Виявлено тенденції змін співвідношення прерогатив гілок влади і розмежування ресурсів політичної діяльності. Велику увагу приділено основним моделям застосування принципу: "гнучкого" і "жорсткого" розподілу влади. Перша з них в обгрунтуванні доходить до ідеї Локка про тісну співпрацю і взаємодію гілок влади за верховенства однієї з них. Вона характерна для держав з парламентською формою правління і полягає у значному посиленні ролі урядової влади (яскравий приклад - Великобританія). Друга модель опирається здебільшого на концепцію Монтеск'є і його послідовників про рівновагу, незалежність та взаємоконтроль гілок влади (ця модель властива, наприклад, США та іншим країнам з президентською формою правління). На підставі аналізу досвіду застосування принципу розподілу влади в СНД окреслюються основні труднощі формування демократичної політичної системи на етапі переходу від тоталітаризму до демократії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф023 + Ф024 + Х809(4УКР)62-9

Рубрики:

Політична система та політичне життя суспільства

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)6-5 + Х2(4Укр)6

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано статус України в міжнародних відносинах у період Другої світової війни. Розглянуто українське питання в програмах та діяльності польського військово-політичного підпілля в Західній Україні в 1939 - 1941 рр., а також питання збройного та ідеологічного протистояння між військовими формуваннями УПА, збройним підпіллям ОУН та радянським режимом. Висвітлено тактику, стратегію, форми та методи дій влади в боротьбі за утвердження тоталітаризму в західному регіоні України в 1944 р.

Проанализирован статус Украины в международных отношениях в период Второй мировой войны. Рассмотрены украинский вопрос в программах и деятельности польского военно-политического подполья в Западной Украине в 1939 - 1941 гг., а также вопросы вооруженного и идеологического противостояния между военными формированиями УПА, вооруженным подпольем ОУН и советским режимом. Освещены тактика, стратегия, формы и методы действий власти в борьбе за утверждение тоталитаризма в западном регионе Украины в 1944 г.

Розглянуто основні етапи адміністративно-територіальних перетворень на українських землях протягом 1917 - 1940 рр. Проаналізовано фактори та правову базу підготовки й прийняття рішень стосовно утворення нових і реформування існуючих адміністративно-територіальних структур. Досліджено зміни дореволюційного адміністративно-територіального устрою України у 1917 - 1921 рр. та утворення його нової системи в 1922 - 1925 рр. Показано особливості здійснення національно-територіального районування у 1920 - 1930-х рр., визначено основні критерії та правові засади утворення нових адміністративних одиниць. Наведено характеристику системи адміністративно-територіального устрою держави за умов утвердження тоталітаризму в 1930 - 1940 рр.

Рассмотрены основные этапы административно-территориальных преобразований на украинских землях в 1917 - 1940 гг. Проанализированы факторы и правовая база подготовки и принятия решений относительно создания новых и реформирования существующих административно-территориальных структур. Исследованы изменения дореволюционного административно-территориального устройства Украины в 1917 - 1921 гг и образование его новой системы в 1922 - 1925 гг. Показаны особенности осуществления национально-территориального районирования в 1920 - 1930-х гг., установлены основные критерии и правовые основы создания новых административных единиц. Приведена характеристика системы административно-территориального устройства государства в условиях утверждения тоталитаризма в 1930 - 1940 гг.

Проаналізовано обставини зайняття території Західної України Червоною армією у вересні 1939 р. Визначено статус тимчасових органів влади - обласних та повітових управлінь і селянських комітетів. Висвітлено хід виборчої кампанії до Народних Зборів Західної України, описано процедуру їх проведення та прийняття рішень. Розглянуто методи, за допомогою яких у регіоні впроваджено радянську політичну систему тоталітаризму.

