Подано системний аналіз фактора глобального стеження в суспільстві. Розглянуто основні характеристики різновидів інформації, що збирається негласними засобами та в електронних мережах. Розкрито питання законності та морально-етичного аспекту втручання у приватне життя людини. Зроблено акцент на смартфоні як головному засобі збору інформації про індивіда. Підкреслено, що діяльність спецслужб нерідко пов'язана з неетичним збором інформації та втручанням у приватне життя як перших осіб держав, так і пересічних громадян.

Проаналізовано історіографічну та джерельну базу з історії становлення та функціонування сискної поліції в Україні, й у Волинській губернії зокрема. Головним завданням сискних наглядачів та сищиків залишалось стеження за кримінальним елементом у великих містах, де відбувалася концентрація закладів з підвищеною криміногенною привабливістю. Визначальний вплив на організаційні форми сискної поліції, обсяг компетенції, основні напрями діяльності, місце та роль в державному механізмі чинили процеси суспільно-економічного і політичного розвитку, які відбувалися в державі в той чи інший історичний період.

Розглянуто викриття таємної діяльності італійських політемігрантів, що гуртувалися в Одесі навколо місцевого осередку "Міжнародної організації допомоги борцям революції" та "Клубу іноземних моряків". На прикладі трагічної долі низки італійців (комуністів та анархістів) висвітлюються методи роботи ДПУ, ГРУ та Комінтерну по формуванню агентурної мережі у країнах Європи, стеженню за "підозрілими" іноземцями, за контрабандою та "політичними настроями" у СРСР.

Комплексно розглянуто проблему організації та діяльності органів державної безпеки в Харківському регіоні в роки нової економічної політики. На основі аналізу історіографії та широкого кола опублікованих і архівних джерел, досліджено правове становлення, структуру та функції органів ЧК - ДПУ на Харківщині, складено соціальний портрет чекістів, виділено основні етапи їхнього функціонування, з'ясовано місце та роль місцевих органів безпеки в механізмі тоталітарної влади. Проаналізовано основні напрями та масштаби репресивної діяльності ЧК - ДПУ (придушення повстанського та підпільного рухів спротиву, переслідування інакомислячих, національно свідомої інтелігенції, участь у ліквідації опозиційних політичних партій та течій, боротьбі з церквою, переслідування службовців карально-репресивного апарату Російської імперії та військовослужбовців антибільшовицьких режимів часів громадянської війни тощо). Розкрито методи та технології, що використовувала радянська таємна поліція під час боротьби з противниками більшовицького режиму - узяття на оперативний облік політично "неблагонадійних", стеження, насадження мережі інформаторів у суспільстві, активне застосування практики залякувань і провокацій, використання методів дискредитації політичних громадських діячів, тактики церковних розколів. Охарактеризовано діяльність органів державної безпеки в галузі економіки, боротьбу з економічною злочинністю, протидію корупції, розтратам бюджетних коштів, контрабандному промислу, спекулятивним виявам.