 1722 - 1727 рр. Показано, що проведенню реформи передувало створення росіянами Малоросійського Приказу, пізніше інституту царських резидентів при гетьмані з правом використання російських військ, проведення слідства та прийняття судових рішень. Процес реформування проходив у чотири етапи. Створення Малоросійської колегії являло собою одну з ланок проведення колезької реформи в Російській імперії, яка грунтувалась на шведській камеральній моделі державного управління. Судова реформа П. Полуботка проводилася шляхом введення посад додаткових суддів - асесорів, боротьби з судовою тяганиною та хабарництвом. Внаслідок контрреформ російська влада ліквідувала її наслідки та з часом повністю підпорядкувала українські суди Малоросійській колегії. З позиції юридичної науки проаналізовано зміст двох пам'яток права, - "Дванадцять пунктів Вельямінова", - присвяченої реформі управління та податкової системи, а також "Анонімної записки про обмеження влади гетьмана", яка представляла проект майбутнього державного устрою Гетьманщини. Досліджено реформу фінансової системи Гетьманщини, яка проводилась російською владою шляхом введення нових податків, збільшення розміру раніше встановлених і ліквідації імунітету козацької старшини.

Досліджено питання класифікації платіжних систем у зв'язку з підвищенням їх ролі в економіці та необхідністю забезпечення їх безпеки та ефективності шляхом здійснення центральним банком їх оверсайта. Встановлено характерні ознаки кожного виду платіжних систем, які в сукупності визначають особливості при здійсненні їх оверсайта. Згруповано класифікаційні ознаки в такі, що вказують на відмінності та особливості організаційно-правової форми платіжної організації платіжної системи, і такі, що стосуються розрахунків у платіжній системі. Залежно від організаційно-правової форми платіжні системи класифіковано за формою власності та видами власника, резидентістю учасників та структурою участі. Залежно від особливостей розрахунків визначено такі класифікаційні ознаки: форма та строки розрахунків, масштаби діяльності, кредитний механізм, порядок резервування коштів, середня сума платежу та сегмент обслуговування, виконання розрахунків платіжною організацією. Крім цього, надано класифікацію платіжних систем залежно від їх ролі (або важливості) в економіці.

На підставі контент-аналізу чинних нормативно-правових актів, матеріалів кредитних справ фізичних осіб-резидентів доведено удаваність правочину з іпотечного кредитування громадян України в іноземній валюті. Запропоновано та обгрунтовано один із шляхів вирішення проблем, пов'язаних з невиконанням позичальниками своїх кредитно-валютних зобов'язань.

Узагальнено практичні аспекти митного аудиту експорту-імпорту послуг в Україні з країнами ЄС. Митний аудит - одна з форм митної діяльності, що спрямована на реалізацію митної політики держави й забезпечує її митні інтереси. Розглянуто класифікацію зовнішньоекономічних послуг, які можуть надаватись як резидентами, так і нерезидентами України. Проаналізовано зовнішню торгівлю послугами України з країнами Європейського Союзу. Досліджено діяльність структурних підрозділів Державної фіскальної служби України. Наведено структуру Департаменту податкового та митного аудиту ДФС. Надано динаміку суми донарахованих грошових зобов'язань, яка підлягає погашенню за наслідками перевірок Департаментом податкового та митного аудиту. До недоліків митного контролю можна віднести: наявність розбіжностей при співставленні даних митної статистики України з країнами-партнерами; недоліки у фінансово-правових аспектах здійснення митного контролю; координування проведення планових і позапланових перевірок.

Класифіковано відносини між учасниками охоронної діяльності. Запропоновано створення органу з координації питань із розробки стандартів в галузі забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання. Запропоновано обмежити коло засновників недержавної охоронної служби резидентами України. Уточнено визначення мети системи захисту економічної безпеки, класифіковано охоронні служби. Удосконалено визначення функцій механізму захисту економічної безпеки, пропозицію щодо ліцензування усіх служб безпеки з наданням їм дозволу на використання та застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Запропоновано доповнити законодавство на основі норм модельного Закону СНД. Набули подальшого розвитку: визначення "самозабезпечення економічної безпеки суб'єктами господарювання"; класифікація видів приватної детективної діяльності та груп завдань; пропозиції щодо економічної безпеки об'єктів державної та комунальної власності, щодо координації зусиль між недержавними службами безпеки та державними органами; аргументація доцільності розширення компетенції недержавних служб безпеки; класифікація основних стадій процесу сертифікації систем управління менеджментом інформаційної безпеки та ін.