Вперше на підставі вивчення маловідомих архівних матеріалів та історичних джерел проведено комплексне дослідження діяльності міліції Донбасу у період "хрущовської відлиги" 1956 - 1964 рр. З'ясовано роль законодавчого та нормативного забезпечення функціонування органів внутрішніх справ і показано особливості організаційно-структурного реформування міліції Донбасу за умов подолання крайніх проявів сталінського тоталітаризму. Висвітлено розбіжності між керівними програмами партійно-державного апарату та реальними результатами правоохоронної діяльності. Досліджено вплив історичних традицій, неофіційної системи цінностей населення і масових настроїв на ефективність боротьби органів внутрішніх справ зі злочинністю і зміну офіційної правоохоронної політики. Проаналізовано такі пріоритетні напрямки діяльності міліції, як боротьба з кримінальною злочинністю, економічними злочинами та охорона громадського порядку. Вперше особливу увагу приділено вивченню специфіки роботи з допоміжним апаратом правоохоронних органів - агентурою. Проаналізовано організаційні заходи, спрямовані на посилення суспільного значення органів внутрішніх справ. Досліджено взаємодію правоохоронних структур з громадськими об'єднаннями. Зроблено спробу визначити рівень реальної ефективності функціонування органів внутрішніх справ Донбасу в 1956 - 1964 рр.

Розглянуто особливості перехідного періоду від тоталітаризму до демократії, а також передумови утвердження демократичного політичного режиму в Україні. Обгрунтовано взаємозалежність демократії та законодавства, процесів демократизації і становлення національного законодавства. Відзначено, що за умов суспільних перетворень законодавство є базою, інструментом їх здійснення, відіграє головну роль у формуванні інститутів громадянського суспільства та правової держави, інтеграції України до європейського та світового співтовариства. Проаналізовано основні етапи, тенденції та закономірності в історії становлення законодавства України, що регламентує нові демократичні принципи та інститути. Зауважено, що сучасне національне законодавство є нестабільним, суперечливим, що перешкоджає демократичним змінам у суспільстві. Значну увагу приділено потребам удосконалення законотворчості, подолання колізій, систематизації, підвищення ефективності законодавства, імплементації норм міжнародного права й гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

Досліджено процес формування радянської карально-репресивної системи на Волині у післявоєнний період, проаналізовано зміни в її структурі протягом 1944 - 1953 рр. Визначено завдання, функції та напрями діяльності силових органів. Описано форми та методи їх боротьби з українським національно-визвольним рухом на Волині. Розглянуто заходи комуністичного режиму проти мирного населення, зокрема, департації, репатріації та примусові переміщення. Охарактеризовано антицерковну політику тоталітаризму, проаналізовано вплив радянських каральних органів на суспільно-політичне життя та морально-психологічну атмосферу в області та регіоні.

Проведено історико-правове дослідження виникнення та становлення інституту реформування правової системи України, досліджено його еволюційні зміни та встановлено причини їх виникнення. Визначено фактори, що сприяли формуванню специфічних рис української правової системи. Виявлено спільні та відмінні риси правових систем України та колишнього СРСР. Розкрито роль і місце процесу нормотворчості в реформуванні правової системи. Розглянуто особливості трансформаційного періоду від епохи тоталітаризму до утвердження демократії. Досліджено передумови формування демократичного політичного режиму в Україні. Зроблено висновок про взаємозалежність процесів демократизації та становлення національного законодавства. Доведено, що за умов суспільних перетворень законодавство є основою, інструментом їх здійснення, набуває пріоритетного значення у формуванні інститутів громадянського суспільства та правової держави й інтеграції України у європейське та світове співтовариство. Проаналізовано основні етапи, тенденції та закономірності становлення правової системи України, що регламентує нові демократичні принципи та інститути. Виявлено змінний характер сучасного національного законодавства, а також його нестабільність і суперечливість, що перешкоджає демократичним змінам у суспільстві. Особливу увагу приділено дослідженню актуальних проблем удосконалення нормотворчості, подолання колізій, систематизації та підвищення ефективності законодавства. Розглянуто питання імплементації норм міжнародного права та гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

Розглянуто проблеми формування ціннісних засад і механізмів демократичного державотворення в Україні. Висвітлено теоретичні та практичні аспекти переходу держави від тоталітаризму до демократії, базові цінності сучасної демократії. Проаналізовано політичну культуру в системі ціннісного механізму регулювання суспільно-владних відносин (СВВ). Визначено ціннісну домінанту взаємодії влади та суспільства в контексті легітимації держави, політичні цінності в структурі соціальних комунікацій та сталого розвитку державних інституцій, типологізацію державно-політичних режимів як систему СВВ. Описано світові моделі та механізми демократизації державно-політичного режиму, ціннісну систему українського суспільства та визначено її вплив на механізм демократичного транзиту України.

