Аналізуються наслідки ядерного роззброєння України та його вплив на її національну безпеку. Розглядаються питання відновлення геополітичного суперництва між НАТО та Росією; присутності Чорноморського флоту на території України; воєнно-політичної нестабільності навколо кордонів України. Детально проаналізовані концепції без'ядерної зони у Центрально-Східній Європі; воєнно-політичного партнерства як засіб забезпечення національної безпеки України; "оборонного стримування".

Розглянуто здобутки та проблеми людства на шляху роззброєння і відмови від воєн як засобів вирішення міжнародних проблем, динаміку кількості та чисельності армій світу в ХХ ст., приклади їх використання.

Проаналізовано один з пріоритетних напрямів зовнішньої стратегії США - ядерну стратегію. Здійснено ретроспективний огляд американської ядерної політики, визначено ключові етапи її трансформації, а також можливі подальші напрями реалізації. Значну увагу приділено важливому завданню ядерної стратегії США - запобіганню розповсюдження ядерної зброї. Критично проаналізовано досвід українського ядерного роззброєння в контексті ядерної стратегії США.

Висвітлено проблеми обмеження кількості зброї масового ураження, зокрема, обмеження ядерної зброї та створення системи контролю за її нерозповсюдженням, скорочення ядерних озброєнь і відмови від створення національної протиракетної оборони, а також створення зон, вільних від ядерної зброї. Наведено перспективи ліквідації хімічної та біологічної зброї. Проаналізовано основні положення міжнародних договорів, конвенцій, резолюцій з даного питання.

Освещены проблемы ограничения количества оружия массового поражения, в частности, ограничения ядерного оружия и создания системы контроля за ее нераспространением, сокращения ядерных вооружений и отказа от создания национальной противоракетной обороны, а также создания зон, свободных от ядерного оружия. Приведены перспективы ликвидации химического и биологического оружия. Проанализированы основные положения международных договоров, конвенций, резолюций по данному вопросу.

Наведено результати досліджень з питань міжнародної безпеки: конфліктів, запобігання конфліктам і регіональної безпеки, військових витрат, виробництва та поставки озброєнь, зброї масового ураження та її нерозповсюдження, контролю над озброєннями та роззброєнням. Проаналізовано розвиток ситуації у галузі хімічної і біологічної зброї. Проведено оцінку загрози тероризму із застосуванням хімічної і біологічної зброї.

Приведены результати исследований по вопросам международной безопасности: конликтов, предотвращения конфликтов и региональной безопасности, военных затрат, производства и поставки вооружений, оружия массового поражения и его нерострастранения, контроля над вооружениями и разоружением. Проанализировано развитие ситуации в области химического и биологического оружия. Проведено оценка угрозы терроризма с применением химического и биологического оружия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.212-74(4УКР)-921

Рубрики:

Організація Об'єднаних Націй (ООН)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано основні етапи історії Організації Об'єднаних Націй, розкрито роль ООН у захисті миру та стабільності у світі. Показано участь України у реалізації статутних завдань ООН на різних історичних етапах діяльності. Висвітлено багатогранну роботу української дипломатії різних часів. Визначено передумови виходу України на світову арену як суб'єкта міжнародних відносин. Викладено питання реалізації інтересів Української держави в процесі вирішення проблем міжнародної безпеки та роззброєння.

Проанализированы основные этапы истории Организации Объединенных Наций (ООН), раскрыта роль ООН в защите мира и безопасности в мире. Показано участие Украины в реализации уставных задач ООН на разных исторических этапах деятельности. Освещена многогранная работа украинской дипломатии разных времен. Определены предпосылки выхода Украины на мировую арену как субъекта международных отношений. Изложены вопросы реализации интересов Украинского государства при решении проблем международной безопасности и разоружения.

Мирна Помаранчева революція надає Україні можливість відновити свою політичну волю до нерозповсюдження ядерної зброї, яка була чітко продемонстрована одностороннім ядерним роззброєнням на початку 1990-х років після розпаду Радянського Союзу. Враховуючи новий політичний клімат не тільки в Україні, але і притаманні 21-му століттю реальні загрози з боку недержавних чинників, терористичних груп та розповсюдження, фінансоване державами, Україна могла б докласти зусиль на підтримку глобального прагнення нерозповсюдження. Проте для того, щоб поєднати разом багатий досвід українських експертів, політичну волю українського керівництва та політичну стратегію нерозповсюдження, Україні слід спрямувати зусилля на побудову стабільної культури нерозповсюдження. Україна має використати всі можливості - як сама, так і за підтримки міжнародних партнерів, щоб сприяти побудові стабільної культури нерозповсюдження як всередині країни, так і на зовнішній арені.

Досліджено роль і місце Ліги Націй у розвитку міжнародного права з урахуванням нових тенденцій періодизації його історії, які сформувалися у сучасній вітчизняній науці. Проведено макроаналіз розвитку міжнародного права у період існування першої міжнародної міжурядової організації з підтримання миру та безпеки Ліги Націй у контексті еволюції універсального міжнародного правопорядку. Висвітлено міжнародно-правові передумови, основи, механізми та особливості створення, існування та підтримання міжнародного правопорядку конкретно-історичної доби. Розкрито теоретичні та практичні засади прогресивного розвитку деяких норм та інститутів міжнародного права в умовах Ліги Націй. Акцентовано увагу на інститутах заборони агресії, роззброєння та колективної безпеки, а також міжнародно-правових аспектах прав людини та вирішення міжнародних економічних питань в рамках універсального правопорядку тих часів.