Цінні папери досліджено як фінансовий інструмент та категорію публічних фінансів. Розглянуто види операцій з цінними паперами з метою розкриття їх значення для оподаткування. Проаналізовано особливості правового статусу фізичних осіб як платників податку на доходи та встановлено особливості об'єкта оподаткування операцій фізичних осіб із цінними паперами. Висвітлено ознаки фізичної особи - платника податку на доходи від операцій з цінними паперами, серед яких виділено наявність статусу платника податку на доходи (у тому числі статусу резидента/нерезидента); володіння податковою правосуб'єктністю; володіння об'єктом оподаткування, а саме - доходами від операцій з цінними паперами; реалізація основного податкового обов'язку. Проведено порівняльно-правовий аналіз податкового законодавства окремих держав Європейського Союзу та інших держав, міжнародних та європейських стандартів у сфері обігу цінних паперів як одного з видів фінансових інструментів із метою вироблення пропозицій щодо удосконалення правового регулювання оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з цінними паперами.

Висвітлено основні критерії фінансово-правового зв'язку особи з державою - місце проживання, постійне місце проживання та основне місце проживання. Розкрито правову природу "основного місця проживання" як безумовного критерію визначення резидентського статусу фізичної особи - платника податків та проаналізовано правозастосовчу діяльність державних органів щодо застосування цього критерію.

Мета роботи - вдосконалення знань про генезис формування офшорних юрисдикцій. Охарактеризовано історичні етапи виникнення податкових гаваней на основі теоретичних узагальнень і порівняння результатів досліджень та публікацій з вказаної проблематики. Визначено основні групи податкових притулків: офшори колоній колишньої Британської імперії; європейські гавані; група імітаторів (таких як Панама, Уругвай, Дубай) та нові притулки в країнах з перехідною економікою та Африки. Наведено вичерпний перелік офшорів у розрізі суб'єктів згідно з вітчизняною класифікацією. Запропоновано вважати своєчасним створення скоординованої міжнародної кампанії по боротьбі з агресивним податковим плануванням. Для стабілізації функціонування внутрішніх ринків капіталів, успішності фіскального контролю запропоновано основні напрями антиофшорної політики: уніфікація правил оподаткування для резидентів і нерезидентів усередині країн-офшорів; глобальне обмеження банківської таємниці та транспарентність інформації для цілей оподаткування, забезпечення прозорості власності та відстеження кінцевих бенефіціарів активів; зміна модельної конвенції про уникнення подвійного оподаткування та обмін даними.

Выявлены предпосылки для формирования ИП. В их числе: существенная степень активности властей, высокий уровень инновационной деятельности и значительные трудовые ресурсы. Предпочтение оказывается наукоемким производствам, энергосберегающим технологиям, использованию экологически чистых процессов. Приоритетом также пользуются производства, которые обеспечивают высокий уровень добавленной стоимости инаиболее эффективную переработку сырья. Дается юридически корректное определение ИП. На примере Воронежской области анализируются правовые нормы, регламентирующие формирование и функционирования ИП. Исследовано преимущества размещения компаний в ИП на территории данного региона. Большое внимание уделяется существенным условиям договора на осуществление инвестиционной деятельности. Изучены механизмы государственной поддержки компаний, использующих данный экономико-правовой институт. Характеризуются юридические основания прекращения господдержки компаний-резидентов ИП. Детально характеризуются механизмы взаимодействия управляющих компаний и резидентов ИП. Подробно описываются последствия неисполнения обязательств управляющими компаниями. Раскрыты основные проблемы в процессе функционирования ИП в регионе.

Проаналізовано сучасний стан вітчизняного державного регулювання у сфері соціально-трудових відносин, досліджено його організаційно-правові механізми. Доведено необхідність формування сучасної моделі соціально-трудових відносин в Україні за умов розвитку інформаційного суспільства та цифрової економіки. Виділено ключову роль держави в удосконаленні відносин між роботодавцем і робітником та трансформування їх в електронному форматі. Проаналізовано сучасний стан практичної сторони реалізації електронної взаємодії державних органів, бізнесу та громадян. Виокремлено перспективні заходи щодо розвитку електронних соціально-трудових відносин у Концепції розвитку електронного урядування в Україні до 2020 р. Окреслено напрями розвитку державного регулювання у сфері соціально-трудових відносин, запропоновано використання кращої передової практики е-Естонії: реєстр роботи та електронна реєстрація резидентів.