Наведено близько 30 000 термінів і стійких словосполучень з питань права, цивільного та кримінального процесу, валютно-кредитних відносин, комерції, банківської справи та страхування. Подано переклад на англійську мову таких понять, як авансування, виборець, вказівка, злочинець, конфіскація, копігольдер, переглядати, позикодавець, посада, пред'явлення, присяжний, реституція, стурбованість, стягнення, фальшивомонетник.

Приведено около 30 000 терминов и устойчивых словосочетаний по вопросам права, гражданского и криминального процесса, валютно-кредитных отношений, коммерции, банковского дела и страхования. Дан перевод на английский язык таких понятий, как авансирование, избиратель, указание, преступник, конфискация, копигольдер, пересматривать, заимодавец, должность, предъявление, присяжный, реституция, обеспокоенность, взыскание, фальшивомонетчик.

Досліджено актуальні проблеми кримінально-правової та кримінологічної характеристики фальшивомонетництва. Розглянуто склад, об'єктивні й суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 199 КК України. Визначено рівень і динаміку розвитку фальшивомонетництва, наведено характеристику особистості фальшивомонетника, запропоновано основі заходи щодо кримінологічного запобігання даному виду злочинності. Наведено результати історико-правового дослідження розвитку законодавства про встановлення відповідальності за підроблення грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотареї. Здійснено порівняльно-правовий аналіз кримінального законодавства зарубіжних країн, в якому передбачено відповідальність за фальшивомонетництво. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення ст. 199, 224 КК України.

Розкрито суть криміналістичної характеристики злочинів, зокрема фальшивомонетництва, розроблено алгоритм її використання у певній криміналістичній методиці та діяльності суб'єктів доказування, а також в інших галузях криміналістики. На підставі узагальнення слідчо-судової практики, вивчення літературних джерел виділено елементи криміналістичної характеристики фальшивомонетництва, а саме: предмет посягання, способи вчинення злочину, місце, час, обстановку, типову слідову картину, особу фальшивомонетника. Здійснено опис їх криміналістично значущих ознак. Установлено закономірні взаємозв'язки між ними. Розроблено типологію фальшивомонетників, надано їх соціально-особистісні характеристики.

Досліджено проблеми правового регулювання протидії злочинності в Чорнобильській зоні відчуження. Розглянуто переговори з терористами як складову протидії злочинності. Охарактеризовано сумісництво та суміщення з іншими видами діяльності як обов'язкову умову настання відповідальності за статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Визначено детермінанти злочинів, вчинених працівниками ОВС. Приділено увагу "географії" злочинності як показнику злочинності. Висвітлено становлення поняття конфлікту інтересів у сучасному вітчизняному законодавстві. Розкрито процесуальні аспекти застосування угоди про примирення у кримінальному провадженні. Обгрунтовано строки давності у випадку вчинення незакінченого злочину. Описано типову особу злочинця-фальшивомонетника в контексті криміналістичного аспекту. З'ясовано регламентацію призначення за Кримінальним процесуальним кодексом України судової комп'ютерно-технічної експертизи. Вивчено проблеми усталення норми мови кримінального законодавства. З'ясовано концептуальні засади правозахисної діяльності прокуратури. Розроблено адміністративно-правовий механізм протидії корупції.

Підробки грошей, виготовлені злочинцями з метою отримання незаконного прибутку та обману населення, виникли з часів появи найпершої монети в історії людства. З тих під фальшування грошей відбувається паралельно із розвитком грошової справи. Фальшування власне українських грошей розпочалось ще з часів появи найперших кредитових білетів, друкованих 1917 року в Києві. У сучасній науковій історіографії питанню фальшування грошей в незалежній Україні приділено увагу досить спорадично. Основні тенденції та особливості фальшування грошей в наш час у цій роботі досліджено шляхом аналізу повідомлень про виявлення підроблених грошей чи їх виробників за даними сайтів новин в мережі Інтернет. Найбільшої популярності набувають повідомлення про особливо поширені прототипи підробок, а також статистичні дані, пов'язані із кількістю виявлених в країні фальсифікатів. Інформаційні агенства найчастіше спираються на офіційні повідомлення Національного Банку України або заяви речника Національної поліції України. Найбільша концентрація виявлення фальшивих грошей була зафіксована у Західних регіонах України та в Одеській області. У процесі державної протидії фальшивомонетництву відзначено нестандартні випадки: спроби підтвердити ігровими грошима свою платоспроможніть під час перетину кордону, оформлення грошових переказів через сервіси логістичної компанії. Незахищеними від отримання фальшивих грошей стали користувачі платіжних терміналів та банкоматів. Технологічно більшість підробок виготовлена за допомогою струменевих принтерів, найбільш популярними прототипами для фальшивомонетників є банкноти номіналом 500 гривень та 100 доларів США, причому євро та російські рублі встрачають свою привабливість. Поширеними в Україні є спроби розрахунку сувенірними грошима. Показово, що в опрацьованих інформаційних джерелах не зафіксовано випадків виявлення фальшивих монет.

Дисертація є кримінологічним дослідженням явища фальшивомонетництва, яке утворюють злочини, передбачені ст. 199 КК України. У науковій праці надано їх кримінологічну характеристику, вивчено особу злочинця- фальшивомонетника, виділено групи детермінант, що зумовлюють ці злочини. Запропоновано перспективні напрями їх запобігання із урахуванням сучасного прогресивного зарубіжного досвіду у вказаній сфері.