Рассмотрены проблемы формирования ценностных основ и механизмов демократического государственно-созидательного процесса в Украине. Освещены теоретические и практические аспекты перехода государства от тоталитаризма к демократии, базовые ценности современной демократии. Проанализирована политическая культура в системе ценностного механизма регулирования отношений общества и власти (ОиВ). Определены ценностная доминанта взаимодействия власти и общества в контексте легитимации государства, политические ценности в структуре социальных коммуникаций и устойчивого развития государственных институций, типологизация государственно-политических режимов как система отношений ОиВ. Описаны мировые модели и механизмы демократизации государственно-политического режима, ценностная система украинского общества и определено её влияние на механизм демократического транзита Украины.

Висвітлено історію українського лісового законодавства в період 1929 - 2011 рр. Розглянуто маловивчені питання правового регулювання проведення масштабних реформ системи управління лісовою галуззю в 1930 - 1936, 1959 - 1964, 2010 - 2011 рр. Увагу приділено реалізації найбільш амбіційного в історії лісівництва "сталінського плану перетворення природи". Подано інформацію про постанови ЦК ВКП(б) і РМ СРСР 1948 р., особливості підготовки Закону "Основы лесного законодательства Союза ССР и союзных республик" 1977 рр., Лісового кодексу УРСР 1979 р., Лісового кодексу України 1994 р. Проаналізовано міжнародний досвід співробітництва в сфері охорони лісів. Визначено закономірності, тенденції, основні напрями, динаміку становлення та закріплення норм лісового права. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності вітчизняного законодавства в даній сфері.

Висвітлено окремі структуровані актуальні проблеми плебсологічного як міжгалузевого суспільно-правового виміру стану та перспектив діяльності тих елементів пізнання, які, так чи інакше, стосуються функціонування органів місцевого самоврядування в Україні. Розкрито плебсологічний аспект в інформаційній взаємодії органів місцевого самоврядування та громадськості. Проаналізовано конфлікт інтересів у сучасному суспільстві в контексті гендерних зобов'язань України перед ЄС. Розглянуто плебсологію механізмів державного управління у сфері кримінально-правового захисту екологічної безпеки. Наведено плебсологічну оцінку пережитків тоталітаризму та ідеологічного вакууму у сфері органів місцевого самоврядування в Україні.

Проаналізовано проблему насильства в політиці та практиці сталінського тоталітарного режиму, сутність якої полягає в фізичному знищенні та морально-психологічному пригноблені та підкоренні всіх громадян держави. Ефективним методом реалізації цього політичного курсу партії більшовиків на чолі зі Сталіним була політика насильства, репресій, терору і страху, безправність людини перед тоталітарною владою. Вся ідеологія, політика та практика сталінського тоталітарного режиму за своєю сутністю була антинародною, антиправовою, антигуманною, в основі якої було насильство, репресії, ігнорування режимом прав і свобод людини.

На основі ретроспективного аналізу розглядаються особливості формування договірно-правової бази українсько-польських відносин за умов тоталітаризму. Слід зауважити що формування дипломатії даного періоду не завжди відповідало усталеним нормам міжнародного права у зовнішніх зносинах, оскільки договірні сторони нерідко вдавалися до радикальних (силових) засобів вирішення спірних питань. У цій нормативно-правовій системі схема українсько-польських відносин відтворювала в основному формальний договірно-правовий процес, зміст якого не завжди відповідав інтересам обох сторін, але цілком задовільняв правлячу верхівку. Як наслідок, зв'язки між Україною і Польщею носили екстенсивний характер.

Проаналізовано основні напрямки та аспекти більшовицької політики у галузі соціального забезпечення населення, які розглянуто за допомогою авторської методології рівнево-компонентного аналізу у зрізі формування структури радянського тоталітарного режиму у період його становлення у 1920-х рр. До наукового обігу вперше введено ряд джерел із фондів Державного архіву Херсонської області (ДАХО), на підставі яких висвітлено дана проблема.

