Приділено увагу реформуванню правоохоронних органів України у контексті взаємодії науки та практики. Охарактеризовано протиправні діяння суддів, вчинені у сфері земельного законодавства. Розглянуто окремі питання надання правоохоронних послуг МВС України та Національною поліцією. Акцентовано увагу на сучасних способах підробки документів. Висвітлено аспекти адміністративного затримання та права затриманої особи. Розглянуто проблемні питання законодавчної регламентації призначення перевірок та ревізій у кримінальному провадженні. Висвітлено діяльність прокуратури України в системі правоохоронних органів у дореволюційний період. Запропоновано шляхи підвищення рівня компетентності працівників Експертної служби МВС України, які залучаються у ролі спеціалістів під час проведення слідчих дій. Описано особливості реалізації права на проведення мирних зібрань за сучасних умов. Наведено загальну характеристику адміністративного провадження в Україні. Розглянуто проблемні питання проведення судово-балістичних досліджень у період реформування системи МВС України.

Розглянуто окремі питання щодо формування доказової бази у кримінальному провадженні у злочинах, вчинених на тимчасово окупованих територіях та в зоні проведення АТО. Описано особливості процесуального доказування у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені на тимчасово окупованих територіях. Приділено увагу вітчизняній процесуальній регламентації ОРД як засобу запобігання ефективному розслідуванню. Описано особливості підготовчого етапу огляду місця ДТП в районі проведення антитерористичної операції. Висвітлено окремі процесуальні аспекти спеціального судового розгляду у кримінальному провадженні. Визначено перспективи використання комп'ютерного моделювання при проведенні слідчого експерименту в ході розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях. Розглянуто проблеми правового регулювання порядку збирання доказів під час досудового розслідування, що здійснюється в районі проведення АТО. Приділено увагу розслідуванню злочинів проти довкілля. Розглянуто актуальні питання застосування кримінального процесуального законодавства в районі проведення антитерористичної операції.

Розглянуто організаційно-правові, процесуальні та криміналістичні проблеми забезпечення доступу до правосуддя, а також кримінально-правові проблеми забезпечення єдності правозастосовної практики. Увагу приділено підвищенню ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення виявлення та розслідування злочинів, учинених із застосуванням вогнепальної зброї. Проаналізовано міжнародні стандарти та законодавство України щодо правової допомоги засудженим до позбавлення волі. Висвітлено міжнародні аспекти захисту прав людини у сфері адміністративного судочинства в умовах європейської інтеграції. Розглянуто методику комунікативного менеджменту як інструмент підвищення довіри до судової влади. Викладено основи правового регулювання інформаційних відносин, що виникають під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Подано інформацію про процесуальні гарантії захисту майнових прав осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, учинених на тимчасово окупованій території та в районі проведення операції об'єднаних сил. Описано кримінально-правові наслідки одужання осіб, звільнених від покарання за хворобою.

Висвітлено окремі напрями протидії незаконному заволодінню транспортними засобами (ТЗ) серед молоді, рівень громадянської активності в суспільстві та його вплив на стан протидії незаконному заволодінню ТЗ. Розглянуто особливості використання спеціальних знань під час розслідування корисливо-насильницьких злочинів, взаємодії слідчого із засобами масової інформації під час розслідування незаконного заволодіння ТЗ. Висвітлено особливості призначення та проведення автомобільно-товарознавчої експертизи в адміністративному судочинстві. Викладено актуальні питання забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

Актуальність дослідження доступу до якісних публічних послуг населення, що проживає на підконтрольних Уряду України територіях Донецької та Луганської областей, зумовлюється високим рівнем його соціальної вразливості через тривалий воєнний конфлікт на Сході України та неоднозначні наслідки реформи децентралізації, запровадженням карантинних обмежень внаслідок пандемії COVID-19. Мета роботи - аналіз якості надання органами державної влади й органами місцевого самоврядування послуг жителям підконтрольних Уряду України територій Донецької та Луганської областей, за матеріалами фокус-групових інтерв'ю. У лютому 2021 р. у містах Маріуполь, Слов'янськ, Бахмут Донецької області, Сєвєродонецьк, Лисичанськ та селищі Станиця Луганська Луганської області проведено 6 фокус-груп у межах проєкту Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу "Послуги населенню і оцінки влади на Донбасі з обох сторін лінії розмежування". Зібрано інформацію щодо найзатребуваніших публічних послуг у цих населених пунктах, бар'єрів у їх отриманні, критеріїв оцінки жителями діяльності суб'єктів надання публічних послуг, шляхів покращення сервісного обслуговування. За даними фокус-групових опитувань, у населених пунктах, охоплених дослідженням, значним є вплив просторового чинника на забезпечення якості публічних послуг. Через прояви кризової свідомості, сформованої в умовах життя у безпосередній близькості до зони воєнного конфлікту, жителі не є вимогливими до якості послуг і реагують переважно на випадки тривалої відсутності послуг, важливих для життєзабезпечення. Чітких критеріїв щодо оцінки якості публічних послуг в їхній свідомості не склалося. Значущість має доступність публічних послуг (фактична можливість їх отримання за місцем проживання) і прозорість діяльності органів влади, що їх надають. Особистої відповідальності за якість послуг жителі переважно не відчувають. При обгрунтуванні висловленої довіри або недовіри до влади раціональні аргументи у них часто поступаються афективним. Крім подолання виявлених проблем у базових сферах життєзабезпечення, дослідження засвідчило доцільність зосередження зусиль місцевої влади та "третього сектору" на формуванні належної клієнтської компетентності отримувачів публічних послуг, зокрема, на зростанні рівня поінфомованості жителів про наявні на місцях послуги, умови та механізми їх надання, повноваження органів місцевого самоврядування; на розвитку інструментів "демократії участі" та механізмів громадського контролю влади; на подальшій модернізації механізмів надання послуг завдяки технологізації та деперсоналізації, запровадженню принципів "єдиного вікна", оперативності, прозорості, клієнтоорієнтованості.