Аналізуються наслідки ядерного роззброєння України та його вплив на її національну безпеку. Розглядаються питання відновлення геополітичного суперництва між НАТО та Росією; присутності Чорноморського флоту на території України; воєнно-політичної нестабільності навколо кордонів України. Детально проаналізовані концепції без'ядерної зони у Центрально-Східній Європі; воєнно-політичного партнерства як засіб забезпечення національної безпеки України; "оборонного стримування".

Розглянуто стан морського господарства України. Подано обгрунтовану класифікацію морегосподарських структур, із порівняльним аналізом вантажопотоків та висвітлено діяльність науково-дослідного флоту. Розкрито проблеми структуризації морегосподарського комплексу країни із залученням Кодексу торгового мореплавства України для пошуку оптимального варіанту структурної організації.

Висвітлено сучасні західні дослідження міжнародних конфліктів. Розглянуто питання глобалізації, загальної безпеки та безпеки в Україні, євроатлантичної інтеграції держави в контексті нових форматів безпеки. Проаналізовано зовнішньополітичний курс України за матеріалами соціологічних досліджень, проведених на Одещині. Визначено Чорноморський флот РФ як складову відносин між Україною, Росією та НАТО.

Освещены современные западные исследования международных конфликтов. Рассмотрены вопросы глобализации, общей безопасности и безопасности в Украине, евроатлантической интеграции государства в контексте новых форматов безопасности. Проанализирован внешнеполитический курс Украины по материалам социологических исследований, проведенных в Одесской области. Определен Черноморский флот РФ как составляющая отношений между Украиной, Россией и НАТО.

Досліджено процес розвитку форм і способів застосування військово-морських сил (ВМС) у боротьбі з морським тероризмом у другій половині XX - на початку XXI ст. Розкрито сутність даного явища, визначено його особливості та розроблено класифікацію. Виявлено чинники, які впливають на розвиток форм і способів дій ВМС у боротьбі з морським тероризмом, проаналізовано методи їх застосування у протидії тероризму на морі. Визначено тенденції та закономірності використання ВМС у боротьбі з морським тероризмом. Розроблено класифікацію морських антитерористичних операцій (дій). Запропоновано періодизацію процесу застосування сил флотів у протидії тероризму на морі. Наведено рекомендації щодо використання світового досвіду застосування ВМС у боротьбі з тероризмом на морі у 1970-х рр. - на початку XXI ст. у діяльності ВМС ЗС України.

Проведено порівняльно-правове, теоретико-практичне дослідження територій зі спеціальним статусом. Охарактеризовано понятійно-термінологічний апарат, а також проаналізовано зарубіжний досвід управління територіями зі спеціальним статусом у регіональній структурі України. Досліджено складові проблеми адміністративно-територіального устрою та муніципального управління у м.Севастополь, особливості взаємовідносин між органами влади. Розглянуто організацію управління у місті в аспекті управління містом як агломераційним центром. З'ясовано вплив Чорноморського флоту Російської Федерації на суспільно-політичний стан у м.Севастополь. Визначено основні шляхи трансформації територальних громад і на підставі результатів проведеного компаративного аналізу наявних законопроектів "Про місто-герой Севастополь" запропоновано шляхи вдосконалення організації влади у даному місті та розроблено концепцію законодавчого забезпечення його правового статусу.

Досліджено міжнародно-правові аспекти правонаступництва України у контексті сучасних тенденцій розвитку інституту правонаступництва держав. Розглянуто понятійний апарат, класичні та сучасні підходи до дослідження правонаступництва держав та запропоновано новий підхід на підставі визначення ступеня ідентичності держав. Критично проаналізовано основні підходи до кваліфікації територіальних змін, що стались у СРСР, визначено статус України внаслідок розпаду СРСР, порядок і особливості правонаступництва України щодо державної території та кордону, міжнародних договорів і членства в міжнародних організаціях, державної власності (у тому числі - ядерної зброї та Чорноморського флоту), архівів і боргів, досліджено наслідки правонаступництва України для громадянства і прав приватних осіб. Правонаступництво України щодо приватних об'єктів проаналізовано у контексті його відповідності конвенційним та звичаєвим нормам і принципам, що регулюють відносини правонаступництва держав, а також значення практики України для подальшого розвитку даного міжнародно-правового інституту.

Науково обгрунтовано положення щодо періодизації діяльності держав-власниць флоту з нормативного регулювання надання суднам права плавання з державним прапором і реєстрації даних суден. Визначено мету, зміст і процедури даної діяльності на кожному з етапів. Акцентовано увагу на положенні про особливу важливість періоду, який розпочався з прийняття Конвенції ООН з морського права в 1982 р. Висвітлено наукові положення про необхідність виокремлення реєстрації торговельних суден, визначення реєстрації суден і неможливість створення Українського міжнародного реєстру суден як частини Державного суднового реєстру України. Вдосконалено визначення поняття джерел адміністративного права та складу адміністративних процедур.