Висвітлено механізм правового регулювання міжнародних економічних відносин (МЕВ). Розглянуто питання реалізації міжнародних торгівельних, міграційних, валютно-фінансових, інвестиційних, науково-технічних відносин. Подано інформацію про принципи міжнародного економічного права, правові засоби вирішення спорів у галузі МЕВ, систему сучасних правил світової торгівлі товарами, організаційно-правовий механізм європейської валютної системи. Охарактеризовано джерела міжнародного інвестиційного права. Увагу приділено питанням залучення іноземних інвестицій до вітчизняної економіки, принципам міжнародного науково-технічного співробітництва, правовим аспектам регулювання глобальної продовольчої проблеми, а також міжнародно-правовому регулюванню роззброєння, скорочення збройних сил і озброєнь.

Розглянуто комплексний підхід для введення законів управління ризиками у тісному взаємозв'язку із законами менеджменту та завданнями держави, що мають вирішуватися в площині контролю над озброєнням. На прикладі Національного комітету з питань роззброєння простежується спільний комплекс заходів, пов'язаний із верифікацією інформаційного простору для вдосконалення військово-політичних засобів протидії гібридній війні, що за відповідних умов мало б значно ефективніший вплив на деескалацію сучасних російсько-українських відносин. Запропоновано нові форми взаємодії архітектури національної та європейської безпеки шляхом упровадження оптимізації та реформування організаційно-правових засад державного контролю над озброєнням через аналіз ризиків у державно-управлінській площині. Досліджено сучасний верифікаційний інструментарій із наданням законотворчих пропозицій підвищення ефективності його практичних складових.

Здійснено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукової проблеми вивчення конституційно-правових гарантій ядерної безпеки у міжнародному та національному аспектах, результати якого сприятимуть пошуку та знаходженню ефективних механізмів відновлення і забезпечення як державного суверенітету України, зокрема шляхом удосконалення системи гарантій національної безпеки України, так і дотримання міжнародно-правових вимог режиму нерозповсюдження. Запропоновано механізми реалізації гарантій ядерної безпеки, що випливають зі статутних завдань МАГАТЕ, та забезпечення дотримання ядерними державами відповідальності за невиконання наданих ними гарантій безпеки неядерних держав. Розроблено наукові моделі: проект резолюції ГА ООН стосовно забезпечення гарантій ядерної безпеки України, європейського регіону та зони Чорного моря, вільної від ядерної зброї; звернення до МАГАТЕ стосовно виконання РФ Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) на території АР Крим, а також іншими державами-підписантами взятих на себе гарантій щодо безпеки України у зв'язку з її ядерним роззброєнням; поправки до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї зі сторони України з метою впровадження правових засад гарантій безпеки у конституційну практику держав, що володіють ядерною зброєю.

Розкрито сучасний стан національної безпеки в Україні в контексті протидії корупції. Наведено головні тенденції геополітичної обстановки у світі. Встановлено, що Україною нацбезпека розглядається як невіддільний складник безпеки на регіональному й глобальному рівні та протягом останніх років значно підвищився рівень її авторитету на світовій арені, чому сприяли важливі кроки, спрямовані на те, щоб не допустити масштабних сутичок у суспільстві. Адже Україна є миролюбною країною, що вдається до активної підтримки такого процесу, як ядерне роззброєння, прагнучи демократизації та беручи участь у низці міжнародних організацій і долучаючись до великих програм розвитку міжнародного значення. Відображено розрахунок комплексного індексу української нацбезпеки, спираючись на метод нормування та стандартизацію чинників, що є вихідними, тобто індексів суббезпек, зокрема тих, що мають соціально-економічний, політичний, військовий та екологічний характер. Наведено значення інтегрального індексу національної безпеки України за складниками, сформованими за пропозицією А. Качинського. З'ясовано, що негативні тенденції останніми роками пояснює економічна криза, порушенням цілісності державної території, воєнними діями та рештою трансформаційних процесів у країні. Відображено динаміку інтегрального індексу національної безпеки України за складниками моделі збалансованого розвитку України, що запропонували автори Доктрини 2030. Якщо спрогнозувати зазначені індекси, то найоптимістичнішим прогнозом інтегрального індексу української нацбезпеки на 2018 - 2021 рр. передбачається, що національна безпека перебуватиме в середньому/помірному стані. Виокремлено три види корупції, що найбільш розповсюджені під час громадянських війн. Визначено найвагоміші фактори, які формують системну корупцію в оборонній галузі національної економічної системи, зокрема: надмірна політизована кадрова політика; слабка правова культура; посадові особи мають можливість контролю та витрати за власним бажанням значних ресурсів (йдеться про державну та міжнародну допомогу); закупівлям, оборонним заказам та звітності притаманна слабка транспарентність; наявна конфліктна зона.

Розглянуто імплементацію практики європейського суду з прав людини в українське судочинство. Розкрито міжнародно-правові стандарти ООН у сфері кримінального правосуддя щодо наркозалежних осіб, деякі аспекти вивчення з дітьми конвенції ООН про права дитини. Висвітлено особливості зняття імунітету судді міжнародного суду. Досліджено еволюцію міжнародно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього середовища. З'ясовано роль комісії міжнародного права ООН у кодифікації міжнародно-правових норм, інституційні механізми ООН у сфері захисту прав людини. Розглянуто переговори і примирення як мирні засоби вирішення міжнародних спорів, міжнародно-правове співробітництво держав у сфері ядерного роззброєння в рамках ООН.