Досліджено історичну динаміку правового регулювання охорони власності на різних етапах розвитку України. Проведено періодизацію даного процесу, яка дозволила виділити такі періоди: а) перші роки радянської влади та НЕП (1917-1927 рр.); б) часи тоталітаризму (1927-1953 рр.); в) "хрущовська відлига", уповільнення темпів суспільного розвитку, застій та доба перебудови (1954-1991 рр.); г) період незалежної України (1991-2017 рр.). На першому з них проводилась націоналізація об'єктів власності, нормативно-правові акти приймались безсистемно, а за правопорушення, пов'язані з цією категорією, широко використовувалась система Реввійськтрибуналів. Часи НЕП характеризувались пом'якшенням відповідальності за злочини проти власності, систематизацією радянського законодавства та появою обмеженої кількості приватних майнових об'єктів, які охороняла держава. У період тоталітаризму використовувались жорсткі міри відповідальності за злочини у сфері охорони майна з використанням вищої міри покарання та тривалих термінів ув'язнення за незначні правопорушення. Наступний історичний період - 1954-1991 рр. - характеризувався постійною боротьбою з дрібними крадіжками, пом'якшенням норм юридичної відповідальності за злочини проти власності. Період незалежної України характеризувався складною динамікою прийняття нормативно-правових актів, які регламентували роздержавлення, приватизацію та охорону власності. Особливістю радянської моделі правової охорони власності була наявність подвійних стандартів різної правової відповідальності за однакові правопорушення проти державного та особистого майна, які в період незалежної України були прирівняні один до одного. Характерною рисою етапу незалежної України було прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на боротьбу з легалізацією (відмиванням) майна та коштів, здобутих злочинним шляхом, яка проводилась за допомогою численних нормативно-правових актів, прийнятих ДФС, МВС та іншими правоохоронними органами.

Розглянуто актуальні питання теорії та історії держави і права, конституційного, муніципального права, цивільного права та процесу, права соціального забезпечення, адміністративного права та процесу, кримінології, кримінального процесу та криміналістики, судової експертизи, а також судоустрою та філософії права. Висвітлено особливості кримінальної відповідальності за незаконний обіг наркотиків у перші роки радянської влади та часи тоталітаризму. Розкрито окремі аспекти реформування податкових правовідносин у контексті утворення Державної податкової служби України. Розглянуто процесуальний зміст негласних слідчих (розшукових) дій з урахуванням міжнародного законодавства в контексті дотримання прав і свобод людини. Окреслено перспективи розширення доступу до правосуддя у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду.

Ця стаття продовжує цикл публікацій про універсумну еволюцію античної цивілізації, її субцивілізацій та присвячена розгляду суперечливих соціально-економічних та політичних процесів в афінському ареалі Стародавньої Греції у другій половині VIII - першій половині IV ст. до н. е. Увагу акцентовано на характеристиці важливих етапів державотворення в Афінах. Показано, що прискорений розвиток ринкових та товарно-грошових відносин у VII - VI ст. до н. е., каталізований, зокрема, великою колонізацією, збільшує ряди неродовитих, але багатих ремісників, торговців, купців, лихварів, фетів-боржників, сприяє витісненню патріархального рабства класичним. Поглиблений розрив між економічною роллю, що змінилася і зростає, вказаних кластерів та їх політичним безправ'ям, а також розкол евпатридів на ринковиків і традиціоналістів стимулював важливі продержавні реформи, у тому числі кодифікацію звичайного права, заснування судів, початок утворення адміністративно-територіальних округів, що не збігаються з родовим територіальним розподілом. Показано, що занепад родового ладу відбувався за участю самої родової знаті, яка переслідувала своєкорисливі інтереси, що призвело до перемоги діакріїв та зародження держави. Проаналізовано роль політичної діяльності Солона у формуванні Афінської держави, тиранії Пісістрата, реформ Клісфена - Перікла, які сприяли народженню поліса-держави. І якщо в переважній більшості випадків політичні режими дрейфують від демократії до авторитаризму та тоталітаризму, то в Афінах, навпаки, домінує демократизація. Зроблено висновок, що саме з реформами Перікла в Афінах завершується формування демократичного устрою в його класичній формі.

Викладено питання кримінальної відповідальності за пропаганду комуністичного та нацистського (націонал-соціалістичного) тоталітарних режимів. Досліджено кримінально-правову охорону миру та безпеки людства від кримінальної протиправної ідеології тоталітаризму щодо недопущення повторення злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів. Проаналізовано стан теоретичного дослідження з зазначених питань, кримінальне законодавство держав, які е членами Європейського Союзу. Надано кримінально-правову характеристику пропаганди, планування, підготовки, розв'язування та ведення агресивної війни. Виокремлено групу суміжних складів кримінальних правопорушень зі складом злочину про пропаганду комуністичного та нацистського тоталітарних режимів. Запропоновано шляхи удосконалення Кримінального кодексу України щодо регламентації кримінально-правової заборони пропаганди тоталітаризму.