Запропоновано конкурентоспроможний економічний механізм реєстрації суден в Україні як систему захисту майнових інтересів суб'єктів судноплавного бізнесу й економічної привабливості функціонування й розвитку національного судноплавства. Розроблено методичні основи формування плати за реєстрацію флоту завдяки встановленню залежності між рівнем платежів за реєстрацію та віком судна, спрямовані на забезпечення омолодження флоту. Вдосконалено економічний інструментарій морської економічної науки завдяки уточненню термінів і дефініцій

Розглянуто сутність явища "людський фактор" як обставину на морі, що пов'язана з психофізичним перевантаженням морських фахівців, а також з рівнем їх культури безпеки. Обгрунтовано доцільність подолання аварійності на флоті шляхом посилення людського ресурсу особистості моряка через звернення до самоменджменту психофізичних станів, формування вмінь свідомого психологічного самоуправління. Наведено функціональну модель стресостійкості моряка. Увагу приділено нормативно-правовим регуляторам безпеки сучасного міжнародного морського судноплавства.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти засобів вирішення міжнародних морських спорів, їх еволюції, особливостей. Визначено поняття "міжнародний морський спір", "ситуація", "засоби вирішення міжнародних морських спорів". Проаналізовано розвиток міжнародних морських спорів, засобів їх вирішення, дію принципу мирного вирішення спорів у міжнародному морському праві та виявлено особливості на прикладі Конвенції ООН з морського права 1982 р., інших міжнародних угод, міждержавної практики. Виявлено найпоширеніші загальні та спеціальні критерії, запропоновано класифікацію міжнародних морських спорів. Розглянуто міжнародні морські спори щодо делімітації морських просторів між Україною та Румунією в Чорному морі, між Україною та Російською Федерацією в Азовському морі та Керченській протоці. Визначено потенційні міжнародні морські спори та ситуації в означеному басейні з приводу використання чорноморських проток, перебування Чорноморського Флоту Росії на території України, розмежування морських просторів між Росією, Абхазією та Грузією, а також використання суднового ходу Дунай-Чорне море через гирло Бистре.

Визначено поняття "іноземна військова база", наведено їх класифікацію. Проаналізовано становлення і розвиток міжнародно-правового регулювання відносин з приводу іноземних військових баз. Досліджено джерела регулювання міжнародно-правового статусу іноземних військових баз. Особливу увагу приділено питанню міжнародно-правових засад створення, функціонування та ліквідації іноземних військових баз. Викладено проблеми територіальної та персональної юрисдикції у відносинах з приводу іноземних військових баз. Встановлено, що формою правового регулювання передачі території для розташування іноземних військових баз слід вважати міжнародно-правову оренду. Проаналізовано правові підстави розташування військових баз Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. Запропоновано шляхи вирішення проблемних питань україно-російських відносин у цій сфері.

Досліджено питання правового регулювання торгівельного судноплавства в Чорноморсько-азовському регіоні. Проаналізовано нормативно-правові акти, що регулювали проблеми суднобудування, підготовки фахових службовців, управляння та організації роботи портів, каботажне судноплавство, міжнародні договори, володіння та експлуатації суден, безпеку судноплавства, організацію лоцманської справи, діяльність маяків, метеорологічної служби, портову нормотворчість, взаємодію портових управлінь із установами залізної дороги, питання соціального захисту портових робітників та службовців торгового флоту, діяльність комплексу торгівельного судноплавства під час Першої Світової війни. Встановлено, що довгий час проблемам розвитку та діяльності торгівельного судноплавства не приділялося належної уваги, а застосовані підходи та прийняті нормативно-правові акти не завжди моги бути використані на практиці. До 1830 р. зберігався становий підхід у праві володіння суднами. Найваживіші порти регіону практично все XIX ст. управлялися градоначальниками. Положення від 7 травня 1891 р. та від 12 червня 1901 р. змінили порядок управління портами, при цьому майже всі питання, повязані з торгівельним судноплаством, перейшли у ведення міністерства фінансів, а з 1905 р. - у міністерство торгівлі. Діяльність маяків з 1830 р. контролювало морське міністерство, а лоцманські громади мали подвійне підпорядкування - морському міністерству та цивільній владі на місцях.

Рассмотрен порядок захода иностранных военных кораблей в территориальные воды Украины, общие и особенные условия пребывания Черноморского флота РФ на территории Украины. Проанализировано соотношение международных договоров и законов Украины. Обосновано ограничение суверенных прав Украины и Российской Федерации в связи с пребыванием Черноморского флота РФ на территории Украины. Изложены условия и пределы иммунитета военных кораблей российского Черноморского флота. Приведен общий обзор международной практики использования иностранных территорий под военные и невоенные объекты. Раскрыты характерные категории использования территории Украины, такие как: "использование государственной территории", "использование основной базы и пунктов базирования" и "базирование кораблей". Рассмотрены вопросы морской войны в общем, и вопросы морской войны на Черном море в августе 2008 г. в частности.

