Висвітлюються основні положення взаємовідносин релігії, держави та права. Аналізується діяльність релігійних організацій в Україні за сучасних умов, законодавство про свободу совісті, поняття, зміст, гарантії реалізації свободи совісті, порядок створення та правовий статус релігійних організацій, їх права та обов'язки, контроль за додержанням законодавства з цього питання і відповідальність за його порушення.

Розкривається специфіка розвитку українського народу, внутрішня єдність формування українців як нації, їхньої ментальності. Висвітлюється органічна причетність українського народу до творення загальнолюдських духовно-гуманістичних цінностей. Уособлюються всі етапи інтелектуального і духовного самовизначення українського народу, його прагнення до самопізнання і самосвідомості, надається комплексне уявлення про Україну в її історичній, політичній (внутрішній та зовнішній), соціально-економічній, екологічній, культурній (освіта, наука, мистецтво, право, філософія, релігія), національно-державній генезі.

Прокоментовано норми чинного законодавства України про свободу совісті. Розглянуто особливості правового становища релігійних організацій, а також питання правового регулювання їх майбутніх відносин і фінансово-господарської діяльності. Наведено законодавчі та інші нормативні акти, що регламентують правовідносини, пов'язані зі свободою віросповідання, а також матеріали судово-господарської практичної діяльності.

Прокоментированы нормы действующего законодательства Украины о свободе совести. Рассмотрены особенности правового положения религиозных организаций, а также вопросы правового регулирования их будущих отношений и финансово-хозяйственной деятельности. Приведены законодательные и другие нормативные акты, регламентирующие правоотношения, связанные со свободой вероисповедания, а также материалы судебно-хозяйственной практической деятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.01в:Э + Э211.58

Рубрики:

Релігія і право

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Наведено характеристику релігії як суспільного феномену та складової духовної культури людства, проаналізовано основні етапи її розвитку. Описано ранні форми вірувань і релігійних культів. На прикладі Трипільської культури вивчено прояви землеробських культів, розглянуто їх відгуки у сучасних релігіях, зокрема, християнстві. Наведено відомості про ранні та пізні національні релігії. Висвітлено історію становлення світових релігій - будизму, ісламу, християнства. З'ясовано причини виникнення та наведено класифікацію нових культів, показано кримінальну спрямованість і небезпечність діяльності деструктивних релігійних організацій в Україні. Розглянуто питання правового регулювання свободи совісті та діяльності релігійних організацій в Україні. Розкрито правовий зміст відокремлення церкви від держави, визначено основні завдання правоохоронних органів щодо захисту прав громдян на свободу віросповідань.

Дана характеристика религии как общественного феномена и составляющей духовной культуры человечества, проанализированы основные этапы ее развития. Описаны ранние формы верования и религиозных культов. На примере Трипольской культуры изучены проявления земледельческих культов, рассмотрены их отголоски в современных религиях, в частности, христианстве. Даны сведения о ранних и поздних национальных религиях. Освещена история становления мировых религий - будизма, ислама, христианства. Определены причины возникновения и дана классификация новых культов, показана криминальная направленность и опасность деятельности деструктивных религиозных организаций в Украине. Рассмотрены вопросы правового регулирования свободы совести и деятельности религиозных организаций в Украине. Раскрыто правовое содержание отделения церкви от государства, определены основные задачи правоохранительных органов относительно защиты прав граждан на свободу верований.

Встановлено спільні риси та відмінності права і релігії як форм свідомості і суспільних регуляторів з урахуванням їх генези, сфери регулювання, лінгвістичних особливостей, формального, функціонального та ціннісного аспектів. Розглянуто взаємодію права і релігії в процесі суспільного регулювання, суперечності, що виникають між правовими і релігійними приписами. Висвітлено форми релігійного впливу на правоутворення. Запропоновано типологію правових систем світу за критерієм впливу релігійного чинника на їх розвиток і функціонування. Визначено вихідні засади оптимізації відносин держави і церкви в Україні, шляхи покращання правової регламентації релігійних відносин.

Установлены общие черты и отличия права и религии как форм сознания и общественных регуляторов с учетом их генезиса, сферы регулирования, лингвистических особенностей, формального, функционального и ценностного аспектов. Рассмотрены взаимодействие права и религии в процессе общественного регулирования, противоречия, возникающие между правовыми и религиозными приписаниями. Освещены формы религиозного влияния на правообразование. Предложена типология правовых систем мира по критерию влияния религиозного фактора на их развитие и функционирование. Определены исходные основы оптимизации отношений государства и церкви в Украине, пути улучшения правовой регламентации религиозных отношений.

Обгрунтовано шляхи вирішення актуальних теоретичних і практичних проблем співвідношення права та релігії, розкрито природу даних явищ. Виявлено спільні та відмінні риси права та релігії як форм свідомості та засобів регулювання діяльності суспільства з урахуванням їх генезису, сфери застосування, лінгвістичних особливостей, формального, функціонального, ціннісного аспектів. Досліджено взаємодію права та релігії у процесі суспільного регулювання, проаналізовано протиріччя, що виникають між правовими та релігійними приписами. Розглянуто особливості релігійного впливу на правоутворення, охарактеризовано його форми. Запропоновано типологію правових систем світу за критерієм впливу релігійного чинника на їх розвиток і функціонування. Обгрунтовано шляхи оптимізації відносин держави і церкви в Україні та покращання правової регламентації релігійних відносин.

Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності.

Визначено особливості взаємозв'язку та взаємообумовленості понять права та моралі. Проведено теоретико-правовий аналіз визначень інституту благодійництва та благодійної діяльності. Розглянуто соціальне забезпечення вразливих верст населення як морально-етнічної цінності суспільства. Приділено увагу моральному потенціалу засобів масової інформації. Визначено роль громадян в управлінні державними справами через вибори та референдуми. Висвітлено моральний і правовий аспект клонування людини. Проаналізовано вплив християнства на формування правової системи Київської Русі. Розкрито морально-етичні аспекти діяльності правоохоронних органів. Розглянуто взаємовідносини релігійних організацій та органів місцевого самоврядування. Висвітлено морально-релігійні основи дошлюбних взаємовідносин. Визначено взаємозв'язок моральних і духовних цінностей.

Проналізовано процес становлення історичної школи права, що виникла наприкінці XVIII ст. в Німеччині. Зроблено висновок про те, що консервативний за своїми практично-політичними висновками напрямок політико-правової думки сприяв подальшому процесу наукових знань у сфері теорії права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4ФРА)404 + Х1(4ФРА)404

Рубрики:

Історія політичних вчень

Історія правових вчень

Шифр НБУВ: Ж23051 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасні теорії причин злочинності на предмет універсальності. Досліджено еволюцію аналізу теорій причин злочинності. Виділено основні напрями теорій. Висвітлено погляди на причини злочинності у філософії. Охарактеризовано "нетрадиційний" напрям теорій причин злочинності (економіка, фізика, релігія). Досліджено теорії соціологічного напряму. Розглянуто теорії причин злочинності як об'єкт порівняльної кримінології. Проведено порівняльно-кримінологічне дослідження сучасних теорій причин злочинності. Проаналізовано біосоціальні теорії. Запропоновано теорію злочинної установки як універсальну теорію причин злочинності.

Проаналізовано досвід побудови Європейскої практики сучасних систем відносин держави з новітніми і традиційними релігіями. Досліджено основні елементи правового регулювання цих відносин. Зроблено їх порівняльний аналіз і запропоновано можливості використання світової практики у вітчизняній системі державно-церковних відносин.

Розкрито значення релігії як ціннісної орієнтації у формуванні структури особистості. Розглянуто причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів на релігійному грунті. Визначено, що релігія - складний соціальний феномен, який може бути і є потужним бар'єром, що стоїть на шляху виникнення та розповсюдження соціального зла та злочинності.

Досліджено самобутність і своєрідність правової ментальності в національній культурі. Визначено природу права як соціального, історичного та культурного явища, в якому відображалися уявлення людей про божественну справедливість. Поступово розвиваючись, ці уявлення формували своєрідну правову свідомість, яка зазнала з плином часу певних трансформацій. Проаналізовано феномен правової свідомості, виділено в його структурі наступні компоненти: правову ідеологію, правову психологію, правову культуру та правову ментальність, які постійно взаємодіють один з одним, створюючи цілісну картину правової дійсності. Акцентовано увагу на тому, що саме правова ментальність є тим грунтом або підставою, на якому виростають і розвиваються інші складові правової свідомості. Досліджуючи правову ментальність у діахронії та синхронії, визначено тісний зв'язок цього феномену з етнічною ментальністю, в надрах якої вона своєрідно розвивається, відчуває на собі вплив дуже багатьох чинників, серед яких: народні звичаї, традиції, звичаї та табу, релігія, зокрема християнство зі своїми моральними установками, а також вплив сімейного виховання з домінуванням материнства з огляду на історичні, культурні й економічні причини.

Розкрито теоретико-методологічні основи дослідження злочинності на релігійному грунті. Розглянуто методологічні засади та сучасний стан наукової розробки кримінологічних досліджень злочинності на релігійному грунті. Подано загальну криміналогічну характеристику злочинів, вчинених на релігійному грунті, як кримінально-правове явище. Досліджено сутність релігійного конфлікту як об'єкта кримінологічного дослідження. Розкрито поняття та особливості характеристики особи, що вчинила злочин на релігійному грунті. Викладено кримінологічний та кримінально-правовий аспекти поняття особи злочинця, що вчинила злочин на релігійному грунті. Здійснено структурно-функціональний аналіз детермінації злочинності на рілігійному грунті. Розкрито поняття кримінального релігійного середовища.

Висвітлено процес "українізації" з політико-правової точки зору. Увагу приділено характеристиці більшовицької національно-культурної політики та спрямованості авторитарного режиму проти "місцевого націоналізму", котрий компартійна верхівка завжди вважала основною небезпекою в національному питанні.

На території соціально-філософських та правових дискусій проаналізовані епістемічний зміст, аксіологія та прагматика підходів до проблеми концептуалізації правового дискурсу та визначення його впливу на формування громадянського суспільства на Заході та в Україні. Підкріплено тезу: деліберативна програма є адекватною у справі подолання реліктів позаправового мислення, легітимації права, засвоєння загальноєвропейської соціальної традиції. Наведено аргументи на користь вибірковості зовнішніх запозичень, ефективності комунікативних практик, необхідності морального навантаження програм розвитку, які формуються, транслюються та втілюються завдяки конвенціям вільного суспільного "критичного розуму".

Рассмотрена проблема формирования украинского государства в начальный период национальной революции 1917 - 1920 гг. Проанализирована точка зрения по данному вопросу различных политических сил того периода. Украинские национально-демократические силы прошли путь от требования автономки до провозглашения самостоятельности. Внимание уделено объективным и субъективным причинам трансформации идей государственного строительства в Украинской Центральной Раде.

Проаналізовано вивчення творчого доробку З. Бжезінського у роботах вітчизняних та зарубіжних авторів. Встановлено, що з початку XX ст. прокидається особливий інтерес до інтелектуальної спадщині 3. Бжезінського з метою визначення його ролі у формуванні зовнішньополітичної доктрини США останньої третини XX ст.