Проаналізовано невідповідності та протиріччя, які існують у практичній діяльності флотів із захисту економічної діяльності на морі за умов зростання незаконної діяльності терористичних і піратських угруповань. Встановлено залежність ефективності виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі від ступеня оперативного використання сил, що враховує просторово-часові та якісні показники функціонування об'єктів захисту такої діяльності. Удосконалено методику оцінювання ефективності застосування сил, яка дозволяє визначати ступінь захищеності економічної діяльності держави на морі. Обгрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності дій сил.

Розкрито особливості міжнародно-правової регламентації мореплавства науково-дослідних суден під час забезпечення океанологічних досліджень. Розглянуто класифікацію науково-дослідних суден, визначення їх правового статусу та режиму діяльності. Подано результати міжнародно-правового аналізу виконання вимог універсальних міжнародних багатосторонніх договорів у сфері організації та проведення морських експедиційних досліджень на національному рівні держав Азово-Чорноморського басейну. Проаналізовано стан реалізації в Україні деяких норм міжнародного морського права в галузі безпеки торговельного мореплавства. Увагу приділено національним нормативно-правовим актам, регламентуючим проведення морських експедиційних досліджень в інтересах військового мореплавства. Викладено концепт відродження українського науково-дослідного флоту.

На основе анализа и систематизации материалов Международной морской организации (IMO), ведущих морских организаций, научных центров разных стран рассмотрены основные аспекты влияния человеческого фактора на безопасность производственных операций при эксплуатации судов. Внимание уделено ошибкам, неверным решениям и действиям судовых офицеров, которые становятся причиной инцидентов и аварийных происшествий на флоте.

Изложен материал, знание которого необходимо любому представителю механической службы флота, переступающего борт судна. Приведены примеры, знание которых позволит команде судна избежать опасных ситуаций, поломок, аварий и нарушений с непредсказуемыми последствиями.

Рассмотрено развитие системы управления торговым судоходством в Российской империи. Раскрыто формирование института служащих торгового судоходства и развитие системы их образования в XVIII - первой половине XX в. Изучено развитие системы подготовки кадров торгового флота во второй половине XVIII - начале XX в. Дана характеристика правового регулирования вопросов владения и эксплуатации судов в указанный период. Определены особенности регулирования каботажного судоходства в бассейнах Черного и Азовского морей в конце XVIII - начале XX вв. Выявлено влияние на торговое судоходство в Черноморско-Азовском регионе международных договоров. Исследовано развитие системы обеспечения безопасности движения судов в море с помощью различных сигналов. Проанализированы особенности правового регулирования лоцманского дела в акватории Черного и Азовского морей на примере лоцманов Керченского канала. Раскрыты правовые основы деятельности маяков в регионе. Охарактеризован процесс создания метеорологической службы в Азово-Черноморском бассейне в начале XX в. Исследованы основные направления нормотворческой и нормоприменительной деятельности Комитета по портовым делам и процесса развития портов Черного и Азовского морей. Выяснены правовые основы системы управления портов Черного и Азовского морей. Выявлены основные направления портового нормотворчества. Указаны правовые основы сотрудничества управлений портов и железных дорог. Уделено внимание особенностям регулирования торгового судоходства в условиях Первой мировой войны.

На підставі нормативно-правових актів США, праць американських та українських дослідників розглядаються історичні аспекти захисту секретних відомостей та заходів з протидії шпигунству від часів боротьби за незалежність і до завершення Першої світової війни. Увагу зосереджено на нормативних актах армії і флоту Сполучених Штатів щодо захисту військової таємниці, актів Конгресу, спрямованих на запобігання шпіонажу, а також до процесу формування органів контррозвідки під час Першої світової війни. Розглянуто порядок обмеження доступу до відомостей, які використовувалися в США у зазначений період, досліджено заходи щодо відповідальності за порушення законодавства про захист секретних відомостей та міри покарання за шпигунську діяльність. Мета роботи - вивчення історичного досвіду США у захисті державних секретів та протидії шпигунству як союзника України у протистоянні російської агресії.

Досліджено роль пропагандистських інформаційно-комунікативних технологій у процесі анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим. Здійснено системний аналіз використання різноманітних російських засобів масової комунікації під час відторгнення півострова. Виявлено основні чинники, які сприяли деструктивному антиукраїнському впливу на свідомість громадян як України, так і Криму, поміж яких, зокрема: переважання російського медіа продукту на півострові, розташування в Севастополі військової бази Чорноморського флоту РФ, утиски кримсько-татарських общин, активна діяльність російських козацьких угруповань, цензура стосовно українських ЗМІ тощо. Проаналізовано та структуровано медіа-маніпулятивні технології впливу РФ на свідомість під час інформаційної агресії Росії проти України. Продемонстровано еволюцію контекстного наповнення риторики Президента РФ В. Путіна стосовно його ставлення до статусу Криму та бачення його перспектив, що свідчить про свідому ретельну та тривалу підготовку російськими спецслужбами спеціальної операції з приєднання Криму до складу Росії.